Крах російської місії та вибухи Starship. Що відбувалось у космосі 2023 року

Підбиваючи підсумки 2023 року, можна впевнено сказати, що він був насичений космічними подіями. На орбіту відправилися одразу два українські супутники, на Землю доставили зразки з астероїда Бену, США встановили рекорд за кількістю запущених ракет у космос, ми таки побачили  випробування Starship, були вдалі та невдалі висадки на Місяць та багато іншого.

Спеціально для Liga.Tech про головні космічні події року розповідає Наталя Боротканич, координаторка космічних проєктів Noosphere.

Пускові рекорди

Вже очевидно, що компанія SpaceX не виконає забаганку свого керівника щодо запуску рекордних ста ракет Falcon на рік. Незважаючи на це, результати компанії вражають. Загалом цього року SpaceX здійснила 94 запуски — 90 Falcon 9 і чотири старти Falcon Heavy. Це на 50% більше, ніж у 2022 році, та втричі більше за показники 2021 року. В останні дні року можуть відбутися ще три пуски. 

До кінця року пускова статистика ще буде змінюватися, але вже очевидно, що лідером за кількістю запущених у космос ракет традиційно є США. Їхня частка становить більше ніж 50%, це 114 пусків, враховуючи 10 пусків, які здійснила компанія Rocket Lab із космодрому в Новій Зеландії. Таким чином, США встановили світовий рекорд за кількістю космічних запусків на рік. Раніше цей рекорд належав Радянському Союзу, який запустив 108 ракет у 1988 році.

Другу сходинку посідає Китай, який здійснив 65 орбітальних пусків, а його частка становить близько 30%. Частка інших країн займає менш як 10%: Росія – 18 пусків, Індія – 7, Європа, Північна Корея та Японія запустили по три ракети в космос, Південна Корея та Іран – по дві, а на рахунку Ізраїлю один орбітальний пуск. 

Українські супутники

Перший пуск 2023 року – пуск ракети-носія Falcon 9 – був знаковим для України. Одразу два супутники, які мають безпосереднє відношення до нашої країни, відправились у космос. 

Перший – супутник EOSSAT-1, створений компанією Dragonfly Aerospace на замовлення EOS Data Analytics. Обидві компанії входять у вертикаль проєктів Noosphere, засновником якої є український підприємець Макс Поляков. EOSSAT – перший із серії оптичних супутників, які планує запустити компанія. Основне призначення супутникового сузір'я – моніторинг сільськогосподарських та лісових угідь. Маса апарата становить 178 кг.  

Другий апарат – студентський кубсат PolyITAN-HP-30. Його розробили спеціалісти Київського політеху. Це вже третій супутник, що досяг орбіти, в арсеналі КПІ. На жаль, встановити зв'язок з ним так і не вдалося.  За типом це науковий супутник, мета якого – провести випробування в умовах космосу теплових труб для забезпечення терморегуляції космічних апаратів. Також цього року стало відомо, що Кабмін виділить 5,2 млн грн на доробку наступного студентського супутника – PolyITAN-12U. 

Випробування Starship

Мабуть, найбільш очікуваною подією 2023 року стали орбітальні тести надважкої системи Starship. Перше випробування відбулося 20 квітня. Ракеті вдалося досягти висоти 39 км. Але після цього контроль над апаратом було втрачено і він зруйнувався.

На відновлення пошкодженого стартового майданчика та отримання дозволів пішло сім місяців. Друге випробування Starship відбулося 17 листопада. Цього разу Super Heavy успішно відпрацював всю ділянку польоту, після чого відокремився від Starship. Проте прототип космічного корабля так і не вийшов на орбіту та був підірваний. Днями SpaceX показала третій Starship, який має шанс досягти космосу вже у 2024 році.

Місії до Місяця

Цього року три країни зробили спробу посадки на Місяць. Першим стартував апарат "Хакуто-R" японської компанії iSpace. На жаль, місію спіткала невдача. Через збій у програмному забезпеченні апарат розбився під час спуску. 

Наступною посадку на Місяць спробувала здійснити Росія. Розрекламована з великою помпою місія "Луна-25" завершилася гучним фіаско. Апарат навіть не дістався до стадії посадки. 19 серпня він розбився об місячну поверхню через помилку, допущену під час корекції курсу.

Єдиною, хто відсвяткував успіх, виявилась Індія. 23 серпня вона стала четвертою країною в історії, яка здійснила м’яку посадку на Місяць, а також  першою, хто сів у південному приполярному регіоні супутника. Індійський апарат і місяцехід успішно виконали свою програму, пропрацювавши протягом одного місячного дня, що дорівнює двом земним тижням. 

Міжпланетні місії

У квітні Європейське космічне агентство (ESA) запустило найамбітнішу міжпланетну місію у своїй історії, що отримала назву JUICE. Вона досліджуватиме Ганімед, Каллісто та Європу – три найбільші крижані супутники Юпітера. Їхньою спільною рисою з високим ступенем імовірності є наявність підповерхневих океанів рідкої води. А де є вода, там потенційно може бути й життя. Апарат має досягти своєї мети у 2031 році.

Другою за важливістю міжпланетною місією 2023 року стала Psyche. Її метою є металевий астероїд Психея, який може бути уламком ядра загиблої протопланети. Одне з основних завдань Psyche є перевірка цього припущення. У 2026 році вона виконає гравітаційний маневр в околицях Марса, який забезпечить прибуття до Психеї в серпні 2029 року.

Крім вивчення астероїда, на Psyche також покладено завдання перевірити експериментальну систему лазерного зв’язку, що має набагато більшу швидкість передавання даних, ніж традиційний радіозв’язок. Апарат уже провів перші успішні тести.

24 вересня апарат OSIRIS-REx скинув на Землю капсулу, всередині якої містилися зразки астероїда Бенну. Аналіз її вмісту вже дав змогу зробити низку відкриттів. Що стосується самого OSIRIS-REx, то він продовжить свою подорож у межах розширеної місії. Наступною метою апарата стане астероїд Апофіс, рандеву з яким заплановано на 2029 рік.

Ще однією важливою місією цього року була зустріч із 790-метровим астероїдом Дінкінеш. Його обрали як попутну ціль для місії Lucy, основним завданням якої є вивчення астероїдів Юпітера. Зустріч із Дінкінешем відбулася 1 листопада. На вчених чекав неабиякий сюрприз. Виявилося, що в астероїда є 220-метровий супутник, який назвали Селамом. Що ж стосується Lucy, то апарат продовжив свій рух через Головний пояс астероїдів. Очікується, що навесні 2025 року він виконає проліт ще одного попутного астероїда.