"Державний психіатр не поставить цей діагноз". Як українці створили застосунок для людей з РДУГ
На конкурсі стартапів IT Arena серед цьогорічних переможців – стартап Numo, який посів друге місце на традиційному треку стартапів з призом у $8000. Мета застосунку, над яким працює команда, – допомога людям з РДУГ, розладом дефіциту уваги та гіперактивності (ADHD англійською). Цей розлад мають понад 350 мільйонів людей у всьому світі, каже Юлія Овчаренко, CEO Numo, а в українських державних клініках його майже не діагностують.
Екосистема Numo має допомогти людям з РДУГ організувати своє життя за умов, коли важко зосередитись. Зараз основна аудиторія – це англомовні країни. Від 4000 платних підписників застосунку стартап має близько $100 000 валового доходу, але для України хоче зробити користування безкоштовним.
Liga.Tech поговорила з Юлією про роботу над стартапом, коштами, які команда отримує від застосунку, та ставленням до РДУГ в Україні.
– Як починалася історія Numo? Знаю, що до цього у вас був застосунок Mindist.
– У березні 2022 року, коли розпочалася повномасштабна війна, ми зрозуміли, шо нам потрібен півот, різка зміна Mindist (попередній проєкт Юлії та команди, застосунок для медитації). Ми почали робити дослідження і вирішили, що хочемо займатися ментальним здоровʼям.
Вся наша команда, може, взагалі все покоління таке – ми всі в терапії, це важлива для нас тема. Пробували різні штуки, дивилися на різні операційні моделі й в процесі дійшли до того, що маємо звернути увагу на вузькі синдроми, які можна лікувати поведінковою терапією. Нею насправді можна лікувати навіть шлунок, тому що все в організмі повʼязано.
Й одного разу я побачила інформацію про РДУГ. "А що це таке?" – почитала, і думаю – дуже схоже на мене. Це було дуже неочікувано – я про такий розлад не знала. Я з невеликого міста, і коли вчилася у школі, то про це ніхто не говорив. Взагалі це завжди було поза моєю увагою. І з цього почалася моя історія не тільки стартапу, але й дослідження себе.
Хлопчиків трохи більше насправді, але процент більш-менш рівний. Просто у дівчат інший тип розладу – Inattentive ADHD (неуважності), і їх часто пропускають у діагностиці. До того ж зараз не існує нормальних, загальнодоступних оцінок, опитувальників, які були б спрямовані на виявлення саме Inattentive ADHD. Вони всі сконцентровані на чоловіках.
Я сама протестувала дуже багато різних планерів, технік фокусування. Але з цього мало що приживається, оскільки воно створене для нейротипових людей, які кажуть "просто зберись".
Коли ми створювали навчальні матеріали і взагалі працювали над застосунком, то спиралися саме на наукові речі. Там є різні шуми – білий, коричневий. Доведено, що це допомагає людям з РДУГ фокусуватися. Курси ми робили, спираючись на когнітивно-поведінкову терапію, коучинг виконавчих функцій – саме те, з чим є проблеми у людей з РДУГ.
Технік багато, і люди в них губляться, і в думках своїх губляться. Треба зробити так, щоб їм було зрозуміло.
– З чого складається екосистема Numo? Скільки користувачів, підписок, який дохід?
– Numo – це наш центральний продукт. Маємо пʼять безкоштовних застосунків – з лайфхаками, з шумами. Вони набагато простіші. Ми їх оптимізували через App Store Search Optimization, люди їх просто знаходять, завантажують, і там всередині є посилання на Numo. Якщо хтось схоче – може спробувати.
В безкоштовних апках у нас 65 000 користувачів, які користуються, умовно, щомісяця.
У Numo є підписка, і ми на ній заробляємо. Є безкоштовний семиденний період, коли можна спробувати і потім вже платити або не платити. Є десь 4000 платних користувачів. 50% – це США, решта – інші англомовні країни. Ми таргетуємо тільки на англомовні, але там є й органічний трафік, і можуть бути зовсім різні люди.
Для українського ринку ми хочемо зробити безкоштовне користування. Не плануємо на українському ринку заробляти, хочемо більше допомагати. Зараз роздаємо промокоди у соцмережах. На IT Arena я зустріла навіть одного ведучого, який сказав, що є нашим платним підписником.
У вересні у нас було $96 000 місячного валового доходу і близько $50 000 місячного регулярного доходу. Ми перейшли на річні підписки, і тепер місячний дохід зріс до $55 000.
– Яка картина з інвестиціями і що плануєте робити з коштами, які отримали на IT Arena?
– Я думаю, що ми їх просто покладемо – нічого конкретного з цими грошима не плануємо робити. Це буде на розвиток компанії.
Коли ми ще займалися попереднім продуктом, на нього піднімали раунди на $270 000 від умовно українських і закордонних "ангелів" і українського венчурного капіталу.
Потім ми зробили півот і вже з новим продуктом отримали $100 000 від Google for Startups. Це equity free grant на розвиток продукту.
Зараз ми отримали ще $8000 і скоро будемо піднімати наступний раунд. Якщо говорити про те, на що збираємось витрачати гроші – то це будуть тести у вебі. В нас зараз є тільки застосунок, але ми вже бачимо, що юзкейс виходить за його межі.
Це має бути планування свого дня і контроль за цим для людей, у яких все дуже хаотично. А також експерименти, повʼязані зі студентами, сімʼями.
Хоча основний ринок – це США й англомовні країни, це ринок, де найбільше знають про РДУГ. Аде насправді кількість людей з ним однакова всюди. Тому з часом плануємо розширюватися на ринки, де немає відповідного контенту, наприклад, на португальський. Ми постійно слухаємо користувачів, і в них багато запитів.
– Ви вже згадували про 350 мільйонів і про те, що жінок не визначали. Як в Україні з прийняттям РДУГ і з розумінням його людей, взагалі зі ставленням до нього, що ви можете сказати про це?
– Я насправді у "бульбашці", тому складно сказати, але можу зазначити, що дуже часто РДУГ зараз не діагностується дорослим, майже напевне державний психіатр не зможе поставити такий діагноз. Я була діагностована в приватній клініці, тому що я не впевнена, чи повірив би взагалі у діагноз хтось з державних психіатрів. Зазвичай ставиться або тривожність, або депресія. Тому що вони часто йдуть поруч і їх причиною є РДУГ. Люди намагаються лікувати депресію і тривожність, хоча потрібно займатися іншим. Це проблема.
Коли я почала ділитися про РДУГ більш відкрито, багато моїх друзів, і чоловіки, і жінки, впізнали свої симптоми. Був навіть бос з однієї моєї роботи, якому вже 50 років. Є багато людей з цим розладом, але в Україні ще мала обізнаність про це. Хоча вже існує спільнота, де люди збираються й обговорюють ліки, терапевтів, навіть меми, підтримують один одного. Побудова вже відбувається, але завдяки самим пацієнтам.