Штучний інтелект допоможе лікарям, але несе ризики витоку даних пацієнтів. Як зміниться медицина
За прогнозами консалтингової компанії Precedence Research, до 2032 року світовий ринок технологій ультразвукової діагностики сягне приблизно $1,69 млрд і зросте на 8.76%. Одна з технологій, яку використовують лікарі – це штучний інтелект. Найближчими роками він має розширити можливості медичних фахівців.
Алгоритми нейромереж допоможуть у діагностиці та розвантажать лікарів. Але технологія завжди призводить до певних ризиків. Liga.Tech поговорила з лікарем та дослідником штучного інтелекту і розібралася, що змінить ця технологія у медицині.
Допомога у діагностуванні
Основна задача штучного інтелекту – це забрати рутину, яку виконує лікар, і залишити йому клінічне мислення, каже кандидат медичних наук, акушер-гінеколог Юрій Габорець. Штучний інтелект своєю чергою має давати лише варіанти, а не чіткий діагноз, щоб лікарю було легше орієнтуватися.
Діагностика хвороб же потребує чималого досвіду. Процес діагностування займає багато часу, тому що чимало захворювань мають схожі симптоми, а в деяких випадках взагалі присутні приховані ознаки. Через це лікарі можуть припуститися помилки.
За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, у всьому світі чотири з 10 пацієнтів отримують травми в первинній та амбулаторній медичній допомозі. Діагностичні помилки трапляються приблизно у 5% дорослих в амбулаторних установах, більш ніж половина з яких можуть завдати серйозної шкоди. Використання штучного інтелекту може покращити цю ситуацію.
"Моделі штучного інтелекту аналізують отримані дані пацієнта (аналізи, томографії, знімки з мікроскопів тощо) і порівнюють їх із базою патологічних та нормальних факторів, щоб надати результати, тобто описати, що не так з отриманими даними", – розповідає керівник R&D Center Winstars Technology Дмитро Софина.
Штучний інтелект як помічник лікаря
Штучний інтелект може стати асистентом лікаря. Завдяки йому можна обробляти велику кількість інформації, включно з даними медичних карток, результатів дослідів та обстежень. А потім – легко отримати у потрібний лікарю момент.
"Коли лікарю треба отримати вчасну відповідь, а не шукати всі протоколи чи інформацію про екстравагантні хвороби, програма зі штучним інтелектом може виконувати роль асистента", – наголошує Дмитро Софина.
"Під час досліджень, коли є величезний масив даних (ДНК, реакції на препарати у фокус групах, історія хвороб мільйонів людей тощо) з метою економії часу на опрацюванні даних з отриманням висновків застосовують нейромережу", – каже співрозмовник. Окрім цього, на основі даних лікарні штучний інтелект може робити прогнози та передбачати усі можливі результати проблеми.
Коли відбувається зміна кліматичних умов та додаються несприятливі стресові фактори, нейромережа може змоделювати можливий вплив цієї ситуації на стан пацієнта з певними видами хвороб, додає Софина.
"Модель прогнозує, що пацієнти з конкретними захворюваннями та розладами почнуть частіше користуватись препаратами та робити попередні їх замовлення. Це для того, щоб уникнути дефіциту і водночас не засмічувати склади продукцією без потреби", – пояснює фахівець.
Витоки та безпека даних. Ризики від використання ШІ
Як будь-яка технологія, використання штучного інтелекту має певні недоліки. Наприклад, коли пацієнта оперує робот, навіть незначний недолік може бути летальним. Хоча машини мають чутливі сенсори та програмне забезпечення, яке допомагає їм контролювати рухи та дії, вони все ж можуть втратити цей контроль. Це може бути результатом технічних помилок, програмних збоїв або впливу зовнішніх факторів, таких як раптове відключення електропостачання.
Ризик загрози витоку інформаційної бази пацієнтів наводить у статті для Medical Economics Джон Мур, головний спеціаліст із ризиків американської кібербезпекової компанії Clearwater. Штучний інтелект збирає та обробляє великі обсяги конфіденційної інформації, включно з медичними записами, результатами тестів, діагностикою та іншими даними, пов'язаними зі здоров'ям людини. Якщо така інформація потрапить до шахраїв, це може призвести до крадіжки особистих даних і їхнього використання для шантажу та інших злочинних дій.
Ще одна загроза полягає в тому, що штучний інтелект може бути залежним від інформації, на якій він був навчений. Якщо дані були помилкові чи навмисно введені невірно, то і результати, які дає ШІ, будуть недійсними або призведуть до помилкових висновків. Наприклад, якщо штучний інтелект був навчений на даних тільки з однієї групи пацієнтів, то це може не враховувати різних особливостей, які можуть впливати на діагноз та лікування у реальних умовах.
Щоб зменшити ці ризики, постачальники медичних послуг повинні продовжувати вживати заходів для забезпечення безпеки та конфіденційності даних пацієнтів, зазначає Мур. Серед них – аналіз ринків, впровадження шифрування та багатофакторної автентифікації. Постачальники медичних послуг також повинні мати чітку політику щодо збору та використання даних пацієнтів, щоб гарантувати, що вони не порушують їх конфіденційність.
Ще одна важлива умова – прозорість алгоритмів щодо даних, які вони збирають. Це може зменшити ризик зміщення алгоритму, гарантуючи, що пацієнти розуміють, як використовуються їхні дані.
Михайло Тарчинець
студент другого курсу Національного університету "Острозька академія"