Зміст:
  1. Чому не запустили mRiik
  2. Про зловживання даними з боку держави
  3. Скільки естонців бояться цифрових послуг
  4. Український досвід у пригоді
  5. Що ще може зʼявитися в mRiik

У січні 2023 року на Всесвітньому економічному форумі у Давосі Естонія презентувала застосунок mRiik ("Мобільна держава") на базі Дії. Разом із головою української Мінцифри Михайлом Федоровим на презентації був присутній його естонський колега Луукас Ільвес. 

Луукас Крістіян Ільвес
1987 р. н. урядовий директор з питань інформації Естонії, заступник міністра економіки та комунікації з цифрової трансформації. На посаді з січня 2022 року. Син президента Естонії (2006-2016) Тоомаса Гендріка Ільвеса.

Анонсувалося, що естонська Дія матиме три цифрові документи, зокрема ID-картку та естонський паспорт, а також низку електронних сервісів. За словами Федорова, Україна поділилася з Естонією кодом та UX/UI дизайном застосунку. Повноцінний запуск застосунку планувався на середину 2023 року, але естонці досі не користуються ним. 

Фото: Лев Шевченко/LIGA.net

Liga.Tech відвідала Естонію та поговорила з Ільвесом про те, чому mRiik досі не запустили, про побоювання естонців та функції, яких поки що немає в Дії.

Матеріал підготовлено в рамках престуру, організованого за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджує Академія електронного управління (Естонія).

Чому не запустили mRiik

Восени 2022 року Естонія погодила співпрацю з українською Мінцифрою для розробки застосунку естонського аналога Дії, і вже в травні-червні його протестували місцеві користувачі.

mRiik працює класно і робить усе, що потрібно, після встановлення на смартфон, каже Ільвес. Але його розробка триває – саме тому ще не запущено публічну версію. Передусім процес гальмується законодавством. Хоча естонці вже два десятки років послуговуються електронним ID та цифровим підписом, електронні документи все ще чекають на прирівнювання до паперових.

Фото: Лев Шевченко/LIGA.net

Законопроєкт про це має пройти кілька читань у парламенті, пояснює Ільвес, і теоретично це могло б тривати один-два місяці. Але у поточній ситуації процес може тривати трохи довше, каже співрозмовник: "Це не зміни до конституції, це політичне питання, а не інституційне". 

До того ж команда mRiik зараз розширює перелік послуг, доступних в застосунку. Це має бути той самий спектр послуг, що й на державному порталі.

Про зловживання даними з боку держави

Загальну довіру до уряду та даних Луукас називає одним з важливих елементів роботи електронних державних послуг. "Прозорість та гарантія того, що дані не використають неналежним чином, завжди були найвищим пріоритетом", – каже співрозмовник. 

"До ваших особистих даних має доступ поліція – щоб знати, чи є у водія дозвіл на зброю, медичні працівники – щоб вони мали доступ до ваших даних, якщо ви потрапляєте до лікарні у непритомному стані", – пояснює Ільвес. Зловживання з даними інколи неминучі навіть в Естонії, і держава "дуже прозоро" це бачить. Тож є випадки, коли поліцейського чи медсестру звільняли або притягували до дисциплінарної відповідальності через неправомірний доступ до особистих даних.

Держслужбовці знають, якщо вони зловживатимуть повноваженнями, то будуть покарані й це вийде назовні, каже Ільвес.

"Тож з часом утворюється культура, де всі дуже поважають особисті дані. Це стосується не тільки мобільних застосунків, але й усіх наявних у нас даних, комп’ютерів, штучного інтелекту тощо", – пояснює співрозмовник.

Щодо відстеження локацій користувачів – mRiik ще не має сервісів на основі визначення місцезнаходження, команда лише працює над їх розробкою. І дуже усвідомлює ризики витоку даних, додає Ільвес – тому користувач буде чітко розуміти, як і коли використовуватимуться дані про місцезнаходження

"Чи довіряють наші користувачі тому, що в застосунку не буде бекдорів? (можливість несанкціонованого доступу до пристрою користувача. – Ред.)", – питає співрозмовник і одночасно відповідає, що mRiik матиме відкритий код. Тобто всі охочі зможуть перевірити його "начинку".

Скільки естонців бояться цифрових послуг

Естонська цифрова команда виміряла частку людей в Естонії, які не користуються загальнодоступними послугами через питання конфіденційності чи безпеки. Це усього 4%. "І ми хочемо зберегти цей показник – адже важко змусити 96% користувачів довіряти нам", – додає Ільвес. Але інциденти стаються, хоч і не завжди зловмисні. Кілька місяців тому, розповідає Луукас, реєстр населення поділився певними даними з вченими, і людям це не сподобалося. 

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Поки Ільвес не оцінює, скільки естонців вирішать завантажити mRiik, коли застосунок все ж вийде: "Я сподіваюся, що більшість користувачів наших цифрових державних послуг завантажать його". "Наше завдання полягає в тому, що сьогодні користувачі вже знають, як використовувати електронні сервіси на десктопі або в мобільному браузері. Тож ми маємо "підсолодити горщик" чимось новим", – додає Ільвес. 

Український досвід у пригоді

Хоча в естонських цифрових сервісів у 30 разів менше користувачів, ніж в Україні, певні збої відбуваються. Але команда будує багато інфраструктури, запевнює Ільвес. І бували моменти, коли застарілі сервіси перевантажувались. Так, два роки тому, коли у країні розповсюджували вакцину від COVID, час очікування логіну до системи реєстрації вакцинування міг сягати 10-15 хвилин. "Це була застаріла система, яка не базувалася на хмарі та не масштабувалася, тому вона могла обслуговувати лише 10 000-20 000 користувачів одночасно", – пояснює співрозмовник. Луукас додає, що перехід на хмару – це постійний процес.

Фото: Лев Шевченко/LIGA.net

Естонія має 20 років спадщини у сфері диджиталізації, отже інфраструктуру для застосунку потрібно налаштовувати та масштабувати. Хоча з новою інфраструктурою не має бути проблем, додає співрозмовник.

До того ж Естонія, враховуючи досвід України у розгортанні Дії, сподівається розв'язувати проблеми на ранніх стадіях.

"Ми дивитимемося на незвичайні послуги в Україні. Зараз досліджуємо, як можна використовувати застосунок в якості проїзного квитка у громадському транспорті", – ділиться Ільвес. 

Що ще може зʼявитися в mRiik

Одна з речей, над цифровізацією якої розмірковують в Естонії, – це те, як зробити політичні процеси більш залученими. "Багато органів місцевого самоврядування проводили громадське бюджетування в Естонії, де певна частина бюджету формувалася не за допомогою звичайного політичного процесу, а через опитування громадян, – пояснює чиновник. – І ми думаємо над тим, як покращити демократичне залучення".

Також команда з диджиталізації зʼясовує разом з ритейлом, чи можна перенести картки лояльності у цифровий вигляд. Відповідь – так, але треба вирішити, яку технологію обрати – NFT, QR-коди тощо: "Є купа технологічних питань щодо того, як саме ми це робимо".

Наступного року ідентифікаційні картки естонців отримають підтримку технології NFT, отже, ймовірно, буде підтримана саме ця технологія.