Ілюстративне фото: Depositphotos

Лауреатами Нобелівської премії з хімії 2025 року стали вчені Сусуму Кітаґава з Японії, Річард Робсон з Великої Британії та Омар Яггі зі США за розробку нового типу молекулярної архітектури – металоорганічних каркасів (MOF). Про це повідомляється на офіційному сайті Нобелівської премії.

Ці конструкції складаються з металевих іонів, які виступають каркасом, та довгих органічних молекул, що формують кристали з великими порожнинами. Через них можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Вчені можуть змінювати склад MOF, щоб вони захоплювали або зберігали конкретні речовини, каталізували реакції чи проводили електрику.

Перші експерименти з такими структурами Робсон провів у 1989 році у Великій Британії, поєднавши іони міді з чотирьохпучковою молекулою, що формувала просторі кристали. Пізніше Кітаґава та Яггі зробили ці конструкції стабільними та гнучкими, показавши їхній великий потенціал для практичного використання.

Сьогодні хіміки розробили десятки тисяч різних MOF, здатних вирішувати глобальні проблеми: очищати воду від токсичних речовин, уловлювати вуглекислий газ, добувати воду з повітря в пустелях та прискорювати хімічні реакції.

У 2024 році Нобелівську премію з хімії присудили Девіду Бейкеру, Демісу Гассабісу та Джону Джумперу за прорив у білкових дослідженнях і штучному інтелекті. Нагадаємо, що Нобелівську премію з медицини присудили за відкриття механізмів імунної толерантності. А Нобелівську премію з фізики присудили трьом вченим за квантові дослідження.