Дипфейки Байдена та Сунака. Як штучний інтелект може зірвати чесні вибори у світі
У 2024 році у таких країнах, як США, Велика Британія та Польща відбудуться вибори, які можуть суттєво вплинути на політичне майбутнє світу та України зокрема. До вже відомих методів нечесної боротьби цього разу додалася загроза з боку штучного інтелекту.
Тільки минулого місяця у соціальних мережах розмістили понад 100 рекламних оголошень з фейковим прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. Водночас, як свідчить дослідження, 40% виборців не здатні відрізнити дипфейки від оригіналу.
Liga.Tech розповідає, як дипфейки Байдена та Сунака використовуються для маніпуляції громадською думкою.
Півмільйона подивилися рекламу з дипфейком Ріші Сунака
У травні минулого року в Facebook розповсюдили фейкове відео з американським президентом Джо Байденом. Для нього був використаний реальний епізод, коли під час проміжних виборів 2022 року політик наклеїв на груди онуки наліпку "I vote" ("Я проголосував") та поцілував її в щоку. Підроблена версія зациклювала кадри, щоб американський президент справляв враження педофіла.
Історія змусила наглядову раду Meta порушити питання про те, як платформа планує контролювати маніпуляції та дезінформацію під час президентської кампанії в США та понад 50 виборчих кампаній, які відбудуться по всьому світу цього року.
Ще однією тривожною ознакою стала поява дипфейків британського премʼєра Ріші Сунака у Facebook. Це збіглося з початком кампанії перед загальними виборами, які відбудуться у Великій Британії 2024 року.
Одне з цих відео імітує сюжет новин BBC.
За цим іде дипфейкова заява Сунака, який стверджує, що уряд вирішив перевірити програму, а не ризикувати коштами звичайних людей. Далі відео веде на підроблену сторінку BBC News, яка рекламує шахрайські інвестиції.
На думку експертів, реклама охопила вже понад 400 тисяч користувачів, на це було витрачено понад 12 тисяч фунтів стерлінгів. Кошти за рекламу надходили від анонімних джерел з 23 країн, серед яких США, Туреччина, Малайзія, Філіппіни.
"Завдяки штучному інтелекту створювати дипфейки легше, ніж будь-коли. Вони спрямовані на підрив довіри до наших політиків та наших демократичних процесів, становлять величезну проблему напередодні наступних виборів", – вважає виконавчий директор Thinks Бен Шімшон.
Попри жорстку політику щодо політичної реклами, компанія Meta, якій належить Facebook, ніяк не відреагувала на появу таких оголошень. Дипфейки з’являлися в мережі й раніше, але вперше це набуло такого масштабу.
Дипфейки на виборах у Бангладеш за $24 на місяць
Поки у Європі та США лише стурбовані можливими наслідками впливу ШІ на майбутні вибори, провладна партія у Бангладеш вже скористалася цими інструментами, щоб посилити свої шанси на виборах.
Як пише Financial Times, це змагання ознаменувалося запеклою боротьбою між чинною прем'єр-міністеркою Шейх Хасіною та її суперниками, опозиційною Націоналістичною партією Бангладеш.
76-річна Хасіна перемогла четвертий раз поспіль і продовжує виконувати свої обов'язки. Але, як стверджує видання, проурядові інформаційні видання та впливові особи місяцями розповсюджували фейки, згенеровані за допомогою дешевих інструментів штучного інтелекту.
Мірадж Ахмед Чоудхурі, директор медіадослідницької компанії Digitally Right у Бангладеш, заявляє, що більшість фейків створюється за допомогою звичайних платформ для редагування фотографій і відео. Це дозволяє продукувати дезінформацію дуже швидко та в надзвичайних масштабах.
В одному з відео, опублікованому в соцмережі X провладним онлайн-виданням, ведучий представив сюжет, в якому звинуватив американських дипломатів у втручанні у вибори в Бангладеш та заворушеннях у країні.
У відповідь Google і Meta нещодавно оголосили про політику, згідно з якою компанії повинні розкривати інформацію, якщо політичну рекламу було змінено цифровим способом. Представник Meta, материнської компанії Facebook, заявив у коментарі Standard, що вони видаляють контент, який порушує їхню політику, незалежно від того, створений він ШІ чи людиною.
Але приклад Бангладеш демонструє не лише, як ШІ можуть використовувати для маніпуляцій на виборах, але й труднощі з контролем їх використання на невеликих ринках, які ризикують залишитися поза увагою американських технологічних компаній.