На початку грудня було застрелено гендиректора компанії UnitedHealthcare Браяна Томпсона. Резонанс викликала не лише фігура загиблого, але й заява поліції про те, що знаряддям вбивства став виготовлений на 3D-принтері пістолет. Медіа побачили в цьому перший дзвіночок нової небезпечної тенденції й відреагували хвилею алармістських матеріалів.

В них підкреслюється, що відстежити подібну надруковану зброю неможливо, зовні вона часто схожа на дитячу іграшку і невидима для металодетекторів – практично мрія злочинця. Liga.Tech з'ясувала, наскільки просто/складно зараз надрукувати пістолет на домашньому 3D-принтері, наскільки небезпечною є така технологія та чи варто очікувати сплеску насильства через неї.

Як використання ШІ повʼязане з вбивством у США топменеджера великої страхової компанії

"Визволитель" для всіх

Вже до кінця 2000-х тривимірні принтери перейшли з розряду новинки в буденний прилад, а їх спроможності й функціонал значно зросли. Саме тоді й з’явились ідеї їх використання не лише для інженерних задач чи моделей студентських проєктів, а й для більш суперечливих і навіть нелегальних активностей.

Вже 2013 року було оголошено про перше успішне випробування пістолета, створеного з допомогою цієї технології. Американський криптоанархіст і активіст за права на носіння зброї Коді Вілсон разом з однодумцями з групи Defense Distributed працював над ним протягом року. Для цього використовували 3D-принтер, придбаний на $8000 через eBay.

Пістолет Liberator, джерело: Victoria and Albert Museum

Пістолет зібрали з кількох окремо виготовлених компонентів. Матеріалом слугував ABS-пластик, що вирізняється підвищеною ударостійкістю й пружністю, а тому активно використовується в легкій промисловості. Єдиною металевою деталлю став ударник.

Своє творіння Вілсон назвав Liberator, що в перекладі з англійської означає "визволитель". Така назва була обрана на честь Liberator FP-45, створеного 1942 року американськими зброярами низькоякісного, але вкрай дешевого пістолета. Один екземпляр коштував $1,72 – приблизно $32 за нинішнім курсом. Їх масово розкидали з літаків над окупованими нацистами територіями для використання партизанами чи цивільними для самозахисту.

По суті Вілсон задумав відтворити цю ідею в пластмасі. Його розробка схожа на FP-45 навіть візуально. Була оформлена ліцензія на виробництво і продаж "Визволителя" від Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї США. Водночас креслення були викладені у вільний доступ, що викликало значні суперечки й судові розгляди про відповідність виготовлення зброї на 3D-принтері другій поправці до Конституції США.

[Не]доступна зброя

Досить швидко у Вілсона знайшлось чимало однодумців, які почали організовуватись у групи. Через чати чи соціальні мережі вони організовували краудсорсинг для розробки нових екземплярів надрукованої на 3D-принтері зброї та поширення креслень в мережі. Хоча вони можуть налічувати тисячі членів, технологічним компаніям чи правоохоронним органам важко їх контролювати через децентралізовану структуру.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.