Зміст:
  1. Чому саме Місяць, а не Марс
  2. Проблема електроенергії 
  3. Якщо прилетить метеорит
  4. Хто обслуговуватиме інфраструктуру в космосі
  5. Як може працювати космічна інтегрована обчислювальна мережа
  6. Скільки коштуватиме такий проєкт

Американський стартап Lonestar Data Holdings планує побудувати перший дата-центр на Місяці. 

Днями спільно з архітектурною студією BIG компанія презентувала сховище для даних під назвою Freedom Payload. Як йдеться у повідомленні, там зберігатимуть дані урядів, підприємств і провідних неурядових організацій в космосі. Його планують відправити на Місяць пізніше цього року. І це стане лише першим кроком для більш масштабного проєкту. 

Liga.Tech проконсультувалася з українськими експертами та розповідає, навіщо потрібне сховище даних в космосі, чи реально втілити такий проєкт в життя та скільки це може коштувати. 

Чому саме Місяць, а не Марс

Ідея проєкту виникла спонтанно. До генерального директора Lonestar Data Holdings Крістофера Скота звернувся клієнт з унікальним проханням: захистити дані від дедалі більшої непередбачуваності на Землі — лісових пожеж, повеней, спеки, воєн і кібератак. 

Водночас NASA оголосило запуск програми Artemis — розвиток пілотованих космічних польотів на Місяць, тому у компанії подумали, що супутник нашої планети стане ідеальною локацією для реалізації цього проєкту. Дані можуть збирати з Землі за допомогою системи супутникової мережі, а потім надсилатимуть в космос для обробки та зберігання.

Перше сховище з профілями астронавтів NASA Чарльза Дюка та Ніколь Стотт надрукували на 3D-принтері. За форматом воно як книжка та важить лише один кілограм. Дата-центр зможе зберігати вісім терабайтів даних.

Як можна побачити на візуалізації, його планують прикріпити до бокової частини місячного посадкового модуля, де він буде повністю працювати на сонячній енергії з природним охолодженням. 

Творці сподіваються, що цей проєкт також стане допоміжним для екології Землі, адже прибере з її поверхні центри обробки даних із високим вмістом вуглецю. 

Сховище планують відправити на Місяць вже до кінця 2024 року під час місії NASA Commercial Lunar Payload Services (CLPS), яка дозволяє комерційним компаніям заселяти технологію на поверхню Місяця для експериментів і випробувань.

Візуалізація BIG

Чому саме Місяць, а не Марс, наприклад? Місяць — це не тільки природний супутник Землі, а й стабільна платформа для побудови ЦОД. На Місяці немає погоди, зміни клімату, а також атмосфери. Видимий бік Місяця завжди повернутий до нашої планети. Це робить можливим встановлення зв’язку у зоні прямої видимості. 

Проблема електроенергії 

За словами Кирила Науменка, СТО хмарного провайдера GigaCloud, у цьому проєкті він бачить декілька основних проблем. 

"Ключовою в побудові дата-центру є постійна електроенергія. Забезпечити її на Місяці можна, встановивши сонячні панелі. Для цього треба детально дослідити його поверхню та обрати ту частину, яка постійно знаходиться під сонячним світлом", – каже експерт.

Наш співрозмовник також радить не забувати про  місячну ніч, яка триває майже два тижні. Проте, якщо заморочитися із запасом енергії в сонячних панелях та встановити додаткові акумуляторні батареї, в теорії це можливо.

Друге питання — канал зв'язку.

"Тут все залежатиме від задачі, для якої ми хочемо побудувати ЦОД на Місяці. Наприклад, дата-центр для задач МКС не потребує широких каналів зв'язку. Але якщо розглядати такий ЦОД як Disaster Recovery для земної інформації, необхідний потужний канал зв'язку. І тут поки більше питань, ніж відповідей", – пояснює Кирило Науменко. 

Концепт висадки на Місяць в межах програми Artemis. Фото: NASA

Якщо прилетить метеорит

"Перше, про що я подумав, розмірковуючи про ЦОД на Місяці — сонячна радіація та метеорити. На Землі ми захищені озоновим шаром, проте як уникнути цього там, — каже керівник відділу технічної підтримки дата-центру GigaCenter Віктор Цимбал.

За його словами, в проєктній документації NASA описано, що видимий бік Місяця має лавові труби — порожнини в поверхні, витягнуті у вигляді коридорів. Вони достатньо великі, щоб розмістити там приміщення з обладнанням, захищене від радіації та мікрометеоритів. 

"Проте, чи дійсно цей простір підійде під розміщення серверів? Адже рити вглиб на Місяці та змінювати ці "коридори" — непроста задача", — розмірковує Віктор Цимбал.   

Розміщення сонячних панелей та обладнання згідно з проєктами NASA також можливе на полюсах Місяця. Там менший вплив температури й краща ефективність сонячних батарей.

Плюс наявні корисні копалини, з яких можна добувати кисень, скло тощо. Проте в реалізації такої задачі десятки "підводних каменів".

"Потрібне чітке розуміння, що можна виробляти на місці для підтримки матеріальної бази проєкту, детально знати геологічну карту Місяця, і звісно хімію", – пояснює експерт.

Хто обслуговуватиме інфраструктуру в космосі

Ще один аспект – обслуговування такої інфраструктури. Більшість робіт, наприклад, можуть виконувати роботи. Це доводить успішне тестування проєкту Avatar, коли астронавту ESA вдалося керувати роботом на Землі, перебуваючи на борту космічної станції. Те саме можна реалізувати і на Місяці.

"Проте певним фахівцям все одно треба бути там для обслуговування IT-інфраструктури. І підготовка таких спеціалістів коштуватиме космічних сум", – каже Віктор Цимбал.

На його думку, побудова ЦОД на Місяці — занадто дорогий процес з погляду постачання, складання, підтримки та його експлуатації. 

Як може працювати космічна інтегрована обчислювальна мережа

"Звісно тут не обійдеться без супутникових технологій. Проте також космічні ЦОД працюватимуть за допомогою технології інноваційної оптичної бездротової мережі (IOWN)", – говорить Віктор Цимбал. 

Як пояснює експерт, IOWN використовує оптичні технології для перетворення електронних з’єднань у фотонні. Це своєю чергою збільшує швидкість передавання даних, знижує енергоспоживання супутників та забезпечує більшу стійкість до впливу радіації в космосі.

Космічна інтегрована обчислювальна мережа зможе збирати дані з Землі, обробляти та аналізувати їх швидше, ніж це можливо сьогодні. Зображення, зроблені супутником, та дані передаватимуться за години, а не за дні.

Скільки коштуватиме такий проєкт

Бюджет програми NASA "Артеміда", який містить навчання спеціалістів, відправку їх на Місяць та дослідження поверхні, складає $93 млрд. 

Враховуючи додаткове обладнання, сонячні панелі, проєкт побудови зв'язку, можна припустити, що побудова ЦОД на Місяці коштуватиме ще більше. На думку керівника управління будівництва та експлуатації мереж телеком-оператора Gigatrans Руслана Осипова, окупність такого проєкту розтягнеться на десятиріччя, якщо це взагалі вдасться. 

Космічний центр у Флориді. Фото: NASA

"Навіть якщо не розглядати саму інфраструктуру на Місяці, найголовніше питання – зв'язок", – каже експерт.

Щоб організувати безперервний канал для передавання даних, потрібні цілі системи супутників. На його думку, коли на Місяці зʼявляться перші поселення або хоча б робочі станції з персоналом, може дійти черга до дата-центрів. 

"Простіше розглянути створення штучного супутника Землі на геостаціонарній орбіті, від початку заточеного під ЦОД. Поки це звучить набагато більш реалістично, ніж реалізація дата-центру на Місяці", – каже IT-спеціаліст.