Чому супутник NASA не міг впасти на Київ. Спростовуємо фейк від КМВА
19 квітня близько 22:00 над Києвом можна було побачити яскравий спалах. Спочатку офіційні канали заявили, що працює ППО, а в області оголосили повітряну тривогу. Згодом однією з можливих причин вибуху назвали супутник NASA, про падіння якого агенція попереджала кілька днів тому.
Невдовзі цю версію спростували, проте у Повітряних силах ЗСУ підтвердили, що спалах пов'язаний з падінням об'єкта з космосу.
Liga.Tech поговорила з експертом з питань космічної діяльності Андрієм Колесником та пояснює, чому супутник NASA не міг впасти на столицю, як захищають орбіту Землі та що за явище найімовірніше вчора бачили кияни.
Супутник NASA, напад іншопланетян чи атака
Супутник RHESSI, падіння якого назвали однією з версій спалаху над Києвом увечері 19 квітня, використовувався для спостереження за сонячними спалахами. Космічний апарат було запущено на низьку навколоземну орбіту у 2002 році та виведено з експлуатації у 2018 році.
Раніше цього тижня NASA оголосило, що знятий з експлуатації супутник вагою близько 300 кг увійде в атмосферу цієї середи, що і стало причиною непорозуміння.
"Близько 22:00 години 19 квітня у межах Києва у небі спостерігалося яскраве світіння повітряного об'єкта. За попередньою інформацією, це явище стало результатом падіння на Землю космічного супутника NASA. Аби уникнути жертв від падінь на землю уламків – було оголошено повітряну тривогу. ППО не працювала", – заявив вчора ввечері Сергій Попко, начальник КМВА.
Проте невдовзі у NASA спростували цю інформацію та заявили, що у цей час супутник все ще перебував на орбіті та мав увійти в атмосферу вночі. Про це повідомили BBC з посиланням на Роба Маргетти з управління комунікацій NASA.
Чи міг супутник впасти на Київ
Експерт з космічних досліджень Андрій Колесник вважає, що американський супутник навіть теоретично не міг впасти на українську територію.
"Цей супутник мав орбіту, яка обмежується 38-ю паралеллю північної та південної широти. Це приблизно на тисячу кілометрів південніше, ніж територія України", – пояснив він Liga.Tech.
За словами експерта, це могла бути Південна Америка, Африка, в Азії – це ті регіони, де розташовані Іран, Індія, Китай. З іншого боку, це невеликий супутник – вагою до 300 кг. Як правило, такі супутники згорають у верхніх прошарках атмосфери: "Якщо щось долітає до землі, то це дуже маленькі складові, які навряд чи можна було б побачити під час проходження атмосфери".
Що ж тоді впало вчора на Київ
"Коли в атмосферу входять саме штучні об'єкти, вони не вибухають, як це, наприклад, було вчора на Київщині", – говорить Андрій Колесник, який вважає, що вчора ми бачили метеор.
За словами Колесника, коли астероїд такого типу входить в атмосферу, спостерігається яскрава вогняна куля, є звуки вибуху, але він не спричиняє ніяких руйнувань на землі.
Інформацію про небесне тіло також підтвердили у Державному космічному агентстві України. "Подія ймовірно пов'язана із входом космічного тіла в щільні шари атмосфери, інформація уточнюється", повідомили в агентстві. Вони додали, що імовірно спалах було спричинено падінням метеорита з потоку Ліриди.
"Щороку у квітні Земля проходить через шлейф комети Тетчер, яка залишає метеорний потік Ліриди. Це дуже швидкі та яскраві метеори, які не залишають довгих вогняних слідів", – розповіли в агентстві. Їхньою ознакою там назвали яскраві спалахи – так звані вогняні кулі.
У шлейф комети Тетчера Земля потрапила 15 квітня 2023 року, вийде з нього планета 29 квітня. Пік зорепаду припадає на 21 квітня.
Як землю захищають від супутників та астероїдів
Ймовірна шкода для людини від падіння таких об'єктів залежить від їхньої маси. Як приклад Андрій Колесник наводить модулі космічної станції або ступені великих ракет-носіїв.
Така ситуація була минулого року, коли відбувся черговий запуск китайського модуля для формування їхньої космічної станції. Верхній ступінь ракети-носія після відпрацювання неконтрольовано входив в атмосферу. Через великий розмір він не згорів повністю, а уламки, які падали на Землю, були достатньо великими.
Існує система планетарного захисту, яка працює над цим питанням. Такий підрозділ є у NASA, Європейської та інших провідних космічних агенцій. Наприклад, на початку квітня відбулася конференція, де також були присутні китайська і російська агенції. На ній представили всі напрацювання щодо захисту Землі від астероїдів та ухвалили нову стратегію планетарного захисту, розповідає експерт.
За словами фахівця, найбільша загроза для нашої планети – це астероїди, які входять в атмосферу Землі. Вони називаються метеоритами, а ті, які ще і вибухають, – болідами.
Нова стратегія захисту від них передбачає багато заходів короткострокового та довгострокового характеру. Серед них – спостереження за небезпечними астероїдами, які можуть перетнути орбіту Землі, їх класифікація, а також запобігання можливим негативним наслідкам такого зіткнення.
Також навколо земного простору дуже багато невеликих космічних об'єктів – близько 45 мільйонів, зазначає експерт. Їх дуже важко виявляти наземними засобами спостереження, оптичними телескопами чи радарами. Щоб розв'язати цю проблему, у 2028 році NASA має вивести на орбіту спеціальний космічний апарат, який виявлятиме такі астероїди.