Еще немного и в Украине заработает Дія City. Это на самом деле счастье для IT-рынка?

Найімовірніше, в Україні до кінця поточного року буде запроваджено спеціальний правовий режим для ІТ – Дія City. Це своєрідна віртуальна платформа з певним набором правових та податкових інструментів. 

Окрім стимулювання українського ІТ-ринку, метою спецрежиму є створення сприятливих умов для надходження інвестицій. Для цього Дія City запропонує інвесторам особливі податкові умови, елементи англійського права, захист прав на інтелектуальну власність, прозору систему взаємовідносин "компанія-талант". 

Розберемо детальніше кожен з них.

Податкові стимули

Податкові умови спецрежиму прописані у  законопроєкті №5376, який 2 червня був прийнятий у першому читанні. Для інвесторів цікавими можуть бути декілька норм. 

Перша – звільнення від оподаткування дивідендів, якщо вони виплачуються не частіше, ніж раз на два роки. З одного боку, це стимулюватиме бенефіціарів до реінвестицій, з іншого – інвесторів вкладати кошти в українські компанії. До того ж, діятиме податок на виведений капітал у розмірі 9%. 

Звільнення від оподаткування дивідендів стимулюватиме компанії реінвестувати прибуток у розвиток бізнесу. Це може стати запорукою зростання економіки і, як наслідок, надходжень до бюджету. Можна очікувати збільшення кількості робочих місць, оборотного капіталу ІТ-компаній і обсягу торгових операцій. 

Загалом ПнВК буде поширюватись на виплати відсотків на користь нерезидентів; надання фінансової допомоги (за низки умов); безкоштовне надання майна неплатнику податку; придбання або передачу майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки не здійснюються в 360-денний або інший термін відповідно до законодавства). Також ПнВК оподатковуватимуться інвестиції (в тому числі у придбання майна), які знаходяться за межами території України, і виплата роялті в сумах перевищення ліміту.

Резиденти Дія City зможуть обирати між ПнВК за ставкою 9% та податком на прибуток – 18%. Вибір на користь того чи іншого податку залежатиме від кількох чинників, в тому числі від розміру компанії, її бізнес-моделі. Найвигіднішим ПнВК буде для стартапів та тих, кому необхідні реінвестиції. І навпаки, чим більша компанія, тим вища ймовірність, що вона обере податок на прибуток, оскільки, як показує практика, ключовий біль крупного ІТ бізнесу криється саме в утриманні співробітників, в контексті збереження ефективного податкового навантаження, з огляду на поточну ставку податку на доходи фізичних осіб.

Окрім цього у Дія City буде надано можливість при придбанні частки у стартапі отримати податкову знижку. 

Для прикладу: особа, яка отримує за рік 1,5 млн грн доходу, вирішує придбати частку в компанії-стартапі, яка стала резидентом Дія Сіty. Ціна питання – 1 млн грн. Відповідно в подальшому при сплаті податку з доходу фізичних осіб покупець матиме право застосувати податкову знижку, зменшивши розмір бази податку на суму за угодою. При ставці податку 18% знижка складе – 180 000 грн.

Такий механізм допоможе тим, хто лише починає свій бізнес, знаходити інвесторів, залучати необхідні кошти, масштабуватись. 

Правові стимули  

Запровадження в рамках спецрежиму елементів англійського права, на думку  авторів Дія City, допоможе вирішити проблему правового захисту в Україні бізнесу та інвестицій. Для цього базовим законом про Дія City №4303, який прийнято парламентом 15 липня, імплементуються наступні інструменти: Convertible Loan, Option, Liquidation Preferences, Liquidated Damages, Warranties & Indemnities. 

Усі вони добре знайомі західним інвесторам. Наприклад, Convertible Loan – поширений інструмент у США, Великобританії та більшості країн ЄС. Також це популярна форма інвестування в стартапи в Кремнієвій долині. 

Liquidation Preferences широко використовується в США, Liquidated Damages поширений в Великобританії, Австралії, Японії та інших країнах. Warranties & Indemnities поширений в юрисдикціях, де існує прецедентне право. 

Закон №4303 також гармонізує українське законодавства з європейським у сфері захисту прав на інтелектуальну власність. У ньому унормовано питання розподілу  майнових прав. Зокрема, передбачено, що майнові права на комп'ютерні програми та бази даних, створені як службові твори, будуть належати роботодавцю. 

Тепер  ІТ-компанії не потрібно прописувати окремі положення у договорі чи укладати додаткові угоди "заднім" числом з розробником-ФОП про те, що останній передає свої майнові права на написаний ним код на користь компанії, – вона стає власником таких прав де-факто, автоматично (в момент, наступний за моментом їх створення розробником). Це дасть можливість інвесторам бути спокійними, що співробітник, який розробив продукт і отримав за це зарплату чи винагороду, не передасть його конкурентам.

Про переваги гіг-контрактів

Окрім недосконалості українського законодавства, яка стримує інвесторів та має бути усунена у рамках спецрежиму, існує проблема не зовсім прозорої корпоративної структури більшості вітчизняних ІТ-компаній. Дія Сіty цю проблему вирішує за рахунок запровадження гіг-контрактів.

Нова юридична конструкція працевлаштування не є формою трудових відносин, до неї не застосовуються норми Кодексу законів про працю. 

Гіг-контракт – це цивільно-правовий договір, у якому визначається місце виконання робіт, їх термін та валюта, у якій буде сплачуватися винагорода спеціалісту. Крім цього, він фіксуватиме соціальні гарантії: нормований робочий день (не більше 40 годин на тиждень), оплачувану відпустку, лікарняний та інше.

Слід зазначити, що gig-workers – широко розповсюджена форма зайнятості в США, країнах ЄС, Великій Британії. Найбільше вона застосовується у сферах ІТ, маркетингу, розробок та досліджень. Як правило, таким чином спеціалістів залучають під певний проєкт. Однак, це не означає, що співробітництво з ними короткочасне. Практикують цю форму найму зокрема такі компанії як Google, Amazon, Uber, Lyft, TaskRabbit, GrubHub, Postmates та багато інших.

Запровадження гіг-контрактів може стимулювати розвиток стартапів в Україні, як це відбувалось в інших країнах. Компанії отримують низьке податкове навантаження на кожного працівника, а співробітники – соціальний захист. До того ж, спеціаліст може працювати на декілька фірм одночасно. У цьому його ніхто не може обмежити. 

Сьогодні ж ІТ-спеціалісту оформитись на роботу штатно досить складно. Як правило, в Україні компанії співпрацюють із спеціалістами на умовах ФОП, таким чином мінімізуючи податкове навантаження. ІТ-фахівці вибирають таку форму взаємин з роботодавцем не з власної волі, а тому що, практично, не існує альтернативи. 

Гіг-контракт – стане такою альтернативою і, я думаю, що досить популярною.

Загалом, запропоновані інструменти досить дієві, а на скільки це пришвидшить зростання української економіки та активізує вітчизняний ринок ІТ – покаже практика.