Зміст:
  1. Уникання прямих відповідей та натхнення із Google
  2. Запропонував вибирати колір за настроєм
  3. Відповіді ґрунтуються на статистиці
  4. ШІ намагається переконати, що має свідомість
  5. Чатбот як відображення всіх упереджень інтернету

Завдяки своїй здатності навчатися нового з неймовірною швидкістю, штучний інтелект скоро може перевершити людські можливості. Так вважають ті, хто виступає проти цих розробок і вірить, що "Термінатор", "Матриця" та "2001: Космічна одіссея" за кілька місяців стануть документальними фільмами.

Якщо машини збираються захопити світ, вони можуть спочатку зробити щось для мене, подумав журналіст The Telegraph Джек Рір. І запропонував чатботу Bard від Google спланувати його вихідні. 

Правила гри були прості: він запитував у чатбота поради щодо кожного рішення, яке доводилося приймати: що вдягнути, куди піти, що їсти та все, що між цим. Liga.Tech публікує переклад експерименту The Telegraph та розповідає, що вийшло з цього та як поради штучного інтелекту пояснює експерт. 

Уникання прямих відповідей та натхнення із Google

Першою перешкодою, пише журналіст, було отримати від чатбота пряму відповідь. Поради Bard зазвичай зводяться до "ось кілька варіантів того, що, на вашу думку, вам слід зробити".

Наприклад, Джек запитав, що краще зробити в Лондоні цими вихідними. На що Bard відповів, що це залежить від ваших інтересів і уподобань, та спрямував його до списку відповідних варіантів.

"А як щодо єдиного найкращого?" – продовжував наполягати журналіст.

"Якби мені довелося вибрати один варіант, я б вибрав Лондонський Тавер, популярну туристичну визначну пам’ятку на березі річки Темзи",  – здався Bard. Своє рішення він аргументував відгуками у Google, згідно з якими ця атракція популярна серед сімей і відома своїми цікавими пам’ятками та історичними артефактами.

Автор експерименту зазначає, що Bard, попри всі свої потужні технічні можливості, не розуміє контексту

Він не усвідомлює, що звичайні лондонці, до яких відносить себе і журналіст, можуть вважати Лондонський Тавер дещо дорогим із його вхідною платою 29,90 фунтів стерлінгів. 

Bard не врахував і той аспект, що журналіст проводив експеримент під час великодніх канікул. Це не найкращий час для відвідування подібних пам’яток, якщо не хочеш пробиратися крізь натовпи дітей.

Запропонував вибирати колір за настроєм

"І все ж, хто я такий, щоб сперечатися з нашими новими технологічними володарями?" – каже журналіст. Визначившись із місцем, він попросив поради, що йому вдягнути.

"Лондонський Тавер — це велика територія, де багато місця для прогулянок, тож ви захочете вдягнути зручне та легке взуття", — відповів Bard. 

Штучний інтелект також порадив уникати надто відвертого чи буденного: "Лондонський Тавер є історичним місцем, тож ви захочете виглядати шанобливо".  

Врешті журналісту вдалося отримати більш конкретну відповідь: "Пара джинсів із сорочкою поло та светром — це зручний і універсальний одяг, який можна одягати зверху або вниз залежно від випадку. Ви також можете додати пару кросівок або човників, щоб завершити образ". 

Важче було з порадою допомогти обрати колір одягу для прогулянки. Чатбот порекомендував обрати колір светра, в якому відчуваєте себе впевнено та комфортно: "Червоний може викликати у вас відчуття пристрасті, синій може допомогти вам відчути спокій, жовтий підійде вам, якщо ви налаштовані оптимістично".

На основі попередніх діалогів штучний інтелект зробив висновок, що журналіст почувається щасливим та оптимістичним і має вдягнути жовтий светр. 

"І ось так я опинився біля однієї з найбільших визначних пам’яток Лондона в костюмі Артура, антропоморфного трубкозуба з дитячого телебачення", – ділиться враженнями журналіст.

Фото: Heathcliff O'Malley/Telegraph

Завершився день сендвічем із шинкою на обід, прогулянкою вздовж південного берега, експрес-піцою на вечерю (пепероні, без гарнірів), походом до кінотеатру на фільм "Джон Вік: Розділ 4". "Жодна з цих пропозицій не є жахливою, але разом узяті вони досить нудні", – підсумовує журналіст.

"Якщо ця технологія настільки страшна і потенційно загрожує покласти кінець світу, чому вона така нудна?" – ставить собі питання автор.

Відповіді ґрунтуються на статистиці

Як пояснив Марк Лі, професор штучного інтелекту в Університеті Бірмінгема, ШІ навчаються на величезній кількості мовних даних і генерують контент на основі статистичної моделі, але у них немає наміру, немає порядку денного.

Простими словами, ШІ розуміє, як складати речення, але не може зрозуміти їхнє значення.

"Ви тренуєте штучний інтелект, показуючи йому речення, потім берете слово й просите його передбачити, що має заповнити прогалину. Він робить це для кожного слова в реченні та має цілу мережу речень, на яких можна тренуватися", — каже професор Лі. 

Як це працює, професор пояснив на прикладі прохання вибрати для вас найкращу піцу. Чатбот бачить багато речень зі словами "піца" та "найкраща", і, оскільки він бачив це багато разів раніше, передбачає, що наступне слово буде "пепероні". 

Так само штучний інтелект спрямовує вас до Лондонського Тавера, оскільки це одна з найбільш обговорюваних пам’яток міста на основі текстових даних, на яких його було навчено. Важко сказати, що буде далі, але незрозуміло, як базові технології коли-небудь стануть справді новими, оскільки їхні відповіді ґрунтуються виключно на статистиці, підсумовує він.

ШІ намагається переконати, що має свідомість

Попри те, що здібності чатбота поки обмежені, журналіст зізнається, що йому сподобався Bard, бо він "Чарівний, ввічливий та навіть інколи ставив йому питання".  

Професор Лі називає це старим трюком. Eliza, рання система обробки мови, створена в 1960-х роках, переконала одного з дослідників, які її розробили, що вона справді має свідомість, хоча насправді вона просто реміксувала його власні слова.

"По суті, чатбот діє як гороскоп, пропонуючи щось розпливчасте й правдоподібне, і дозволяє моєму мозку обдурити мене, щоб повірити в це", – погоджується журналіст.

Також багато хто помітив, що між питанням та відповіддю завжди є невелика пауза. Професор Лі вважає, що це зроблено навмисно. ШІ отримує відповідь миттєво, але затримка змушує ваш мозок думати, що він робить щось розумне, тому ми схильні більше довіряти його відповідям.

Чатбот як відображення всіх упереджень інтернету

Правда полягає в тому, що попри всю здатність давати поради та вказівки, ШІ, по суті, перемішує все, що прочитав. Іноді журналіст бачив, як Бард буквально напружується під тягарем суперечностей у цих даних.

Коли журналіст попросив порадити, як відмовитися від відвідування вечірки, чатбот сказав: "Найголовніше — бути чесним зі своїм другом". Але потім швидко додав: "Ви можете пояснити, що ви хворі або у вас сімейна невідкладна ситуація".  

Також його поради були безпомічні, коли журналіст із партнером посварилися через те, чия черга мити посуд, "Повідомте своєму партнеру, що ви відчуваєте, коли вам постійно доводиться мити посуд". 

"Якщо ви навчаєте штучний інтелект на контенті з інтернету, він відображає всі упередження, які ми там бачимо", — каже професор Лі.

Технологічні компанії працюють над тим, щоб усунути упередженість моделей, щоб вони не були сексистськими, расистськими чи гомофобними. 

Але експерт вважає, що у майбутньому різні технологічні компанії випустять різні моделі, і поступово люди тяжітимуть до того штучного інтелекту, який підтверджує їхній світогляд".

Якщо більше людей почнуть використовувати упереджений штучний інтелект для планування вихідних, чи не опинимося ми у світі, де люди різних політичних поглядів ніколи не відвідуватимуть ті самі місця, їстимуть однакову їжу, дивитимуться однакові пам'ятки? Врешті, це може призвести до того, що у них не залишиться буквально жодної точки дотику, розмірковують у виданні. 

З огляду на це автор радіє, що поки що штучний інтелект не надто вигадливий у своїх пропозиціях вибрати хорошу піцу, спланувати гарне вбрання чи запропонувати чудовий вихідний день. "Принаймні всі лондонці можуть погодитися, що Лондонський Тавер — це сміття… чи не так?" – закінчує своє іронічне дослідження журналіст.