Штучний інтелект може допомогти людству досліджувати Марс. Що про це думають вчені
Одним із найпопулярніших інструментів штучного інтелекту, доступних для громадськості, є ChatGPT. Ця мовна модель навчена на великій кількості інформації, яка доступна онлайн. Він може відповідати на запити, дискутувати на різноманітні теми та "вигадувати" тексти.
За таких умов легко уявити на Марсі смартбота, підключеного до ChatGPT або іншої мовної моделі. Його можна завантажити набором наукових інструментів, які дозволять миттєво аналізувати знайдені на Червоній планеті докази життя в минулому.
Кілька провідних дослідників Марсу поділилися з виданням Space думками, як штучний інтелект може вплинути на дослідження цієї планети. Liga.Tech переклала та публікує найцікавіше з цього тексту.
ChatGPT "схильний до галюцинацій"
"Це можна зробити, але інформація може вводити в оману", — каже Серкан Озджан, викладач відділу управління інноваціями та технологіями в Університеті Портсмута у Великій Британії. Вчений називає ChatGPT не на 100% точним і "схильним до галюцинацій".
Озджан не впевнений, що ChatGPT буде корисним без попередніх даних, які він зможе використати для аналізу та емуляції: "Я вірю, що люди все ще роблять роботу краще, ніж ChatGPT, навіть якщо це повільніше".
Водночас Стів Рафф, доцент Школи дослідження Землі та космосу Університету штату Аризона, вважає дуже малоймовірним, що штучний інтелект може інтерпретувати нові спостереження без участі людини, адже цей процес передбачає дебати всередині команди. Особливо, якщо йдеться про дані, які раніше не були доступні.
"Кожен такий набір даних потребує ретельних зусиль, щоб розібратися", – каже вчений. Він вважає, що у найближчий перспективі штучний інтелект може бути використаний для управління марсоходами, наприклад, для вибору цілей для спостереження без участі людей, а також для навігації.
Привиди "трансгуманізму"
Насамперед варто подумати про те, в якому світі ми хочемо жити у майбутньому, ставить питання Наталі Каброл, директорка Центру досліджень Карла Сагана в Інституті SETI в Маунтін-В’ю, Каліфорнія.
За словами науковиці, штучний інтелект — це потужний інструмент, і його слід використовувати, щоб підтримувати людей у їхній діяльності. Вдосконалені версії ШІ можуть цьому сприяти. З іншого боку, ці інструменти є палкою з двома кінцями.
"Особисто мені подобається займатися документацією", – каже Каброл, яка вважає викладення ідей на папері важливою частиною свого творчого процесу.
"Але давайте на мить припустимо, що я дозволила алгоритму написати це за мене", — каже Каброл. Вона припускає, що якщо ви дозволяєте алгоритмам виконувати роботу, то вважаєте що вони будуть менш упередженими та виконуватимуть її краще, ніж ви.
Каброл передбачає наступне питання: де ми зупинимося? Що, якщо всі дослідники попросять штучний інтелект написати їхні пропозиції щодо гранту на дослідження? Що, якщо вони це зроблять і нікому не скажуть?
Науковиця називає людей творчими, неідеальними істотами, які вчаться на своїх помилках. "Це частина нашої еволюції. Помилка та навчання — це інші слова для поняття "адаптації", – вважає Каброл.
Конкуренція з людиною
Дозволяючи штучному інтелекту проникнути в те, що робить нас людьми, ми заважаємо нашій власній еволюції, додає Каброл і бачить у всьому цьому привиди "трансгуманізму".
Трансгуманізм можна визначити як вільний ідеологічний рух, об’єднаний вірою в те, що людська раса може еволюціонувати поза своїми поточними фізичними та розумовими обмеженнями, особливо за допомогою науки та техніки.
"Звичайно, ви скажете, що це не чип у нашому мозку, а лише документація. На жаль, це частина набагато ширшого та дуже тривожного дискурсу щодо (неправильного) використання штучного інтелекту", – резюмувала Каброл. Особисто вона вважає ШІ корисним інструментом, і обмежиться цим.
Обмеженість знань
"Як смішно, що ми все ще сперечаємося про визначення життя, як ми його знаємо, і ми починаємо використовувати в цьому пошуку інструмент, який також розширює визначення життя", — сказала Емі Вільямс, доцентка кафедри геологічних наук Університету Флориди. Вона є вченою-учасницею місій марсоходів NASA Curiosity та Perseverance, у яких роботи розвідують Марс.
Готуючись до розмови з журналістом, вона вперше використала ChatGPT, запитавши: "Які органічні молекули знайшли марсоходи?" Це питання базувалося на її конкретній галузі знань".
"Це було яскраво, оскільки він зробив чудову роботу, надавши мені твердження, які я б назвала надійними та відповідними для резюме, яке я могла б зробити в розмові для широкої громадськості про органічні молекули на Марсі", — сказала Вільямс.
Але ChatGPT також продемонстрував Вільямс свої обмеження в тому, що міг отримати доступ лише до даних до вересня 2021 року. Тож його відповіді не охоплюють повного спектра опублікованих результатів про органіку на Марсі.
Підкреслюючи, що вона не є фахівцем у сфері штучного інтелекту чи машинного навчання, Вільямс сказала, що майбутні ітерації ChatGPT разом зі штучним інтелектом, ймовірно, зможуть включати новіші дані та генерувати повний синтез нещодавніх результатів будь-якого наукового дослідження.
"Однак я все ще розглядаю їх як інструменти, які можна використовувати разом з людьми, а не замість людей", — зауважила Вільямс.
Вільямс розглядає передові планетарні дослідження як щось, що вимагає "ретроспекції, самоспостереження та дослідження". Ми розширюємо межі науки, розглядаючи варіанти, додала вона, які ніколи не розглядалися.
"Наразі мій досвід роботи з ChatGPT показав, що він чудовий у пошуку літератури та перетворенні цієї інформації на, по суті, анотовану бібліографію. Це, безперечно, могло б заощадити мій час на пошук фундаментальної інформації", – зізнається вчена.
Наприкінці Вільямс назвала ChatGPT потужним інструментом, який може позитивно посилити процес передання інформації та нових відкриттів. Проте вона не бачить, щоб чатбот міг замінити керований людьми процес синтезу нової інформації та введення її в контекст, тобто генерувати нове розуміння науки.
"Однак кожен науково-фантастичний фільм зі штучним інтелектом, який я бачила, є передбаченням майбутнього, але я можу помилятися!" – пожартувала вчена.