П’ять стартапів, які змінюють українську медицину
Щодня лікарям доводиться витрачати години на заповнення документів замість того, щоб лікувати. Але що як з’явиться асистент, який сам записуватиме прийоми пацієнтів, аналізуватиме їх і заповнюватиме заключення?
Так колись подумали засновники Tayra — одного з українських стартапів, які змінюють медицину за допомогою штучного інтелекту. Liga.Tech розповідає про п’ять таких компаній та їхні інноваційні рішення.
Tayra
Tayra — це віртуальний асистент лікаря зі штучним інтелектом. Як це працює — під час консультації він слухає діалог пацієнта й фахівця, бере з розмови медичну інформацію та заповнює нею шаблон документа.
Для цього асистент використовує кілька моделей. Перша — технологія, яка перетворює голос у текст. Цей транскрибатор навчили суржику, назвам ліків, кодам діагнозів тощо, щоб він розумів розмову між лікарем і пацієнтом.
Далі ШІ структурує текст, аналізує його і розкладає в шаблон. У результаті лікар отримує запис розмови та заключення з заповненими симптомами, діагнозом і призначенням. У словах можуть траплятися помилки, тому ще одна ШІ-модель підсвічує неточності у фінальному документі, а лікар їх виправляє. Так система сама донавчається.
Платформа запрацювала 23 грудня. Її розробляли рік, а останні шість місяців тестували. Це робили 150 лікарів: сімейні, алергологи, оториноларингологи, УЗД-лікарі, гастроентерологи. ШІ-асистента інтегрують у медичні інформаційні системи, які зберігають дані про здоров’я пацієнтів. Тому питання захисту даних покладено на ці системи. Зараз Tayra співпрацює із двома інформаційними системами, які займають 50% ринку, але їхні назви не розкривають.
У команду входять 11 людей, фінансують Tayra за гроші засновників та гранти. Зокрема компанія отримала 25 тисяч доларів від Українського фонду стартапів. Клініки, які користуються асистентом, платять за використані хвилини. Вартість однієї хвилини обробки — дві гривні.
"Прийом триває 30 хвилин, але корисного запису з нього — близько 5-6 хвилин. Тому один діалог коштуватиме десь 5-10 гривень", — говорить співзасновниця Юлія Тичинська. У 2025 році стартап працюватиме лише на український ринок, але згодом співзасновники планують вийти й на закордон.
Anima
На початку повномасштабної війни співзасновники Роман Гавриш і Сергій Данилов почали розробку Anima — трекеру психічного стану. На загал його випустили в лютому 2023 року. Зараз на сайті зареєструвалися 30 000 людей, які провели понад 30 000 тестів.
Для роботи програма використовує звичайну вебкамеру ноутбука або комп'ютера. Вона розпізнає зіницю, потім на екрані з’являються різні картинки: позитивні, негативні, загрозливі тощо. Продукт відстежує, як зіниця реагує на них, і за її поведінкою може визначити, чи має людина ризик депресії, вигорання тощо. Штучний інтелект використовують для розпізнавання очей і прогнозування їхнього руху, а мовні моделі підсумовують дані.
Після тесту клієнт отримує звіт з основними показниками та чат, де може обговорити результат зі штучним інтелектом. Роман Гавриш називає технологію безпечною, бо та не взаємодіє з тілом людини, та конфіденційною. Інформація, яку збирає програма, — електронна пошта та біомаркери руху очей.
На початку засновники вкладали у стартап власні гроші, але у серпні 2024 року бізнес став самоокупним. Компанія продає трекер клієнтам на сайті — пакет на 12 тестувань коштує 468 гривень, а щомісячна підписка (2 тести на день) — 134 гривні. Є пропозиція підписки, в яку включений ШІ-асистент — вона коштує 780 гривень. Також скринінг можуть замовити компанії, зараз Anima співпрацює з шістьма бізнесами.
Але для нових розробок поки доводиться брати гранти. Наприклад, від Brave1 отримали гроші для створення кабінету військового терапевта. Для лікарів роблять ще один окремий продукт, у якому можна буде вести облік пацієнтів і радитися з ШІ про те, як лікувати клієнта.
CheckEye
Наприкінці 2022 року в Україні вперше протестували сервіс скринінгу CheckEye. Його створили дев’ятеро людей, серед яких були медики, розробники та науковці даних.
Ідея продукту — зробити масову оцінку здоров’я доступною. Він працює так: людина приходить у клініку, медична сестра фотографує її око, завантажує знімок у хмару й отримує висновок штучного інтелекту про те, чи є ознаки захворювання.
Технологія аналізує зміни в судинах та порівнює їх з ознаками різних захворювань. Завдяки CheckEye можна помітити близько 50 хвороб, які впливають на судини, зокрема діабет, хвороби Альцгеймера та Паркінсона.
"Ми перемогли на міжнародній премії EIT Health InnoStars Awards та отримали статус стартапу, який підтримує EIT Health. Це відкрило доступ до фінансування від Єврокомісії. Зараз ми подаємося на грант, щоб розширити наш скринінг на серцево-судинні хвороби. Так ми зможемо визначати стани, які призводять до інсульту та інфаркту", — каже CEO Кирило Гончарук.
За 2024 рік компанія отримала підтримку від фондів Seed of Bravery, Ukraine Startup Fund, NIS Enterprise Fund, хоча раніше основним джерелом фінансування були гроші засновників. Тепер залучають інвестиції з оцінкою в шість мільйонів доларів.
В Україні стартап зазвичай працює із первинною ланкою: центрами первинно-санітарної медичної допомоги, амбулаторіями, центрами сімейної медицини. Проте також технологію використовують у клініці ендокринології Закарпаття та Закарпатському центрі зору.
Також у бізнес інвестувала аптека Австрії, тому за кордоном CheckEye фокусується на роботі в Австрії та Німеччині. У ще кількох країнах тестують пілотні проєкти. Доступ до технології продають за передплатою. Для однієї скринінгової точки це коштує 250 євро на місяць без обмеження кількості тестів.
Apixmed
Стартап Apixmed фокусується на B2B і співпрацює із закладами охорони здоров’я та лабораторіями, зараз таких десять. Їхній продукт — віртуальний помічник лікаря, який інтегрується в медичну інформаційну систему.
Сервіс аналізує дані пацієнта, попередню історію хвороб, оцінює план лікування і дає звіт, як його можна оптимізувати. Після цього лікар може сам ухвалити потрібне рішення: призначити додаткові тести, змінити дозування препарату тощо.
Для роботи Apixmed використовує понад тисячу ресурсів з медичною інформацією. Штучний інтелект використали, щоб їх зібрати та перетворити ці дані у зручний для бази знань формат.
"З 2023 року компанія проаналізувала дані понад восьми тисяч людей", — ділиться статистикою співзасновниця Марина Коршевнюк. Продукт розробляли згідно з Загальним регламентом про захист даних та американським законом про підзвітність медичного страхування. Інформацію від клієнтів зберігають у зашифрованому вигляді на кількох серверах, щоб її убезпечити.
Клініка чи лабораторія платить фіксовану суму щомісяця, яка залежить від кількості сервісів, які використовує. Вона може стартувати з ~ 20 тисяч гривень. Додатково сплачує за звіт: близько 1300 гривень, якщо в ньому використовується генетична інформація людини, і близько 300 гривень, якщо її немає.
Крім грошей від клієнтів, Apixmed отримувала гранти, зокрема від Seeds Of Bravery, EIT Health InnoStars та Microsoft. Останні дали стартапу доступ до хмарного сховища, де той і зберігає дані. У середньому щомісячний дохід складає до десяти тисяч євро. Бізнес отримує прибуток, а цих грошей вистачає на реінвестування. Проте, щоб вийти на ринок США, засновники хочуть залучати додаткові кошти.
CardioAI
Продукт від компанії XOresearch допомагає лікарям функціональної діагностики. Його запустили в Україні у 2021 році. CardioAI показує дані з електрокардіограми та дає різні інструменти для її аналізу, наприклад виділяє серцеві події та показує їхню хронологію.
У компанії пишуть, що кардіограму можна отримати з будь-якого легального пристрою. Дані з них медики завантажують на онлайн-платформу CardioAI, де ШІ інтерпретує їх у звіт. Лікар функціональної діагностики може його переглянути та надіслати тому, який веде пацієнта. CardioAI також можна інтегрувати у систему електронних медичних записів, щоб зберігати результати ЕКГ в історії пацієнтів.
Стартап продає як доступ до програмного забезпечення, так і повний пакет послуг, куди входить сервіс, біосенсори, налаштування та обробка кардіограм. Ціну на користування не розкривають, вона залежить від запиту клієнта.
Продукт працює в Україні, пілотні проєкти є в США, також стартап проходить реєстрацію медичних виробів у Європі. Здебільшого CardioAI використовують у приватних клініках, зокрема "Добробут", Odrex, Adonis. У команду входять розробники та кілька лікарів діагностики. Співзасновники також вкладають свої кошти у стартап.
"Намагаємось дійти до того, щоб отримувати достатньо грошей від своєї роботи, аби фінансувати розробки наступних версій", — пояснив поточний стан справ засновник Максим Дяченко.