Главный в телекоме: Хочу запись в резюме: "замминистра, который обеспечил интернетом всех"

На рынке телекома долгое время не было полноправного хозяина. Сначала эта сфера была под крылом Минтранса. А при Януковиче и вовсе оказалась под оком Госспецсвязи, по сути режимного ведомства, которое никогда не имело никакого отношения к свободному рынку. 

Такая структура сохранялась и при Петре Порошенко. Профильные законопроекты готовили депутаты, но отклик и поддержку у Кабмина они редко находили. Ведь было не до них. Роттердам+, рынок земли, Приватбанк, приватизация - такие экономические темы точно были на слуху у правительства. Но не телеком. 

Все кардинально изменилось при новой власти, когда в структуре Кабмина появилось Министерство цифровой трансформации. А возглавил его целый вице-премьер, отвечающий за цифровые вопросы, - Михаил Федоров. 

По задумке новых властей, министерство должно отвечать за все цифровые сервисы в стране - создавать то самое заветное государство в смартфоне имени Зеленского. А базисом для этой трансформации является телеком. Или, иными словами, инфраструктура. 

За рынок телекома в Минцифры с недавних пор отвечает отдельный заместитель - Александр Шелест, финансист по профессии, инвестиционный банкир и просто скромный парень из BRDO.

KPI Александра - это ни много ни мало покрыть всю страну интернетом: мобильным и проводным.

Журналисты Liga.Tech разузнали, как он это будет делать (далее на украинском). 

МИНУЛЕ, РЯДОК У РЕЗЮМЕ, НЕВІДОМА ЗАРПЛАТНЯ ТА КАДРИ BRDO

- Про вас дуже мало інформації в мережі, ви працювали в BRDO, опікувались там телеком-напрямком. Ви юрист?

- Ні. За освітою я фінансист, закінчував Нархоз (Київський Національний економічний університет - Ред.) 

- А як ви потрапили в сферу телекомунікацій? 

- В телеком я потрапив, коли почав працювати в BRDO. Під час навчання в університеті і після я працював в різних комерційних банках, а потім в інвестиційній компанії.

У 2014 році я пішов в армію, відслужив. А після того як повернувся, у мене була тривала творча відпустка, і я вирішив, що є бажання приносити якусь користь державі, але при цьому щоб можна було заробляти на життя.

Відповідно BRDO був чудовою можливістю поєднувати ці дві речі. Таким чином, я почав працювати як аналітик. Насправді для аналітика не потрібна глибока спеціалізація. У BRDO я займався багатьма речима: починаючи від фіксованого інтернету, закінчуючи, наприклад, криптовалютами чи електронними книгами.

Останній рік я дуже глибоко займався вивченням радіочастотного ресурсу і продовжив спілкуватися з Михайлом (Федоровим - Ред.) саме з цього приводу.

- І тоді він вас запросив на посаду заступника міністра?

- Так.

- Ви зараз в міністерстві відповідаєте за всю телекомунікаційну галузь? 

- Навіть можна сказати ширше, це цифрова інфраструктура. Але ключові задачі - це забезпечення широкосмугового доступу до інтернету для громадян.

- Ви зараз формуєте штат міністерства. Які у вас зарплати? Чи вигідно працювати тут - у порівнянні з BRDO?

- Якщо розглядати мій особистий інтерес, то, по-перше, у мене з'явилася можливість реалізувати речі, якими я горів останні роки. Якщо відверто, я досить критично ставився до попередніх чиновників. Бачив, що рішення, які приймаються, досить дивні і сумнівні.

Коли я отримав пропозицію зробити так, як я вважаю правильним, відмовитися від такого було б втечею від відповідальності. Це точно не про мене.

- Тобто вам це потрібно для гарного резюме?

- Приблизно так.

- І на який ви час прийшли?

- Точно не рік і два. Термін - мінімум 3 роки. Тому що я бачу, що швидше ми не зможемо реалізувати всі цілі. Базовий варіант - 5 років.

- А по грошах? Наскільки зарплата змінилася?

- Чесно кажучи, я ще не отримував зарплату. Тільки 15 жовтня мене було призначено.

- Обіцяли щось?

- Чесно кажучи, ні.

- Не цікавилися?

- Я розумію, що вона буде нижче. Але точні цифри - ні. Була якась внутрішня презентація по формуванню команди. Якщо я не помиляюся, у заступників буде оклад близько 30 з чимось тисяч гривень. Але мене більше цікавить, які зарплати будуть у тих, хто буде на мене працювати.

- У вас є свої заощадження?

- Є невеликий "жировий запас", який дає мені можливість попрацювати, не сильно звертаючи увагу на зарплату.

- Ви в BRDO ці гроші заробили?

- Так. І до того.

- У вас є бізнес?

- Ні. Я досить скромна людина.

- Доплати від Федорова обіцяли? Бонуси?

- Ні. Подібного в розмовах не було.

- Які будуть оклади в Мінцифри?

- Від 10 до 20 тисяч. Але ще є доплати, надбавки, премії. Загальну суму я не знаю точно.

- А фахівців в міністерство ви як на такі зарплати будете залучати? Це теж будуть волонтери?

- Сподіваємося, що в Україні є амбітні люди, для яких запис у резюме і можливість зробити щось корисне для мільйонів людей буде важити більше, ніж можливість конкретного заробітку за цей час. Такий досвід дасть молодим людям потім піти в телеком-компанії і заробляти на порядок більше. Це не рідкісна практика в західних країнах.

- BRDO стало кузнею кадрів для прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Там зараз хтось залишився взагалі?

- Це досить болюча для мене тема. Тому що коли я переходив до міністерства ...

- ... то вимкнув світло? (сміються)

- ... зі своїми екс-колегами я уклав джентльменський договір - я нікого не буду кликати. Хоча є люди, яких я радий був би бачити в складі міністерства. Але це був би досить сильний удар по організації.

- Як взагалі Гончарук вирішував, кого взяти з собою з BRDO?

- Я не знаю. Мене покликав до міністерства все-таки Михайло, а не Олексій. Коли я погодився, Михайло мені сказав: "Ти ж розумієш, мені ще з Олексієм треба переговорити - чи не проти він".

У BRDO Олексій ще після призначення в АП зібрав колектив, подякував за роботу і сказав, що якщо у когось є бажання проявити себе на держслужбі, то він готовий сприяти.

- На чому BRDO заробляє?

- Фінансування Європейського Союзу. Наскільки мені відомо, є ще й інші джерела, так як робота проектна. Є напрямки телеком, будівництво, медицина, енергетика. У кожному напрямку теж є градація на проекти.

Плюс позитивний момент - ми були незалежними експертами-аналітиками. І працювали над окремими проектами, незалежно від фінансування ЄС. Я наприклад, з колегами над дослідженням ІТ-ринку працював.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ І ТЕЛЕКОМ, 4G НА ВСЮ КРАЇНУ І ПІДВОДНІ КАМЕНІ ПРОЦЕСУ

- Днями в Маріуполі було підписання меморандуму про будівництво мережі 4G по всій Україні. Його підписали 4 оператори і Кабмін. Скажіть, а президент наскільки сильно в ці питання вникає? Це ж був його закон, який підштовхнув процес.

- Це питання не мені, а президенту або пану Федорову. Я особисто з президентом ніколи не спілкувався. Спілкуюся з Федоровим, ясна річ. Як на мене, для нормальної роботи цього достатньо.

- Усе, наче, класно, меморандум підписали чотири гравці. Але паралельно Київстар розсилає прес-реліз, у якому висуває декілька вимог, без виконання яких ділитись частотами не планує. Як це розуміти? Невже переговори почнуться з самого початку?

- Був би вдячний, якби ви поділилися цією інформацією, а то я останні тижні навіть новини не встигаю читати. З того, що я знаю: окрім меморандуму був ще підписаний спільний план заходів між чотирма операторами. Він на однакових рівнозначних умовах був підписаний всіма. У зв'язку з його підписанням оператори надсилали окремі листи до регулятора з побажаннями зменшити оподаткування, полегшити доступ до інфраструктури…

- Так, це було в тексті меморандуму. Але що ви збираєтесь робити з вимогами Київстара? Давайте пройдемось по пунктах. Наприклад, оператор хоче вивільнити частину спектра від технології CDMA (878 МГц), де працює його конкурент Інтертелеком, протягом одного року та повністю припинити використання цієї технології в подальшому.

- Наскільки мені відомо, то спільний план заходів і передбачає, що Інтертелеком і компанія lifecell, яка також має CDMA-частоти, самі готові відмовитись від цієї частини спектру. 

- Тобто це не проблема?

- Так, ці дії вже передбачено планом. Більше того, Інтертелеком заявляв про плани з часом повного переходу на LTE і вивільнення більшості CDMA-каналів протягом 2 років. Тобто це загалом співпадає з планами Київстару. На недавніх переговорах керівників чотирьох компаній я побачив готовність разом вирішувати це питання. 

- Другою вимогою Київстар є те, що Інтертелеком має відшкодовувати кошти на прибирання завад, які створює технологія CDMA для GSM-мереж. Це теж буде реалізовано?

- Я теж не бачу тут якоїсь проблеми, це підтримується регулятором. Вже були проведені лабораторні випробування і вимірювання впливу різних технологій. Зараз компанії хочуть провести так звані “натурні” випробування, тобто на реально працюючій мережі. 

- Виходить, що невирішених питань з Київстаром як таких вже немає? Ходять слухи, що Амстердам (там знаходиться штаб-квартира групи VEON, у яку входить Київстар - Ред.) поки не дає добро на поділ частот. 

- Ми розуміємо, що акціонери знаходяться поза Україною, і такі важливі рішення як перерозподіл частот, приймаються саме в штаб-квартирах. 

Тому так, справді були такі переговори, і ось ці листи (до НКРЗІ - Ред.), які направили компанії, думаю, і базуються на тому, який фідбек був у акціонерів. Але я не бачу питань, які було б нереально вирішити.

- План НКРЗІ передбачає, що вже в березні оператори отримають технологічно нейтральні ліцензії на 900-й діапазон. Як ви гадаєте, встигнете все організувати?

- Цілком впевнений, що так. Більш того, якщо казати відверто, то ми б дуже хотіли випередити цей план. Наприклад, у плані передбачено великий проміжок часу на відповідні рішення Кабміну, мало не два місяці. Я дуже сподіваюся, що ми можемо прийняти їх швидше. 

- Коли мають початися перші запуски? Ви говорили з мобільними операторами?

- Оператори вже мають розбудовані мережі в 900-му діапазоні, і частина цих станцій вже готові до LTE. У більшій частині випадків додаткові передавачі будуть додатково вішатись на існуючі базові станції. I лише незначна частина буде будувати з нуля. 

А потім гравці подивляться, де є білі плями, і вже там будуть добудовувати. Тому перші результати, я думаю, будуть дуже швидкими. Потім уже поступово протягом 2 років збільшуватимуть мережу до покриття 90% населення.

- А доріг скільки буде покрито до того часу?

- У рамках покриття населених пунктів вже якась частина доріг буде покрита. І вже після першого дедлайну по населених пунктах оператори зможуть оцінити, де є білі плями в покритті міжнародних доріг. Ми сподіваємося, що на це знадобиться ще десь півроку, а далі будуть дивитись, де є білі плями на національних дорогах. 

- Наскільки рентабельно для операторів покривати дороги?

- Це одне з найболючіших питань. Оператори стверджують, що це для них такий собі corporate responsibility. На жаль, середній чек у регіонах не дозволяє їм повністю компенсувати всі ці витрати. Але я б, мабуть, це розглядав не просто як окремий проект, а в принципі як суцільну діяльність. І я не бачу, що українські оператори тут несли збитки.

- Але corporate responsibility на 4-5 млрд грн - це досить дороге задоволення

- Так, але в свою чергу уряд готовий робити кроки, щоб зменшити ці суми. Це, наприклад, врахування вартості ліцензій. За теперішніми правилами, якщо ліцензія оператора триває ще 5 років і йому потрібно її переоформити, то треба сплачувати повну ціну, як за нову ліцензію. Раніше сплачені кошти ніяк не враховуються. Я сподіваюсь, ми зможемо прийняти необхідні зміни, щоб це враховувалось. 

- А з податком на розкіш (+7,5% додатково додається до всіх послуг мобільного зв'язку - Ред.), який іде до пенсійного фонду, що плануєте робити? 

- Це гарне питання.

- На кожного.

- Тобто, якщо повністю скасовувати цей податок, то це, по суті, за 2-3 роки окуповує весь проект для всіх операторів. А при цьому бюджет втрачає значні кошти, і не факт, що їх можна буде якось компенсувати.

Тому працювати в цьому напрямку однозначно треба буде. Ми плануємо спілкуватися з Мінфіном щодо того, яким чином це можна зробити. Чи знижувати його по якомусь плану чи направляти ці кошти ще кудись. Це потребуватиме додаткового вивчення.

ТАЄМНІ ПРОЕКТИ BRDO, РЕГУЛЮВАННЯ ТАРИФІВ НА ІНТЕРНЕТ 

- У BRDO є такий цікавий документ, який вони на етапі написання мало кому показували, але ми його бачили - Кодекс електронних комунікацій. Зараз він уже зареєстрований у Верховній Раді. Там пропонується створити окремий фонд на так звані універсальні загальнодоступні послуги. До них пропонують зарахувати і швидкісний інтернет. Джерелом наповнення фонду буде бюджет. Це здається дивним, тому що, як правило, такі ініціативи - це “розпил” грошей між великими гравцями і державою. Наскільки ця ідея є розумною?

- Стосовно цього проекту краще спілкуватися з моїми колишніми колегами. Я також вважаю, що подібний фонд потрібен і він передбачений європейською практикою. Щодо того, що це має бути розпил великими гравцями, - я однозначно проти і в рамках роботи в BRDO є такий принцип згідно європейської практики - think small first. Тобто спершу думати про малий бізнес, а потім уже про великий.

- Логічно, але в кодексі не написано, що ми хочемо підтримати цим фондом саме малий бізнес

- Я сам не читав цей проект детально, але чув аналіз, і там передбачаються якісь полегшення для малого бізнесу. Можливо, не визначено, що ці кошти йдуть саме на малий бізнес, тому що це залежить від ситуації.

Ми на жаль не знаємо, де в нас є цей інтернет, а де немає, наскільки далеко в села заходять великі гравці, наскільки далеко заходять малі гравці. Це потребує вивчення і вже на основі цих даних можна буде говорити, як буде використовуватись цей фонд, якщо його підтримає Верховна Рада.

- Тобто Ротердам+, коли держава підтримує великого гравця, у нас не вийде?

- Ні. У нас, наскільки мені відомо, в енергетиці є дуже специфічна ситуація. В теплогенерації є шалена концентрація. Там по суті один гравець займає 80% ринку.

- А в телекомі таку долю займають два гравця. Якщо брати мобільний доступ. Ну добре, можна ще Укртелеком прив'язати. 

- Це, до речі, питання, чи має фонд використовуватись саме для мобільного доступу. Я не чув, щоб у нас мобільні оператори отримували якусь компенсацію від держави щодо фіксованого доступу.

- Ну, поки ні, так. Але якісь запобіжники будуть?

- Безумовно. Перший запобіжник має бути, як мінімум, - це вивчення, огляди мереж. І фіксованих, і мобільних. Де є зв'язок по факту, а де немає. Вивчення також має бути і з точки зору фінансової доступності. Європейський кодекс передбачає, що навіть якщо зв'язок в якомусь місці технологічно є, але люди там не мають достатнього доходу, щоб його собі дозволити, - держава може допомогти. Це може бути адресна субсидія, сертифікати.

- Тобто спочатку потрібно провести перепис населення, карту покриття, а вже потім вирішувати?

- Щодо перепису населення - це поза моїми можливостями. Зараз є хоча б офіційні дані щодо населення кожного населеного пункту, на них хоч якось можна спиратися, але в нас, на жаль, немає даних щодо покриття по населених пунктах. Регулятор до сьогодні збирав дані лише щодо кількості абонентів на рівні області, а не окремих населених пунктів.

- Покриття в тому числі НКРЗІ буде міряти?

- Щодо покриття фіксованого інтернету, то ця інформація вже збирається. 

Ми  вивчаємо і збираємо дані щодо об'єктів соціальної інфраструктури - школи, лікарні, бібліотеки, музеї, ЦНАПи - багато всього. Окремо буде проводитись так зване технологічне дослідження - результаті спідтестів. Так можна оцінити, у яких населених пунктах є інтернет за непрямими ознаками. Якщо ми розуміємо, что по спідтесту є підключення 80 Мбіт/сек, то ми зрозуміємо, що там є якісний інтернет, скоріш за все оптика. 

Ми не збираємося, як Кощей, над цими даними чахнуть, а сподіваємося зробити їх доступними для громадськості. Це буде ще один інструмент верифікації. Людина може зайти на сайт та перевірити, які дані там є про його провайдера - чи співпадають вони з дійсністю, з покриттям, яке він дійсно надає. 

- Є законопроект Олександра Федієнка та групи народних депутатів, в якому вони пропонують регулювати тарифи на загальнодоступні послуги інтернету у гравців зі значною ринковою силою. Власне як ви ставитесь до самої ідеї?

- Це таке хитке визначення - регулювання тарифів. Адресна допомога (на підключення інтернету громадянам - Ред.) - це регулювання чи ні? 

- Ні.

- А якщо зобов'язати компанію в якомусь конкретному регіоні/ населеному пункті надавати послугу за зниженими цінами, а при цьому їй компенсовувати за цей регіон кошті - це вже регулювання?

- Так, звичайно. 

- А який з цих інструментів краще? 

- Мені здається, що адресна допомога. Людина, отримавші її, сама вирішує, чи витрачати ці кошти на інтернет.    

- А чи буде достатньо одній людині цієї вартості для того, щоб оператор зайшов у населений пункт? Я цього сьогодні не знаю. Для того, щоб це питання вирішити, треба зробити певну модель: скільки абонентів повинно бути, щоб оператор увійшов в регіон. Якщо населений пункт супермаленький, і оператор там явно не з'явиться, - треба шукати інший шлях. 

Набір інструментів треба будувати після того, як ми отримали дані. Я не бачу проблеми, щоб надати можливість закласти максимальну кількість інструментів у проекті. А ось робити якісь з них обов'язковим - для мене це досить дивно. 

ДОЛЯ НКРЗІ, МАЙБУТНЄ 5G В УКРАЇНІ ТА ПРОДАЖ ВОДАФОНА

- Нещодавно журналіст Володимир Кондрашов із Internet.ua написав статтю про те, що влада нібито не задоволена діяльністю голови НКРЗІ Олександра Животовського. І що шукають нову кандидатуру на його посаду. Міністерство задоволено його роботою чи ні?

- Про регулятора складно сказати щось однозначне. Тому що є історія його роботи за останні багато років і є історія його роботи за останні півроку.

За останні півроку, що ми безпосередньо спілкуємося, я би сказав, що Олександр Животовський та керівник департаменту Василь Володін були першими людьми, які зреагували і загорілися ідеєю перерозподілу частот GSM-900 під 4G. Хоча я розраховував, що це будуть самі оператори. Тому я навпаки можу тільки подякувати регулятору за його работу. 

- Претензій до роботи керівництва НКРЗІ у вас немає?

- Не бачу. 

- Вам не пропонували вам посаду в НКРЗІ?

- Ні. (посміхається)

- Як ви оцінюєте роботу АМКУ в телеком-галузі?

- Не стежив за ними пильно.

Якщо ми говоримо про конкуренцію на телеком-ринку, то вона в нас іноді надмірна. Низький ARPU - це наслідок цінових війн. У селах ситуация дещо інакша. Минулого тижня спілкувався з одним із працівників місцевої влади щодо інтернет-доступу. Так ось, якщо хтось зумів прокласти кабель в якесь село, то другому оператору зайти в це ж село дуже проблематично. 

- Питання економічного характеру. Нещодавно говорив з СЕО Вимпелком (Beeline Росія) Василем Лацаничем. Запитав, чому МТС продає Vodafone Ukraine. Він каже, що ті втомилися від нашого супернизького середнього чека на ринку, CAPEX дуже великий і навіть хороша маржинальність бізнесу не рятує. Що ви думаєте? Чи змушує низький ARPU йти з ринку?

- Я не думаю, що фактор співвідношення інвестицій і ARPU (тобто заробітку) сильно вплинув на конкретне рішення. EBITDA залишається на рівні 40-60%, а середній чек зростає. Я коли починав працювати з цим напрямком, він був 30-40 грн, а зараз в останніх квартальних звітах - 70 грн +. За три роки в два рази зріс ARPU.

Мені здається, що подібні продажі пов'язані з більш високорівневими інтересами акціонерів, ніж з конкретною ситуацією на ринку.

- Що будете робити далі, після того як видасте мобільним операторам нові ліцензії на 900 МГц?

- По-перше, продовжиться чистка діапазонів 900 і 800 МГц. У них все ще працює багато спецкористувачів (військові, спецслужби і так далі - Ред). Крім того, також треба буде звільняти і 700 МГц. Це є в зобов'язаннях по ЄС і є звернення мобільних операторів.

І хоча в Україні низький ARPU, ми все-таки сподіваємося, що 5G прийде в Україну, і це буде не через 20 років, як було з попередніми поколіннями зв'язку.

- А коли? Через 10 років?

- Ні, думаю, через 10 років буде вже і 6G. За очікуваннями мобільних операторів, з якими ми теж спілкувалися, впроваджувати 5G в Україні можна буде років через три.

- У надрах Ради розглядається ідея підняти плату за частоти для українських компаній, які сидять на діапазонах, що підходять під 5G - Аеро Телеком, Freshtel. Як ви до цього ставитеся?

- Так, я думаю, це було б правильно. У Європі, наскільки мені відомо, плата за радіочастотний ресурс встановлюється з урахуванням альтернативних можливостей використання цього діапазону. Тому я вважаю, що в перспективних діапазонах плата повинна бути відповідною.