Як українські стартапери здивували Макрона та отримали мільйони інвестицій під час війни

Навіть за умов воєнного стану українським стартапам вдалося залучити понад $10 мільйонів інвестицій. Не всі tech-компанії змогли пережити повномасштабне вторгнення Росії, але справді цікаві проєкти успішно продовжують свою діяльність на міжнародній арені.  

Liga.Tech розповідає, що відбувається з українськими стартапами під час війни, як вони залучають інвестиції та якому проєкту вдалося запітчити свою ідею президенту Франції Емманюелю Макрону. 

10 мільйонів інвестицій для 75 українських стартапів

За час повномасштабної війни 75 команд українських стартапів взяли участь в 10 конференціях, серед яких CES 2022 в Лас-Вегасі (США), SXSW в Остіні (США), Startup Grind Global в Кремнієвій долині (США), VIVA TECHNOLOGY в Парижі (Франція), Web Summit в Лісабоні (Португалія). Завдяки презентації на ключових технологічних майданчиках планети, вони залучили понад $10 мільйонів інвестицій, розповідають в Українському фонді стартапів. 

Якісне представлення наших унікальних розробок на світових майданчиках важливе для інтеграції у європейський та світовий простір. Пряма комунікація з партнерами та клієнтами дозволяє завоювати їх довіру та отримати подальшу підтримку для розвитку бізнесу, що працює на українську перемогу. 

Серед найуспішніших прикладів фахівці називають український стартап MISU. Продукт цієї команди – мобільний застосунок і смартпристрій, який може передбачити критичні стани за один-два тижні до їх появи. Зокрема, йдеться про випадки загрози інсульту або передінфарктного стану. MISU взяв участь у Viva Tech в Парижі та став єдиним українським стартапом, що запітчив свою ідею президенту Франції Емманюелю Макрону. 

Успішним є і приклад стартапу Esper Bionics, який розробляє роботизований протез на основі штучного інтелекту. Він потрапив на обкладинку журналу Time та був визнаний одним із 200 найкращих винаходів 2022 року. Свій продукт на міжнародній арені команда презентувала в рамках української делегації на CES 2022. 

Ще один учасник української делегації на CES 2023, сleantech-стартап Releaf Paper, що розробив унікальну технологію виробництва паперу з опалого листя, який став переможцем програми EIC Accelerator 2022 від Єврокомісії. Команда вийшла на ринок Франції та має намір збудувати власну фабрику вартістю 3,5 млн євро, з яких 2,5 млн євро профінансується грантом Єврокомісії.

Також команда з делегації MWC 2023, AI платформа DeHealth, увійшла до п’ятірки найкращих стартапів у сфері цифрового здоров’я в рамках конференції стартапів 4YFN.

12% стартапів припинили роботу через війну 

Загалом за час повномасштабного вторгнення, українські стартапи та технологічний сектор країни продемонстрували стійкість та активну бізнес-діяльність, вважають в УФС. 

За результатами 2022 року ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження в економіку країни на рівні $7,34 мільярда. Обсяг експорту збільшився на $400 мільйонів проти 2021 року. Технологічний сектор становить 12% загального експорту країни та став єдиною галуззю з ростом 6% за підсумками 2022-го.

Проте, це не означає, що українські стартапи з легкістю пережили випробування останнього року. За даними звіту Polish-Ukrainian Startup Bridge на грудень 2022 року 12% стартапів припинили роботу через російське вторгнення.

85,4% стартапів назвали проблемою брак коштів для розширення команди. 61% стартапів не змінював розташування головного офісу та лише 10,8% стартапів отримують понад 50 000 євро доходу на рік. 

Більшість стартапів працюють одночасно і з українськими, і з іноземними клієнтами, щоб адаптуватись до нових реалій. "Команди диверсифікують діяльність, шукають можливості виходу на нові ринки, інвестиції та переконані в позитивній перспективі для проєктів", – вважає директор Українського фонду стартапів Павло Карташов. 

У трендах - розвиток напрямку military tech 

Серед ключових трендів розвитку індустрії Карташов називає стійкість і гнучкість команд. "Попри всі виклики воєнного часу – активні бойові дії, обстріли, блекаути, вони продовжували розробку проєктів, реліз рішень, завойовуючи нагороди на міжнародній арені", – каже експерт. 

Ще один тренд – релокація як всередині країни, так і за кордон, задля продовження діяльності, відкриття нових ринків та масштабування. Українські компанії відкрили десятки офісів в країнах Європи, Азії, Латинської Америки, додає голова УФС. 

І третій – дуже важливий тренд – це  розвиток напряму military tech для допомоги армії завдяки інноваційним рішенням власної розробки. Щоб допомогти стартапам після повномасштабного вторгнення, в Україні запущені три цільові програми для military tech та deep tech-стартапів.  

Перша – це програма грантової підтримки проєктів подвійного призначення, яка охоплює такі сфери діяльності як оборона, кібербезпека, інфраструктурна відбудова, охорона здоров’я, освіта. На неї було подано 200 заявок, з яких відібрали близько 30 проєктів. 

Серед них Knowledgato – універсальний штучний інтелект для автоматичного збору, структурування та аналізу даних. Його засновники розробили найточнішу у світі модель для класифікації медико-біологічних статей на тему хвороб печінки, індуковних препаратів в CAMBA, а також побудували найбільшу у світі базу знань Life Sciences індустрії для пошуку оптимальних R&D-колаборацій. Грант допоможе завершити початкову версію продукту. 

У напрямі military tech експерти УФС відзначають ТОР, тактично-оперативний симулятор віртуальної реальності. Також це піхотний тактичний комплекс "Хижак", який створив нову концепцію логістики боєприпасів для кулеметів на основі інноваційної полімерної кулеметної стрічки. Ще один приклад – Drill, мобільний застосунок для навчання тактичної стрільби та самозахисту. Під час війни він допомагає фронту, знижуючи витрати на навчання бійців.

Серед інших доступних для українських стартапів програм - Програма інноваційних ваучерів, яка дозволяє отримати безповоротну фінансову підтримку у формі грантів до $10 000 для використання на конкретні цілі стартапу.

Виробникам БПЛА тепер також доступне таке рішення як Fast track дронів (тобто швидке виробництво), відповідну постанову уряд ухвалив 14 лютого цього року. Це відповідь на запит українських стартапів, яка дозволила розблокувати розвиток цього напряму. Можливість пришвидшеної процедури допуску до експлуатації БПЛА здійснюється за підтримки Міноборони спільно з Aрмією дронів та Українським фондом стартапів. 12 БПЛА вже отримали сертифікати, а ще 30 перебувають на розгляді.