Супутники-шпигуни змінили хід війн на Ближньому Сході та в Україні. Що вони вміють

Космос грає важливу роль у нинішній війні. Супутники допомагають цивільним і військовим зі звʼязком, а розвідці – з отриманням даних про позиції супротивника. Як сузірʼя супутників допомагають у спостереженні за Землею для різних потреб – пояснює у статті для Liga.Tech координаторка космічних проєктів Noosphere, кандидатка історичних наук Наталя Боротканич.

Першої космічною новиною цього року став пуск 3 січня ракети-носія Falcon 9 компанії SpaceX. Серед супутників, які ракета вивела на орбіту, два мають безпосередній стосунок до України. Перший — це кубсат PolyITAN-HP-30, створений науковцями Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Наносупутник проведе у космосі експеримент з ефективності функціонування теплових труб.

Другий — супутник EOS SAT компанії EOS Data Analytics, що належить українцю Максу Полякову. За типом – це супутник спостереження Землі, а його основна "спеціалізація" — агромоніторинг. EOSDA займається аналізом супутникових даних на основі штучного інтелекту та анонсувала запуск ще шести супутників для агромоніторингу до 2025 року. 

Ще один супутник, який є у розпорядженні України, – це так званий народний супутник, його у серпні минулого року придбав фонд Сергія Притули у фінської компанії ICEYE. Як і супутники компанії EOSDA, цей апарат фотографує Землю, проте, на відміну від оптичного EOS SAT, на його борту радар із синтезованою апертурою. На практиці це означає, що супутник може "бачити" вночі, крізь хмари та задимленість. Космічний апарат працює в інтересах Збройних Сил України, тому можна припустити, що він моніторить переміщення ворожих військ, місця дислокації російських найманців та, на жаль, фіксує руйнування на нашій землі.

Використання супутників для спостереження за процесами на Землі не є чимось новим. Перший космічний знімок нашої планети отримали американці ще 1959 року. У часи холодної війни США та СРСР розгорнули на орбіті цілі сузір'я супутників-шпигунів. Проте за шість десятиліть в індустрії супутникового моніторингу сталося багато змін, і ці зміни безпосередньо впливають на наше життя.

Комерційні супутники в інтересах національної безпеки

Можна визначити дату, коли важливість супутникових даних стала очевидною не лише для розвідки, а й для загалу — 11 вересня 2001 року. Цього дня, через терористичні атаки на Всесвітній торговий центр, Пентагон та інші об'єкти, польоти в небі США були призупинені на кілька днів. Одним з основних джерел інформації про ситуацію в районі терористичних атак стали супутники, які надавали знімки в режимі, наближеному до реального часу. США залучили усі наявні ресурси, зокрема комерційні супутники, як-от IKONOS американської компанії DigitalGlobe, який мав найкраще на той час розрізнення серед цивільних космічних апаратів — до одного метра на піксель.

Пізніше США й увесь цивілізований світ оголосили боротьбу з тероризмом, що прискорило розвиток такої галузі, як геоінформаційна розвідка. Війна з терором була першою великою військовою кампанією в історії, яка використовувала несекретні комерційні супутникові зображення для планування місій, моніторингу та збору розвідувальної інформації.

У 2002 році уряд США почав закуповувати комерційні супутникові зображення для геоінформаційної розвідки. Державно-приватне партнерство стимулювало розвиток інновацій у супутниковому моніторингу. По-перше, зросла якість знімків та скоротився час їхнього надходження до кінцевого користувача. По-друге, з розвитком таких технологій, як AI та машинне навчання, покращився та пришвидшився аналіз космічних даних. Якщо ще на початку 2000-х аналітики витрачали сотні годин на пошук даних вручну, то сьогодні навчені алгоритми це роблять за лічені хвилини.

Показово, що комерційні супутники зіграли важливу роль в операції з ліквідації Усами бен Ладена. Для вивчення бази, де мешкав терорист, та підготовки морських піхотинців до рейду використали архівні супутникові знімки Maxar, на яких було видно садибу бен Ладена під час її зведення.

Подвійне призначення супутників

Супутники довели свою важливість у розвідці, проте сфера їхнього застосування значно ширша. Це і міське планування, екологічний та агромоніторинг, реагування на надзвичайні ситуації, розвідка корисних копалин тощо. Водночас інформації з космосу потребують військові у зонах ведення бойових дій. Не секрет, що усі ці задачі можуть виконувати одні й ті самі супутники, які заведено називати технологіями подвійного призначення. Це означає, що один супутник можна використовувати одночасно як у військових цілях, так і в цивільних повсякденних справах. Програма ЄС Copernicus є одним із прикладів системи спостереження Землі подвійного призначення.

Зустрічаються системи спільного фінансування, коли до проєкту залучаються кошти державного і приватного секторів. За даними звіту Noosphere Ventures, Португалія та Іспанія об’єдналися для створення спільного угруповання Atlantic constellation з 14-16 супутників високої роздільної здатності. Сузір’я покликане розв'язувати ключові задачі країн з моніторингу агросектора, морської активності, інфраструктури та військові завдання. Попри те що програма державна і фінансується з Recovery and Resilience Fund кожною країною, частину коштів все одно планують залучати з приватного сектору у вигляді інвестицій.

Цивільні супутники на війні

Вночі 24 лютого 2022 року професор Інституту міжнародних досліджень Міддлбері на знімку супутника Capella Space побачив колону російської військової техніки, направлену у бік українського кордону, й одразу зауважив наступальний характер її руху: техніка була на марші та утворювала затор завдовжки 40 км. Ці супутникові дані безпосередньо вказували на початок воєнної агресії проти України. За кілька годин пролунали перші вибухи.

З перших днів війни ЗСУ покладаються на супутникові дані. Важливість космічних технологій під час бойових дій стала очевидною ще у 1991 році під час операції союзних військ "Буря в пустелі" у Перській затоці. Відтоді провідні армії світу використовують супутники для розвідки, комунікації та навігації. Особливістю війни в Україні є те, що ЗСУ застосовують зокрема космічні технології приватних компаній.

Сьогодні на ринку існують десятки приватних постачальників супутникових даних, які пропонують як радарні, так і оптичні знімки високої та надвисокої роздільної здатності. З кожним роком зростає кількість приватних космічних сузір'їв.

Одним із лідерів у космічному спостереженні є американська компанія Planet, яка оперує сузір'ям із 200 супутників. Така кількість апаратів дозволяє компанії отримувати знімки зони інтересу у будь-який час світлої доби. Варто пам'ятати, що ексклюзивний доступ до інформації накладає на компанію і певну відповідальність.

8 січня 2020 року близько 10 іранських ракет вдарили по авіабазі Аль-Асад в Іраку, головному військовому центрі США. Вже через кілька годин після атаки у медіа з'явилися знімки Planet, що демонстрували очевидну ефективність іранських ракет і наслідки шкоди, завданої ударами. Проте публічний доступ до зображень у реальному часі може мати й негативні наслідки. Іран також отримав важливу інформацію про ефективність своїх ударів і цілей, якої він міг би не мати за інших умов. Використовуючи ці зображення, Іран міг би провести аналіз, щоб уточнити свої цілі для майбутніх ударів.

Цей випадок став переломним моментом в історії космосу і приніс розуміння, що швидке публічне оприлюднення високоякісних супутникових зображень має не лише переваги, а й значні виклики та ризики для майбутніх бойових дій.

Сьогодні, в умовах війни, для України життєво важливим є оперативний доступ до супутникових даних та їхній якісний аналіз. Значну частину інформації наша країна отримує від партнерів, проте з початку війни стала очевидною необхідність мати власні апарати на орбіті. Завдяки бізнесу та простим громадянам ми зробили чималий поступ у цьому напрямку.

Експерти прогнозують, що через попит держави та бізнесу на космічні знімки ця галузь невпинно зростатиме і до 2030 року ми матимемо можливість отримати знімок високого розрізнення будь-якої точки Землі у реальному часі. Хочеться вірити, що серед усіх тих сузір'їв будуть і українські супутники, які моніторитимуть наші мирні міста.

Наталя Боротканич, координаторка космічних проєктів Noosphere, кандидатка історичних наук