Як IT забезпечує інклюзію,
зберігає пам'ятки і допомагає медикам
12 прикладів цифрової «руки допомоги»
Технологічний прогрес це круто, адже він відкриває нові горизонти і створює нові можливості. Але коли прогрес у технологіях перетворюється на інструмент, який робить середовище інклюзивним, рятує людей та допомагає pro bono - тоді він перетворюється на джерело справжнього дива для тих, чиє життя змінюють такі проєкти. 

Наприклад, коли люди з порушеннями зору і слуху отримують можливість насолоджуватись кінострічками, коли давно зруйновані історичні пам’ятки отримують нове “цифрове” життя і дозволяють передати нашу історію далі, а діти з особливими потребами отримують шанс не “фільтруватися” системою у окремі заклади, а інтегруватися у колектив і суспільство. Це прогрес, багато в чому можливий саме завдяки технологічній еволюції, ширшому доступу до інформації та більш швидкому обміну нею. 

Іноді для вирішення проблеми, якій вже багато років, потрібно лише створити точку для комунікації, наприклад, онлайн-платформу чи канал у месенджері. Як оперативно донести важливу інформацію про COVID-19 до людей, забезпечивши якнайбільше охоплення? Через месенджери Viber та Telegram

Як сприяти побудові інклюзивного освітнього середовища у класах загальноосвітніх шкіл? Через створення адаптивних матеріалів та професійне навчання для вчителів. Наприклад, такими проєктами наразі в Україні займається ЮНІСЕФ. Один із них – створення онлайн платформи, яка допоможе вчителям навчитись вдумливого спостереження за поведінкою та участю дітей у навчанні та житті школи і допомогти із адаптацією. Навчальні модулі на новій платформі розповідають про загальні принципи інклюзії, а також презентують низку навчальних кейсів, де відтворені можливі ситуації пов’язані з навчанням дітей з особливими освітніми потребами та їх взаємодією з однокласниками. 
Практична цінність платформи ще й у тому, що виконавши завдання кількох навчальних кейсів, вчителі, фахівці ІРЦ, батьки, студенти та інші зацікавлені користувачі зможуть працювати з практичним модулем – самотужки описувати сценарії та отримувати рекомендації, що допоможуть реальним дітям у класах, де працюють фахівці.
Богдан Ярема, керівника освітніх програм ЮНІСЕФ
Насправді таких прикладів безліч. “Як колись промислова революція зумовила потужні суспільні та економічні зміни у світі, так зараз цифрова революція і технологічний прогрес кардинально змінюють те, як ми живемо і працюємо. Саме поєднання науки та нових технологій допоможе вирішити ті проблем, які людство не могло подолати досі”, - зауважує Марія Кучеренко, директорка з корпоративної репутації та КСВ  української ІТ компанії SoftServe. Нещодавно компанія презентувала власну краудсорсингову платформу OpenTech, через яку корисні волонтери SoftServe долучаються до роботи над подібними соціальними проєктами на засадах pro bono.

Аби ближче поглянути на значення ІТ для людей, у нашому спільному проєкті із SoftServe ми зібрали 12 прикладів того, як технології змінюють життя на краще.
ІТ та інклюзивність
ІТ і медицина
IT i освіта
IT і культурна спадщина
ІТ та інклюзивність
Абетка для дітей з дислексією

Країна: Україна
Статус: у розробці
Яку проблему вирішує: допомагає дітям з дислексією навчитись читати
Як: через гейміфіковану онлайн-абетку, що використовує спеціальний шрифт

Дислексія – один з найпоширеніших розладів навчання, за якого людина має труднощі із опануванням читання, маючи нормальний рівень інтелекту. За словами Богдана Яреми, керівника освітніх програм ЮНІСЕФ та ініціатора проєкту інклюзивної абетки, у кожному класі світу приблизно 10% дітей мають труднощі, пов’язані з дислексією, хоча достовірних даних немає, адже далеко не завжди такі особливості розпізнаються у дитини.
 
У 2019 році, ЮНІСЕФ та його партнери з ГО «Соціальна Синергія» створили перший адаптивний кириличний шрифт. Тексти, надруковані таким шрифтом, легше сприймаються та розпізнаються дітьми, що мають труднощі з читанням. Проєкт ЮНІСЕФ мав на меті далі вдосконалити шрифт, аби він був зручний для кожної дитини: і для звичайних дітей, і для тих, хто має дислексію. Сьогодні, у рамках спільного експерименту з МОН, такі підручники вже використовуються у молодших класах чотирьох пілотних шкіл. Як підкреслює Богдан Ярема, надзвичайно важливо дати дитині такий інструмент саме у молодшій школі,  коли навички читання лише формуються. Тоді пізніше дитині буде легше працювати з текстами, надрукованими різними шрифтами.

З переходом на онлайн-навчання у 2020 році постала необхідність адаптування навчальних інструментів до умов дистанційної освіти. Так з’явилась ідея створення інтерактивної онлайн-абетки. Саме до її створення долучились харківські волонтери SoftServe через платформу OpenTech. Абетку на основі вже згаданого шрифту, буде зроблено у форматі гри, де діти зможуть вивчати літери, конструюючи прості анімації. Планується також зробити її доступною через платформу Всеукраїнської школи онлайн.
ІТ та інклюзивність
Доступне кіно

Країна: Україна
Статус: уже функціонує
Яку проблему вирішує: робить кіно доступним для людей з порушеннями зору та слуху
Як: за допомогою додатків для смартфону зі звукоописом та розгорнутими субтитрами

Проєкт створений ГО “Боротьба за права” у 2017 році. Відправною точкою для нього став власний досвід команди: частина людей у ній, а також деякі їхні друзі, родичі й рідні, мають порушення зору. Вікторія Лучка, співзасновниця проєкту, розповідає, що у ГО звернули увагу на проблему з кіно, коли учасники команди отримували запрошення на кінофестиваль, проте не могли повною мірою переглянути фільми, адже ці покази не були для них доступними. Проблема, за словами Вікторії, є системною для України і тому команда вирішила розпочали проєкт “Доступне кіно”.

“Доступне кіно” створюють звукоопис (розгорнутий опис того, що відбувається між діалогами, озвучений диктором) та розгорнуті субтитри (описують додаткові звуки стрічки, крім діалогів), які завантажують у спеціальні додатки - Earcatch та Subcatch.
Перше співробітництво почалось з фестивалями, такими як DocuDays, Нове Британське кіно, Одеський кінофестиваль тощо. Крім того, команда почала роботу із українськими стрічками, які виходять у прокат. Одним із перших таких фільмів став “DZIDZIO Перший раз”, для якого було створено звукоопис і розгорнуті субтитри. Коли дійшло до роботи з кінотеатрами, виявилось, що потрібне спеціальне обладнання, якого вони не мають. Тож вирішили працювати із застосунками, що дозволяють людині з порушеннями слуху та зору прийти на сеанс у кінотеатр та через смартфон отримати звукоопис і субтитри. Обрали голландські - Earcatch та Subcatch.
На світовому ринку є аналогічні застосунки, але саме ці виявились найбільш прогресивними і безпечними з точки зору збереження контенту. Це дуже важливо для правовласників, тож ми отримали можливість офіційно з ними працювати і створювати звукоопис і розгорнуті субтитри до їхніх кінострічок. Ми почали використовувати Earcatch та Subcatch восени 2019 року, - з фільму “Ціна  правди”. Наразі у додатках не дуже багато контенту, оскільки карантин вплинув на кіноіндустрію, і, відповідно, на нашу активність.
Вікторія Лучка, співзасновниця проекту "Доступне кіно"
Залежно від фільму, сервісом користувалось близько 500 користувачів за показ. Але за оцінками засновниці, їхня чисельність є вдвічі більшою, враховуючи, що незряча людина скоріше за все візьме із собою друзів або рідних йдучи на показ фільму.
ІТ та інклюзивність
Технології для людей

Країна: Україна
Статус: уже функціонує
Яку проблему вирішує: робить середовище більш доступним для людей з порушеннями слуху
Як: створює застосунки для підтримки людей з порушенням слуху

Проєкт було створено слабочуючим програмістом Віталієм Потапчуком для вирішення проблем комунікації між людьми з порушенням слуху і чуючими людьми.

Як зазначається на сайті проєкту, в Україні налічується близько 2 млн людей з порушеннями слуху і для 400 тис. з них жестова мова є основним засобом комунікації. Проєкт існує вже п’ять років, і за цей час вийшла ціла низка застосунків, які дозволяють перекладати мову жестів та прибирають бар’єр між тими, хто може чути, і тими, хто не може. На сайті проєкту також вказано, що ці продукти схвалили в найбільших університетах світу для нечуючих та слабочуючих людей - Галодетському (штат Вашингтон) та Рочестерському (штат Нью-Йорк). 

Про тестування розробки повідомляли Auchan та Vodafone, а з боку держави - “Прозорий офіс” у Вінниці та Харківська міська рада, яка запровадила використання розробок проєкту у медичних закладах міста.
На початку року також з’явилося повідомлення від МВС: «Ми впроваджуємо у діяльність ЦОВВ системи МВС сучасні технології для людей з порушенням слуху. Завдяки інноваційній системі «Connect Pro» люди зі слуховими порушеннями отримають повноцінний доступ до всіх наших сервісів». Та зможуть вільно викликати екстрені служби.  

За даними МВС, планшети із застосунком було встановлено у сервісних центрах МВС України у Києві, Одесі, Львові та Дніпрі. І вже, за підтримки перекладачів, вдалось обробити більше 1000 звернень нечуючих людей.
ІТ і медицина
PAIGE

Країна: США
Статус: уже функціонує
Яку проблему вирішує: допомагає медикам та хворим на рак
Як: діагностика за допомогою машинного навчання та штучного інтелекту

Застосунок створено командою американських лікарів та інженерів у 2017 році. Ця розробка направлена на підвищення ефективності діагностування раку та призначення правильного лікування. З моменту заснування PAIGE залучили вже $195 млн венчурного капіталу.

В основі PAIGE лежить технологія штучного інтелекту та машинного навчання, яка дозволяє комп’ютеру аналізувати слайди зі зразками, взятими у пацієнтів, ідентифікувати новоутворення, та звертати на них увагу медиків. Це пришвидшує роботу з аналізу знімків утворень, дозволяє лікарям зосередитись на інтерпретації тих слайдів, де справді є ракові клітини, та правильно встановити діагноз. 

Більше того, розроблене рішення не вимагає спеціальної техніки, тож доступне для більшості лікарень. Потрібно лише мати слайди зі зразками, отриманими від пацієнтів.
Це не єдина подібна розробка. Нещодавно Harvard Medical School у співпраці з Beth Israel Deaconess Medical Center повідомили про революційне рішення, що дозволяє за допомогою штучного інтелекту виявляти рак грудей на перших стадіях захворювання. У довгострокових планах дослідників – навчити компьютер на основі тисяч і тисяч даних медичних обстежень аналізувати розвиток захворювання ретроспективно. “Технології можуть асистувати лікарю та сигналізувати про схильність до тої чи іншої хвороби ще тоді, коли її видимих ознак людському оку не помітно. Це вже сьогодні дозволяє переходити від лікування хвороб до превентивної медицини. Таких прикладів є вже багато і ряд рішень вже проходять необхідні медичні сертифікації, які дозволять їх широке застосування.” - згадує R&D директор SoftServe Микола Максименко. І додає, що в Україні вже також є приклади схожих рішень.
ІТ і медицина
Виявлення коронарного стенозу

Країна: Україна
Статус: у розробці
Яку проблему вирішує: допомагає медикам та людям, що мають хвороби серця
Як: діагностика за допомогою машинного навчання та штучного інтелекту

Коронарний стеноз, тобто звуження коронарних артерій внаслідок тромбозу чи атеросклерозу призводить до зниження рівня кровопостачання серця. Однією з основних причин інфарктів є саме звуження коронарних артерій. З цією проблемою допомагає боротись нова українська розробка, мета якої - підвищення якості діагностики.

Ініціатор проєкту - Володимир Суський, лікар-анестезіолог Дніпровського центру кардіології та кардіохірургії, який захоплюється темою новітніх технологій. Ще до початку роботи над проєктом його цікавила тема використання ІТ в медицині. Він розповідає, як після однієї з лекцій фахівців SoftServe на тему штучного інтелекту підійшов поспілкуватись із інженерами-розробниками, і згодом їхнє знайомство трансформувалось у роботу над цим рішенням. Разом із Володимиром над ним також працюють п’ять лікарів. 

Посередником у створенні розробки виступає краудсорсингова платформа SoftServe OpenTech, де видно команду розробників, а також відкриті позиції на випадок, якщо хтось з волонтерів компанії хоче долучитись до створення продукту. 

Розробка використовує штучний інтелект та машинне навчання, побудована на основі лікарського аналізу 20 000 рентгенівських знімків та дозволяє швидше виявити уражені місця в кожному окремому випадку. Володимир пояснює, що, по суті, це рішенні стане ще однією розумною, підготовленою і дуже уважною головою, яка перевірятиме усі знімки хворих.

За словами лікаря, вже цього року відбудеться реліз розробки і це допоможе лікарні точніше і швидше проводити діагностику та призначати лікування.
Це надзвичайно корисний проєкт навіть для досвідчених лікарів, особливо у ситуаціях, коли лікарі відчувають більше навантаження та втому. Це додатковий метод, який підказуватиме лікарям, що варто перевірити коронарографію додатково. Адже штучний інтелект не втомлюється і може вказати лікарю, що фіксує стеноз у тих судинах, які раніше не розглядались. Це дозволить мінімізувати кількість помилок. Мені здається, чим більше буде подібних ідей та таких розробок, а також ініціатив з боку лікарів, тим більше буде розуміння зі сторони ІТ потреб медицини і нових рішень, які допомагатимуть в роботі.
Володимир Суський, лікар-анестезіолог Дніпровського центру кардіології та кардіохірургії
ІТ і медицина
Donor.ua

Країна: Україна
Статус: уже функціонує
Яку проблему вирішує: допомагає знаходити донорів крові
Як: через спеціалізовану онлайн-платформу

Створена за участі ГО "Всеукраїнська асоціація донорів України" та компанії DevRain, платформа donor.ua - це приклад, коли допомога зі сторони ІТ полягає у створенні віртуальної платформи, яка б об'єднувала та інформувала людей.  

За даними ВОЗ, для країн вважається нормою 33 донації крові на 1000 жителів на рік. В Україні цей показник становить близько 12 донацій на рік. Водночас одна донація, за даними МОЗ, може врятувати три життя. Але до 2015 року в Україні не існувало автономної електронної бази донорів, допоки цю нішу не закрила donor.ua.
У першу чергу платформа дозволяє зареєструватись тим, хто шукає донора крові, та тим, хто готовий стати донором. Крім того, вона виступає базою знань про донорство з усією необхідною донорам інформацією, а також розділом, присвяченим моніторингу запасів крові у лікарнях. Крім того, після початку пандемії COVID-19, на платформі запустився окремий розділ, через який можна залишити запит на гуманітарну допомогу лікарням.
IT i освіта
Coursera

Країна: США
Статус: уже функціонує
Яку проблему вирішує: допомагає людям, які бажають отримати нові знання
Як: через платформу, яка дозволяє знаходити потрібні освітні курси

Напевно, найвідоміший приклад синергії освіти та ІТ - це платформа Coursera, хоча й на відміну від інших проєктів у матеріалі, вона не є безкоштовним ресурсом. Водночас, її значення для поширення освіти варте уваги, адже платформа стала піонером у своїй ніші, справді зробила навчання доступним для тих, хто не має змоги вступити до топових університетів світу, а також стимулювала появу багатьох аналогів, у тому числі безкоштовних. 

Заснована у 2012 році професорами Стенфордського університету, сьогодні платформа має більше 3 800 онлайн-курсів та більше 77 мільйонів студентів.
Поява платформи зробила навчання доступнішим, адже забезпечує дистанційний зв’язок з викладачами провідних університетів світу, а також надає доступ до низки безкоштовних курсів. Основний напрямок заробітку платформи - корпоративні підписки на курси.

За 2020 рік до платформи приєдналось 59 мільйонів студентів, це 248% приросту рік до року. Минулого року Coursera була оцінена у $2,5 млрд. А 5 березня платформа повідомила про плани вийти на IPO. Формат Coursera виявився настільки успішним, що з’явилась ціла низка аналогів, таких як Udemy, edX, Udacity. 

В Україні теж такий є - Prometheus.
IT i освіта
Prometheus

Країна: Україна
Статус: уже функціонує
Яку проблему вирішує: допомагає людям, які бажають отримати нові знання
Як: через платформу, яка дозволяє знаходити потрібні освітні курси

Prometheus це перший та найбільший проєкт безкоштовної освіти в Україні, створений за зразком Coursera. Платформу було засновано у 2014 році, на початку засновники вклали у проєкт близько п’яти тисяч доларів, залучених через гранти, волонтерську, спонсорську підтримку та продаж сертифікатів. 

У 2016 році для подальшого розвитку Prometheus запустили краудфандингову кампанію на “Спільнокошті” і за 40 днів залучили 515 000 грн при запланованих 400 000 грн. У 2020 році на платформі зареєструвалися рекордні 400 000 користувачів, а загальна кількість слухачів сягла 1,5 млн людей.

За словами одного із співзасновників платформи Івана Примаченко, у 2020 році було видано вдвічі більше сертифікатів про успішне завершення курсів, ніж у 2019 році, а також було запущено низку платних курсів від відомих лекторів.
IT i освіта
Kolibri

Країна: США
Статус: уже функціонує
Яку проблему вирішує: створює доступ до навчальних ресурсів для людей з громад, що не мають доступу до інтернету
Як: через технологію компресування навчальних матеріалів з онлайну для подальшого розповсюдження офлайн через локальну мережу

Жодна освітня онлайн-платформа не має сенсу, якщо користувачі не мають змоги користуватись нею через обмежений доступ до мережі. Kolibri - це застосунок, що має на меті вирішити цю проблему. Він створений спеціально для малозабезпечених громад, таких як сільські школи, табори біженців, дитячі будинки тощо.

Його створили учасники неприбуткової організації “Learning Equality”, на кошти, зібрані через благодійні внески, зокрема і від GlobalEDU.org - партнерської програми між Google, The Economist, Khan Academy та UNESCO.

Розробка надає студентам та викладачам різних країн доступ до освіти, що відповідає місцевим стандартам, без необхідності підключення до інтернету. Це рішення підтримує низку мов і дозволяє зібрати на одному пристрої контент у зоні, де є інтернет, аби пізніше через підключення до локальної мережі розповсюдити навчальний контент серед учнів у громадах, що не мають інтернет-зв’язку.

Крім того, розробка має інструменти для відстеження прогресу учнів, як то інформаційна панель тренера, створення іспитів, вправ, та інструмент рекомендацій, який відображає наступні кроки на основі історії, прогресу та цілей учня.

Як зазначає Марія Кучеренко із SoftServe, сьогодні ІТ-індустрія надзвичайно активно включена у корпоративну соціальну відповідальність, що стосується сфери покращення ІТ-освіти. “Технологічне ж волонтерство – наразі досить новий напрям, який, сподіваюсь, буде набирати динаміку у найближчі роки. Адже викликів і потреб – надзвичайно багато, а рівень проникнення цифрових технологій в операційну діяльність не лише громадського сектору, але й бізнесу – порівняно низький”, - зазначає вона.
IT і культурна спадщина
Тустань VR

Країна: Україна
Статус: уже функціонує
Яку проблему вирішує: відтворює вигляд старовинної фортеці на скелях Тустань
Як: через технології VR та AR

Фортеці Тустань сьогодні не існує, але у XІІ-XVI століттях вона височіла над скелями на території сьогоднішньої Львівської області. За словами голови ГО “Тустань” Василя Рожко, фортеця була цікава для відтворення як один зі зразків інженерно складної середньовічної оборонної споруди на території України, яка, до того ж, кілька разів перебудовувалась.

Реалізація проєкту також відбувалась завдяки платформі SoftServe OpenTech та інженерам компанії.  

Основою для нього стала 3D-модель скель зі слідами забудови та графічна реконструкція Михайла Рожка, батька нинішнього голови ГО “Тустань”. Науковець створив графічну реконструкцію на основі пазів та врубів на камені. Завдяки новітнім технологіям вдалось усі виміри візуалізувати та змоделювати, як саме виглядала фортеця у тривимірному просторі.
Василь Рожко каже, що візуалізувати у цифровому форматі дешевше, ніж відбудовувати з дерева, крім того, такий підхід дозволяє зберегти нинішній вигляд скель і не руйнувати їх будівельними роботами. Крім того, попереднє цифрове моделювання показало, що існує кілька варіантів вигляду фортеці, - це свідчило про її перебудову. “Якщо ми оберемо якийсь один період фортеці і відбудуємо саме його, то закриємо пази, які дозволили б зрозуміти, як вона виглядала в інші періоди, та сліди, які дають відчуття справжності, натомість створивши імітацію”, - пояснює Василь.

Тому розробники зробили фотореалістичну модель п’яти періодів фортеці, а пізніше перетворили їх на AR та VR-інтерактив для відвідувачів з можливістю віртуального польоту на дельтаплані над фортецею. Окрім фортеці, домалювали навколишній ландшафт, зробили деталізацію кожної навіть травинки. 

Як зазначається на сайті музею, у Тустані таку технологію застосували вперше серед українських музеїв. У світі її щойно починають впроваджувати.

“У випадку Тустані діджитал - це не лише про картинку на скелях. Це про можливість максимально врахувати усі особливості місцевості і знахідок дослідників, максимально достовірно відтворити моделі фортеці і зберегти пам’ятку. Раніше відвідувачі могли годину ходити по музею і, врешті, підійти з питанням, де все-таки знаходиться чи знаходилась фортеця. Тепер же люди можуть просто навести смартфон на скелі Тустані, або вдягти VR-шолом у нас в музеї, і побачити фортецю прямо перед собою”, - підкреслює Василь Рожко.
IT і культурна спадщина
Зерна правди

Країна: Україна
Статус: уже функціонує
Яку проблему вирішує: підтримка побудови Музею Голодомору
Як: через розробку краудфандингової платформи для збору коштів

Проєкт, реалізований через OpenTech платформу за підтримки компанії SoftServe, - “Зерна правди” 

SoftServe виступив одним з перших партнерів проєкту та розробив краудфандингову платформу на підтримку побудови Музею Голодомору. Завдання платформи - дати можливість усім бажаючим долучитися до створення музею.

На сайті платформи зображені інтерактивні зернинки, що символізують вшанування пам’яті кожної окремої жертви. Найменший грошовий внесок відкриває благодійнику персональне «зерно» - людину, померлу від голодомору з іменем, віком та місцем смерті. Крім того, платформа дозволяє реалізовувати окремі кампанії від Амбасадорів проєкту. Зокрема, корпоративну кампанію з підтримки проєкту на платформі робив і SoftServe.
Платформа створювалась безкоштовно. Як вказують у компанії, є ціла низка мотиваторів, через які інженери долучаються до подібних кампаній ІТ волонтерства. “В першу чергу це, звичайно ж, бажання долучитися до вирішення гострих соціальних проблем і в такий спосіб підтримати ініціативи локальних громадських організацій. Більшість клієнтів SoftServe знаходяться у країнах Північної Америки та ЄС, тож усі наші проєкти, в тому числі інноваційні чи соціально спрямовані, розробляються тут, а користь приносять спільнотам і користувачам за межами України. Тому для наших працівників таке волонтерство – це спосіб допомогти своїми вміннями, знаннями та досвідом тим спільнотам, в яких ми живемо і працюємо”, - розповідає старший віце-президент з технологій та співавтор проєкту OpenTech у SoftServe Дмитро Іванов.
IT і культурна спадщина
TimeMachine

Країна: країни ЄС
Статус: у розробці
Яку проблему вирішує: відтворює історичний вигляд та соціальний і культурний контекст європейських міст у минулі роки
Як: через використання Big Data, 4D-реконструкції, штучного інтелекту та AR/VR технологій

TimeMachine це приклад цікавого, але складного і напрочуд комплексного рішення у сфері збереження історії. Проєкт створюється за кошти Європейського союзу, який вже інвестував мільйон євро у один лише підготовчий етап, та з фінансовою підтримкою Федерального міністерства мистецтв, культури, громадських послуг та спорту Австрії.

Як вказується на сайті проєкту, його мета - відтворити європейське минуле за допомогою сучасних цифрових технологій та інфраструктур через колективну цифрову інформаційну систему, що відображає європейську економічну, соціальну, культурну та географічну еволюцію у різні часи. Кожна країна працює над добіркою даних за своїм регіоном, які згодом будуть об’єднані у єдину цілісну картинку. Загалом до роботи залучено майже 300 європейських інституцій

Першим етапом роботи є оцифрування даних, зокрема завдяки штучному інтелекту. Після цього буде створено розгалужену інфраструктуру, за допомогою якої можна буде отримати доступ до цих даних. Крім того, будуть створені інструменти, що дозволять користувачу інтерпретувати та візуалізувати ці дані. На останньому етапі усе це має стати доступним для будь-якого користувача.

За планом розробка має допомогти “повернутись у часі” аж до античних часів, завдяки інформаційній системі, що відображатиме європейську соціальну, культурну та географічну еволюцію. 

Ініціатори проєкту вважають, що сам по собі проєкт сприятиме розвитку наукових досліджень в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, соціогуманітарних наук, а також матиме вплив на ключові сектори європейської економіки в частині ІТ-сектору та креативних галузей і туризму.
Текст: Валерія Давидова
Фото: з відкритих джерел
Верстка і дизайн: Дмитро Кругліков, Юлія Виноградська, Аліна Подлєсна



Дата публикації: 14.04.2021 р. © 2021 Всі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ