Чому нова трилогія "Зоряних воєн" всіх розчарувала, а Disney не вивчила уроків
Драматичне падіння зборів восьмого та дев’ятого епізодів, як порівняти з "Пробудженням сили", касове фіаско сольного фільму про Хана Соло та дошкульна критика змусили Disney переглянути план на франшизу. Якщо раніше корпорація Мікі Мауса збиралася випускати по одному фільму за "Зоряними війнами" щороку, то тепер зосередилась виключно на серіалах для свого стримінгового сервісу.
Чому одна з найпопулярніших фантастичних саг опинилася в такому становищі, через що її деміург не зняв її сам, а продав Disney, та чому вже заплановане повернення на великі екрани може стати зовсім не тріумфальним – в матеріалі Liga.Tech.
Атака хейтерів
Новина про продаж прав на "Зоряні війни" корпорації Disney у жовтні 2012 року стала справжнім громом серед ясного неба. Хоча сага ніби вже і була завершена "Помстою ситхів" за сім років до того і нові фільми навіть не планували, всесвіт далекої-далекої галактики все одно залишався вкрай прибутковим завдяки випуску коміксів, книг, відеоігор та іншої продукції за мотивами. Зрештою, "Зоряним війнам" Лукас присвятив майже 35 років свого життя, це головний спадок, який він залишить після себе. Однак, якщо проаналізувати те, що відбувалося під час та після виходу трилогії приквелів, мотивація Лукаса стає зрозумілішою.
Якщо пересічні глядачі сприйняли нові фільми здебільшого нормально, то фанатська спільнота була вкрай розчарована. Між прем'єрою "Повернення джедая" і "Примарної загрози" минуло 16 років, а отже ті, хто познайомилися з сагою в підлітковому віці, на момент виходу першого приквелу були вже дорослими людьми. Дуелі на світлових мечах чи залпи бластерів вже не викликали в них такого щирого захвату, як в дитинстві. Виходячи з сеансів, фанати саги починали звинувачувати в цьому не той факт, що вони стали старшими, а вкрай погану якість самого фільму.
З поширенням інтернету та сервісу YouTube такий погляд став домінуючим. Протягом 2000-х років чи не кожен перший популярний американський блогер кіно- чи гік-тематики вважав своїм обов’язком випустити принаймні один ролик про те, наскільки ж нові епізоди є жахливими. Звісно, приквели були далеко не ідеальними фільмами, однак явно не заслуговували тих вантажівок гнилих томатів, якими їх закидали. На користь припущення, що фан-спільнота далекої-далекої галактики стала жертвою синдрому каченяти, свідчить реакція на приквели серед глядачів у пострадянських і постсоціалістичних країнах. Оригінальні епізоди там не мали офіційного прокату – в фільмі про тоталітарну імперію під керівництвом зловісного старця, яка погрожує всім суперзброєю, цензори побачили ідеологічну диверсію Заходу і заборонили. Подивитись "Нову надію" чи "Імперія завдає удару у відповідь" можна було хіба підпільно у відеосалонах. Як наслідок, багато українців знайомились з ЗВ через "Примарну загрозу" чи "Атаку клонів" і сприймали фільми більш ніж позитивно.
Серед західної спільноти думка про те, що трилогія приквелів є поганим продовженням ЗВ поступово трансформувалася в позицію, що вони є найгіршими фільмами, які побачили світ з моменту появи винаходу братів Люм’єр. Складалась парадоксальна ситуація: блогери і фанати розписувались у любові першій трилогії, але водночас її основного деміурга ставили в один ряд з такими "класиками" сміттєвого кінематографа, як Уве Болл, Томі Вайсо чи Ед Вуд. Таке ірраціональне поєднання обожнювання і ненависті навіть було досліджено в документальному фільмі "Народ проти Джорджа Лукаса".
Найімовірніше, саме ця постійна ярмарка скигління та ненависті фан-спільноти відбила у режисера бажання далі займатися сагою, адже у касовому плані у приквелів все було пречудово. Після виходу "Помсти ситхів" на будь-які питання про можливість поставити чи спродюсувати новий фільм у всесвіті ЗВ Лукас завжди відповідав одне й те саме – "нізащо в світі". Єдиним винятком став анімаційний серіал "Війни клонів", в якому Джордж виступив тільки автором ідеї. Цікаво, що його спочатку зустріли вкрай негативно, але з часом проєкт набув значної популярності. Замість запланованих 100 епізодів він протримався в ефірі на 133 випуски, причому останній сезон вийшов у 2020 році.
За словами автора книги про залаштунки зйомок "Зоряних війн" Джонатана Рінзлера, на початку минулого десятиліття Лукас почав всерйоз турбуватися про збереження свого спадку. Його діти не виявляли великого інтересу ані до ЗВ, ані до компанії. Тому автор фантастичного епосу й задумався про його продаж, а зробити вибір на користь саме Діснея допоміг Стів Джобс. Річ у тім, що студія Pixar починалась як дочірня компанія Lucasfilm, потім її перекупила Apple і зрештою Disney. Джобс розповів Лукасу, що після інтеграції в нову компанію Pixar зберегла ключових працівників і загалом почувається прекрасно. Цим він і переконав його зупинити вибір саме на Disney.
Коробка з таємницею проти бафосу
Ще до того, як чорнила на угоді встигли висохнути, Disney оголосила про плани на випуск трилогії-продовження, а в проміжках між номерними епізодами планувалося випускати повнометражні спінофи в рамках антології "Зоряні війни. Історії".
Режисерами сьомого, восьмого та дев’ятого епізодів були призначені Джей Джей Абрамс, Раян Джонсон та Колін Треворроу. Всі замальовки Лукаса на продовження, рівно як і чернетки інших сценаріїв пішли в шредер. Абрамс мав стати не просто режисером, але й визначити весь подальший напрямок розвитку трилогії сиквелів. І він пролобіював два рішення, які мали фатальний наслідок для всього проєкту.
По-перше, ідея зробити нову трилогію "м’яким перезапуском". Від звичайних римейків цей концепт відрізняється тим, що не розповідає вже знайому історію з чистого листа, а просто надбудовує поверх неї ще одну історію. Типовими ілюстраціями такого підходу є фільм "Джуманджі: Поклик джунглів", "Світ Юрського періоду" та останні "Мисливці на привидів".
Основною перевагою такого концепту є те, що можна писати нову історію, але водночас додавати безліч фансервісних елементів і запозичувати окремі сюжетні виверти та персонажів з оригінальних стрічок. Зворотна сторона медалі полягає в тому, що "м’який перезапуск" попросту не працює з деякими видами історій, особливо епічними. Просто уявіть собі потенційне продовження "Володаря перснів", в якому з’ясовується, що існував ще один Перстень всевладдя, а тому Саурон знову відродився і загрожує Середзем’ю. Гендальф знову збирає Братство персня, яке несе небезпечний артефакт до місця його створення. Чи ймовірний новий фільм поттеріани, в якому діти трійці головних героїв дізнаються про існування ще одного набору горокраксів, які треба знищити, бо Волдеморт повернувся. Подібні ідеї звучать сміховинно, але Абрамс вирішив, що перезняти "Нову надію" в "Пробудженні Сили" – це те, що треба.
По-друге, Джей-Джей Абрамс є великим поціновувачем нарративного прийому, відомого як "коробка з таємницею" (Mystery Box). Його суть полягає в піднятті зацікавленості аудиторії до історії шляхом вплітання в неї різноманітних таємниць, загадок чи просто недомовок. Вперше Абрамс "обкатав" цей підхід ще в серіалі LOST. На перших порах той задумувався просто як щось середнє між "Робінзоном Крузо" і "Володарем мух", проте Абрамс придумав додати в серіал елементи фантастики та загадки.
Переваги "коробки" очевидні: вона мотивує глядача з нетерпінням чекати нового епізоду чи сезону – хочеться ж дізнатись розгадку. Крім того, вона дозволяє утримувати високим інтерес під час міжсезоння. Свого часу обговорення припущень і теорій щодо LOST на форумах розтягувалися на сотні сторінок. Недоліком цього підходу є те, що у авторів вже має бути чітке бачення завершення історії та логічне обгрунтування для всіх розгадок. У випадку вже згаданого серіалу Абрамс показав, що може прекрасно починати з "коробкою таємниць", але не доводити до кінця. Глядачі LOST замість розгадок отримували дедалі більше нових таємниць. Багато, зрозумівши куди віє вітер, просто кидали перегляд, а ті хто дотерпів до фіналу були жахливо розчаровані.
"Пробудження Сили" заробило в прокаті трохи більше ніж $2 млрд. Попервах фільм отримував виключно схвальні відгуки. Особливо екзальтовані ненависники трилогії приквелів навіть просували думку, що у "нездари" Лукаса давно треба було забрати сагу і передати такому "таланту", як Абрамс. Звісно, з часом зачарування фільмом спало і дедалі більш очевидними ставали його недоліки – нелогічність, акцент на жартах і екшені на шкоду історії, яка загалом вийшла вкрай вторинною. Проте загалом аудиторія зберігала оптимізм – сподівалася, що наступні епізоди дадуть відповіді на всі запитання і будуть самостійнішими.
Проте надалі стала очевидною ще одна вада нової трилогії – відсутність у Disney чіткого бачення. Режисер восьмого епізоду Раян Джонсон зізнався в інтерв’ю, що йому передали чернетки з планами Абрамса, але загалом у студії йому дали карт-бланш, тож "Останніх джедаїв" він знімав виключно, як вважав за потрібне. В центр нової стрічки Джонсон поставив бафос – гумористичний прийом, в якому комічний ефект досягається завдяки різкому переходу від піднесеного до чогось вульгарного. Також постановник активно використовував прийом обману очікувань глядача, коли замість події, яка логічно випливала з попереднього розвитку історії, траплялося щось зовсім інше.
Зловживання цими двома прийомами, дивний образ Люка, який зображався типовим побитим життям буркотливим наставником з фільмів про східні єдиноборства, і дивні сюжетні виверти, на кшталт знищення імперського флагмана гіперстрибком, не на жарт розлютили аудиторію. "Останні джедаї" погано стикувалися не лише з попереднім фільмом (деякими потенційно цікавими загадками на кшталт бекграунду Сноука режисер просто знехтував), але й з усією сагою загалом.
Disney обрала відверто дивну стратегію захисту – режисер та інші залучені до проєкту люди почали нападки на глядачів. Мовляв, фан-спільнота надто токсична і сама не знає чого хоче. Проте зрештою корпорація таки була змушена увімкнути задню. "Останні джедаї" заробили в прокаті $1,3 млрд – сума солідна, але це майже вдвічі менше проти першої стрічки. Після цього Disney тихенько скасувала раніше анонсовану трилогію ЗВ-фільмів від Джонсона, а персонаж акторки Келлі Тран (якого до цього радісно просували як першого важливого персонажа-азійця в сазі) був практично видалений з наступного епізоду.
Невивчені уроки
Аби хоч якось виправити ситуацію, Disney запросила Джей Джей Абрамса поставити й девʼятий епізод (Коліна Треворроу на той момент вже звільнили). Проте дива не сталося: завершення трилогії зустріли навіть гірше, а каса ледь досягла $1 млрд. У такій ситуації боси Disney цілком логічно поставили виробництво нових фільмів на паузу.
Залучення до роботи над новим фільмом режисерки "Міс Марвел" Шармін Обаїд-Чіной і акцент на тому, що ЗВ давно не вистачало постановниці-жінки, свідчить про те, що корпорація все ще не розуміє свою аудиторію. Фанів цікавить якісна фантастична історія, а не спроби перетворити сагу в поле для політичних заяв і актуальних трендів. Тому касовий антирекорд "Хана Соло" має всі шанси бути побитим.