Зміст:
  1. Улюблений застосунок партії
  2. Щит проти всього 
  3. Чемпіони з блокувань 
  4. Демократична цензура

Вже до кінця цього року популярний застосунок для обміну коротких відео TikTok можуть заблокувати в США, якщо китайський власник не погодиться його продати. Відповідний закон був ухвалений Конгресом США наприкінці квітня. Водночас в Україні триває обговорення щодо заборони Telegram, який неодноразово називали загрозою національній безпеці. 

Хоча TikTok може похвалитись найбільшою кількістю банів по всьому світу, під заборону свого часу потрапляли Facebook, Twitter, Reddit і навіть окремі онлайн-ігри. Liga.Tech розбиралась, чому до санкцій вдаються як диктатури, так і демократичні країни.

Джерело:Getty Images

Улюблений застосунок партії

Загалом проти TikTok були введені обмеження в Австралії, Новій Зеландії, Естонії, Великій Британії, Франції, Нідерландах, Норвегії, Бельгії, Данії, Тайвані та Канаді. Чиновникам і урядовцям у цих країнах заборонили користуватись цим застосунком, а також встановлювати його на службові гаджети й комп’ютери. 

Трохи далі пішли у Пакистані: з жовтня 2020 року місцевий уряд щонайменше чотири рази тимчасово банив TikTok повністю через звинувачення у просуванні аморального контенту. В сусідньому Афганістані новий уряд теж заборонив застосунок на підставі  "введення в оману" молодого покоління. Хоча після захоплення влади талібами в гірській державі під заборону потрапило майже все іноземне. 

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Уряд Індії забанив платформу 2020 року після чергового загострення стосунків з Китаєм. Тоді внаслідок сутичок між прикордонниками двох країн загинуло 20 індійських солдатів та ще кілька десятків отримали поранення. Офіційний Нью-Делі наклав санкції на десятки китайських застосунків, серед яких були TikTok і популярний месенджер WeChat. Підставою стали проблеми з безпекою і конфіденційністю на цих платформах. Хоча представникам компаній-операторів дали змогу висловитись, з січня 2021 року бан зробили перманентним, а ByteDance фактично пішла з країни. 

Це стало болючим ударом для платформи: від запуску 2016 року Індія стала найбільшим ринком для TikTok за межами Китаю. Через чотири роки на цю країну припадало 30% усіх завантажень застосунку. Туди навіть додали кілька регіональних мов.

Під каток бану потрапили навіть відеоігри на кшталт популярної королівської битви PUBG Mobile, оскільки той видавався китайським техногігантом Tencent. Розробники створили окрему версію, але це ситуацію не врятувало – у 2022 році її також було заборонено. 

Занепокоєння індійських урядовців поділяють і їхні західні колеги. Численні розслідування показали, що власники TikTok з китайської компанії ByteDane можуть передавати дані в Піднебесну. Адміністрація сервісу переконує, що вона створила фаєрвол між своєю штаб-квартирою в Лос-Анджелесі та головним офісом материнської компанії у Пекіні, тобто повністю їх розмежувала. Однак нові звіти показали, що інформація все одно просочується до КНР.

В теорії місцева Компартія (КПК) має доступ до даних 170 млн користувачів TikTok лише у США.

Інша претензія до TikTok пов’язана з використанням як інструменту для шпигунства за людьми. Найбільш резонансною стала історія авторки видання Financial Times Крістіни Крідл. Вона користувалась платформою зі свого особистого смартфону та створила обліковий запис для своєї кішки Баффі. Протягом трьох років Крістіна завантажила приблизно 20 роликів, не вказуючи своїх особистих даних чи професії.

У 2023 році стало відомо, що четверо співробітників ByteDance перевіряли IP-адреси журналістки, щоб дізнатись з ким вони зустрічалися інкогніто. Коли скандал розгорівся, компанія заявила, що її співробітники діяли несанкціоновано і вже були звільнені. Але схожа історія сталася з журналістами Financial Times, Buzfeed і Forbes. 

Також TikTok закидають спроби впливати на політичне життя в США. Нібито з подачі китайського уряду алгоритми платформи "топили" неправильний з погляду Партії контент і просували правильний. Платформа використовує так званий "тіньовий бан", коли обліковий запис формально не блокується, але контент з нього не відображається за хештегами чи у рекомендованих. 

Колишній топменеджер ByteDance Іньтао Ю стверджував, що застосунок може використовуватись для просування потрібної КНР інформаційної повістки. Причому ці ролики необов’язково мають бути відкритою прокитайською пропагандою. Також за його словами, в китайському офісі діє "комітет КПК", який наглядає за спостерігачами.

Цікаво, що уряд Пекіну спростовує будь-які зв’язки між ними і застосунком. При цьому у відповідь на будь-які заборони чи обмеження МЗС Китаю видає ноту протесту. Власне, рішення США там неоднократно називали "нечесними конкурентними практиками". І це вкрай іронічно з огляду на те, що сам Китай є чемпіоном з блокування застосунків та соціальних мереж. 

Джерело: The Korea Times

Щит проти всього 

З 2009 року в Китаї заблоковано роботу Facebook, Twitter, Whatsapp, YouTube, SnapChat та Instagram. Формальними підставами для відключення всіх популярних західних соцмереж і медіаплатформ стали підтримка соціальної стабільності, контроль за потоком інформації та забезпечення соціальної стабільності.

Водночас багато західних політичних оглядачів вважають це складовою комплексу репресій, до яких вдалась КПК у відповідь на масові заворушення в Сіньцзян-Уйгурському автономному окрузі влітку 2009 року. Були всерйоз закручені гайки як у самому регіоні, так і в китайському сегменті інтернету. 

Натомість китайським користувачам запропонували вітчизняні аналоги на кшталт WeChat (месенджер з різними функціями на кшталт онлайн-платежів), Weibo (мікроблоги, відповідник Twitter) і Youku (відеохостинг, аналог YouTube). Цікаво, що хоч TikTok і був розроблений китайською компанією, в самій країні він недоступний. Використовується дещо модифікована версія під назвою Douyin, яка відрізняється відсутністю контенту від іноземних користувачів та обмеженнями для дітей.

Китайська держава володіє частиною акцій всіх компаній-операторів, що забезпечує їй контроль за їх діяльністю.

Чемпіони з блокувань 

Іншим рекордсменом з відключення застосунків є Іран, там це теж сталося у 2009 році і теж на фоні антиурядових протестів. У країні заборонили Facebook, Twitter, YouTube та Instagram. В уряді ісламської республіки побоюються, що ці платформи будуть використовуватись для координації протестів та поширення альтернативної офіційній пропаганді інформації. Щоправда, час від часу гайки дещо попускають, але знову закручують у разі повторення заворушень.

Так, після 2018 року до списку неугодних режиму застосунків потрапив Telegram, який протестувальники використовували для спілкування. 

Іронічно, що головний борець з Заходом і за сумісництвом Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї має офіційну сторінку в Twitter, яка оновлюється на регулярній основі.

У 2020 році Тегеран заявив, що веде спільну роботу з Китаєм над створенням величезного брандмауера для фільтрації інформації з Мережі. З легкої руки журналістів він отримав назву Великий китайський фаєрвол, але в самому КНР відомий під назвою Золотий щит. 

Одна з найбільш закритих і тоталітарних держав в світі – КНДР – офіційно заблокувала у себе Facebook лише 2016 року.

Втім, це напевно через те, що більшість північних корейців й так мають вкрай обмежений доступ до соцмереж. Здебільшого вони користуються власним контрольованим сурогатом інтернету під назвою Кванмйон. Наразі в країні забанено всі вищезгадані західні соцмережі, сервіси Google та будь-які іноземні новинні портали. 

Цікавий підхід до обмеження інтернету має Туркменістан. Центральноазійська країна заборонила не лише популярні західні, але й російські соціальні мережі та застосунки.

За свідченням журналістів, туркмени під час проведення домашнього інтернету приносять урочисту присягу на Корані (більшість населення сповідує іслам), що не буде користуватись сервісами VPN.

Студенти підписують заяви із зобов’язанням не заходити на заборонені сайти. 

Джерело: Getty Images

Втім, до блокувань застосунків вдаються не лише закриті авторитарні держави. У Туреччині під час політичних криз чи заворушень тимчасово блокують доступ до соціальних мереж. У 2020 році Ердоган проштовхнув суперечливий закон, який вимагає від техногігантів призначати місцевих представників у країні та коритись вимогам уряду щодо видалення того чи іншого контенту. Інакше їм загрожує штраф і штучне зменшення пропускної здатності. 

У В’єтнамі платформи на кшталт Facebook і YouTube дуже популярні, але їх не намагаються блокувати. За ними ретельно стежать цензурні органи, які надсилають запити з вимогою видалити контент, розцінений як неприйнятний. У 2018 році Ханой ухвалив закон, що зобов’язує іноземні технологічні корпорації видаляти локальні дані користувачів на в’єтнамських серверах та вміст, розцінений як образливий. 

Саудівська Аравія блокує платформи, які вважаються порушниками принципів ісламу чи загрожують національній безпеці. Через це тут час від часу забороняли Snapchat і Skype.

Частими є й різноманітні бани відеоігор. Частіше за все ігри забороняють через жорстокий чи еротичний вміст. Проте й бувають випадки через локальні закони: наприклад, в Німеччині довгий час була заборонена будь-яка нацистська символіка, через що шутери про Другу світову отримували окрему німецьку версію, де тих видаляли.

Бувають і суто політичні причини: так шутер Homefront заборонили в Південній Кореї: сюжет кампанії розповідав про альтернативну реальність, в якій Північна Корея поглинула Південну та почала вторгнення в США. Мексика заборонила тактичний шутер Tom Clancy's Ghost Recon Advanced Warfighter 2 через стереотипне зображення міста Сьюдад-Хуарес і використання мексиканських повстанців як антагоністів. 

Джерело: Getty Images

Демократична цензура

Не застраховані від блокування соціальні мережі і в демократичних країнах з високим рейтингом свободи слова. У 2018 році Німеччина прийняла закон, який зобов’язував Facebook та схожі майданчики видаляти ворожі висловлювання та незаконний вміст у певний термін. Компанії загрожував суттєвий штраф, що змусило Марка Цукерберга змінити підхід до модерації. 

В Австралії запропонували судити керівників онлайн-платформ, включно з позбавленням волі, якщо там не будуть оперативно видаляти заклики до насильницьких дій і мова ворожнечі. У Франції був випадок, коли користувачів заблокували за поширення картини Гюстава Курбе "Походження світу". Мовляв, вона порушує політику Facebook щодо зображення наготи. Були випадки, коли сервіси тимчасово блокували через позови стосовно порушення авторських прав. Щоправда, переважно це стосувалось YouTube.