Українські стартапери роблять розумні будинки. Вони можуть допомогти у подоланні енергокризи
Розумний будинок – винахід фантастів XX століття, які мріяли про комфортний побут. Таку технологію описував американський письменник Рей Бредбері у багатьох своїх творах. У наші часи – розумний будинок – це реальність.
Український стартап i3 Engineering, який представляв Україну на всесвітній технологічній виставці CES 2023 у Лас-Вегасі, створює компоненти та програмне забезпечення для розумних будинків.
Liga.Tech поспілкувалася зі співзасновником стартапу i3 Еngineering Павлом Цюпкою та розповідає про винахід, який дозволяє економити електрику з комфортом та у майбутньому може зробити освітлення українських вулиць, лікарень, садочків та інших державних установ енергоефективним.
Як працює розумний будинок
Стартап існує з 2018 року. Саме тоді Павло Цюпка намагався впровадити систему розумного будинку у власній оселі та придумав, як це можна робити простіше.
Головна перевага української технології, за його словами, – це те, що вона дуже проста. "Є два варіанти комутації електромережі в будинку. Або електрик ставить всередину щитка "автомати" і приєднує туди всі "провіднички", або він ставить наш "контролер" і налаштовує за допомогою застосунку. У другому варіанті ви отримуєте розумний будинок — таку трендову популярну штуку".
Завдяки такому пристрою власник будинку отримує багато функцій — віддалене керування розумним будинком, енергоефективність, можливість налаштувати взаємодію між різними приладами та комфорт таким, як це бачите саме ви.
"Наприклад, щоб саме цей вимикач керував цією групою світла або щоб довге натискання вимикача змінювало температуру в будинку на один градус, тому що вам раптом стало холодно, а вставати не хочеться", ‒ пояснює Павло.
Комфорт чи енергоощадження? Що обрати
"Раніше розумний будинок у нашій країні — це був такий дуже виражений елемент комфорту. Зараз це є виражений елемент необхідності", ‒ розповідає Павло.
Якщо до війни українців цікавили комфорт та енергоощадження, то зараз лишилося лише друге. Комфорт відпав, бо людям зараз не до цього.
Енергоощадження — це на 50 відсотків те, що у вас в оселі побудовано на енергоощадних матеріалах, інші 50 відсотків — наскільки ефективно ви використовуєте цей енергоносій, пояснює співрозмовник. Під час енергокризи система i3 Engineering стала актуальною, тому що кожен кіловат цінується на вагу золота.
"Наприклад, у вас є зовнішнє джерело від обленерго. Та є акумулювальна батарея. У випадку відключень електроенергії ви можете на ній трошки прожити. Коли вмикається світло, контролер перевіряє, від якого джерела воно працює. Якщо зовнішньої напруги немає, він увімкне тільки одну лампочку на 10 відсотків", ‒ каже співзасновник стартапу.
Так само з опаленням. Щоб зберегти енергію, в "розумному будинку" не опалюють всі кімнати, знижують температуру та трохи міняють графік опалення. Він залишається на комфортному рівні — щоб не мерзнути, але водночас не використовувати забагато енергії. Контролер оберігає кожен кіловат.
На запитання, як довго "розумний будинок" може працювати без зовнішнього джерела, у компанії пояснюють, що це залежить від кількості підключених пристроїв. Є випадки, коли акумулятор 5 кВт*год у певному енергоощадному режимі можна було використовувати до тижня. "Це все розраховується індивідуально", ‒ каже Цюпка.
Заощаджувати електрику в школах, лікарнях та на вулицях
Контролери i3 Engineering можна використовувати не тільки у приватних оселях, а й у лікарнях, школах, садках та інших установах. Це освітлення вулиць, диспетчеризація певних приміщень, контролювання показників на різних обслуговуваних і необслуговуваних станціях/підстанціях, електропостачання котелень тощо.
Наприклад, це дозволяє вимикати непотрібне освітлення у величезних порожніх коридорах поліклінік та заощаджувати до 50 відсотків електроенергії, яка витрачається на освітлення. Про заміну звичайних ламп на "розумні" чи інші додаткові технічні витрати у такому випадку не йдеться.
"Все залежить від задачі. Переважно ніякої проводки не потрібно ніде міняти, ми повністю можемо закрити ці питання. Якби ж прийшов директор і сказав: Я хочу керувати світлом у школі віддалено з телефону, тоді, безперечно, треба було б зробити певні кроки, щоб це задовольнити, але переважно таких задач немає", ‒ каже Цюпка.
До війни у них були певні домовленості. Вони встигли зробити розумне освітлення в одному з українських сіл. "Коли настає темна пора, ми даємо час людям дістатися дому. І о 23 годині вмикаємо освітлення лише на 10 відсотків, легенько підсвічуючи вулиці. Вранці, коли люди йдуть на роботу, знову вмикаємо на 100 відсотків. Це дає комфорт і суттєву економію", ‒ розповідає Павло.
На відміну від астрономічних реле, такою системою можна керувати віддалено та навіть отримувати сповіщення, якщо на одній з вулиці перегорів ліхтар. За цим принципом вони планували ще масштабніший проєкт у Тернополі. Але почалася велика війна, і пріоритети міста змінилися.
"Цюпка, починай!": як будували команду
Перші гроші від інвесторів Павло отримав, описавши свою ідею на одному з форумів. "Пам’ятаю, як зараз. Вони сказали: "Цюпка, починай!". Я поїхав до колеги, який тоді працював на заводі, вивів його і сказав: "Давай будемо робити розумні будинки", ‒ згадує tech-підприємець. Той посміявся, але погодився. З цього все і почалося.
Стартап з двох людей Цюпка пригадує як один з найкращих моментів. "Найважливіше було зустріти ту першу людину. Коли вас вже двоє, троє, четверо ‒ іншим не так страшно міняти роботу на незрозуміло що", ‒ згадує він.
Проте команду вони з Богданом (той самий перший співробітник. ‒ Liga.Tech) підбирали дуже довго. Брали лише тих людей, які мають мотивацію до створення чогось нового.
Цікаво, що ні у кого з команди, крім самого Павла, не було досвіду у в IT. Всі вони інженери, які знають не просто як працює якась програма, а що відбувається під "капотом", як працює процесор, як він опрацьовує команди, як, власне, мова програмування працює, пояснює засновник стартапу.
Пізніше команда також найняла людину, яка розробляла застосунок, – а вона вже створила власну команду. Зараз у них 18 технічних спеціалістів. Загалом 30 людей у команді, включно з маркетингом, продажами, дизайном тощо.
Вся команда проєкту — українці. Обладнання для стартапу виготовляли на чотирьох українських заводах. Після початку великої війни частину з них пошкодили, тому компанії довелося також розпочати співпрацю з одним із польських підприємств.
Вплив війни
Щоб компанія продовжувала існувати, i3 Engineering довелося відкоригувати свої плани. Стартап вже має представництва у 7 країнах світу: Україна, Польща, Португалія, Литва, Єгипет, Казахстан, Грузія. Є точкові продажі у Словаччині, Нідерландах, Іспанії, Італії, а також на Філіппінах.
"Скажу чесно, в Україні у нас було по-іншому. Спочатку комфорт, потім енергоощадження. А в Європі, можливо, через те, що країни першого світу є досить розвинуті в плані комфорту, їх більше цікавить енергоощадження, а потім комфорт", ‒ розповідає Цюпка.
На кожному ринку стартап зустрічають досить радо, оскільки наша країна має репутацію кузні кадрів та якісних продуктів. "Для них ми ще одна компанія з України, яка робить хороші продукти", ‒ пояснює підприємець.
Турбот стосовно того, як стартап виконуватиме свої зобов'язання в умовах війни, у клієнтів немає. "Ми зробили такий продукт, який не потребує подальшого обслуговування з нашої сторони. Це і є наша формула успіху", ‒ каже Цюпка.
Проте стартапом цікавляться не тому, що ця технологія українська, а тому, що це цікава технологія нової генерації.
Всі компанії, які мають бізнес в певній сфері, поділяються на дві категорії, пояснює Цюпка. Перша — ті, хто почав бізнес 10 років тому і нічого не хочуть міняти. Їм все одно, зручні це контролери чи ні. Вони перейдуть на нові технології, але з часом. А є компанії, які, умовно, весь час прагнуть зробити своїх клієнтів ще щасливішими, ще більше розширити сферу своїх послуг, залучити на це ще більше коштів. Такі шукають певні нові рішення.
"Наша технологія приваблює, бо ми створюємо продукт, який мав з’явитися через два-три роки. Світ росте, потреби ростуть і ми стараємося дивитися на крок вперед", ‒ каже підприємець.
Раніше, щоб запрограмувати те саме у розумному будинку, інтегратор витрачав приблизно два-три дні: "Спеціалісти приходили, сідали з ноутбуками та кілька днів цей код писали". Зараз замовник з клієнтом просто проходять по всьому будинку, роблять певні налаштування. І всі щасливі. Так само легко за потреби, електрик може віддалено поміняти конфігурацію.
Гроші та плани
Наразі українські інвестори вклали в цей проєкт понад мільйон доларів. "Безперечно, ми плануємо залучати інвестиції, щоб швидше завоювати європейський ринок та збільшити там нашу присутність", ‒ каже підприємець. Для цього потрібно набрати більше людей у команду та збільшити запаси контролерів.
Щоб знайти інвесторів вони відвідують технологічні виставки та події, серед яких недавній Web-summit у Португалії та CES 2023 у Лос-Анджелесі, серед майбутніх – ISE у Барселоні та Budma у Польщі. Там спілкуються з потенційними клієнтами, компаніями та фондами.
"Виставки — це насамперед нетворкінг, ми спілкуємося з людьми, які можуть стати нашими споживачами. У різних країн свої культурні особливості, а відповідно – вимоги та пріоритети. І такі поїздки дозволяють їх краще зрозуміти", ‒ розповідає Павло Цюпка.
Компанія ставить собі певні цілі на 2023 рік: "Вони є. І дуже амбітні". Минулого року через війну вони виконали свої плани лише на 35 відсотків. Але з новою стратегією у 2023 році планують втілити всі 100.
"Наша ціль — це не лише продажі та заробіток. Це розробка нових продуктів, вихід на нові ринки, збільшення нашої компетенції, нашої присутності й наш розвиток", ‒ каже підприємець.
