П'ять проблем IT-освіти в українських вишах. З чого варто почати зміни

Викладання IT у закладах вищої освіти України (ЗВО) не встигає за реальним ринком у цій галузі. Це стосується багатьох моментів: актуальності програм, зарплат, комунікацій. І з цим потрібно щось терміново робити. Далі – детальніше.

Мінуси чинної системи IT-освіти в українських вишах

Витрати не корелюються із зарплатою викладачів

Вже багато років однією з головних проблем IT-освіти в українських вишах є розрив у зарплаті спеціалістів на ринку і викладачів у ЗВО. Саме тому фахівці з ІТ-сфери, хто міг би бути корисним у навчанні студентів, не поспішають ставати викладачами. 

Викладати – це зовсім не проста справа, яка до того ж вимагає дуже багато часу та ресурсу, зокрема емоційного. Це не тільки про читання матеріалу на парах, а й про величезний пласт роботи з підготовки та перевірки роботи студентів, постійний діалог з ними. 

Насправді вплив викладача недооцінюють. У сучасному світі викладачі в універі – ментори й наставники для своїх студентів. Українські виші поки далекі від цього з огляду, що сьогоднішніми зарплатами викладачів складно замотивувати. Ті викладачі, які зараз залишаються працювати в університетах, – герої, на яких все тримається. Не всі, звісно, але здебільшого так і є. 

Студентів не відраховують за "двійки"

І це проблема. Йдеться про тих, хто реально на це заслуговує. Коли університети мають сприяти розвитку здорової конкуренції, в українських вишах все навпаки – студент може не вчитися, але однаково отримує диплом. Це може демотивувати його одногрупників/однокурсників, які є вмотивованими та реально вчаться. 

Здорова конкуренція у ЗВО=ефективні кадри для ринку. Це нормальна та ефективна практика за кордоном, яку треба запозичити й Україні.

Викладачі мають бути менторами для студентів 

Наразі більше турбує не кількість практичних занять у навчальних програмах вишів. Питання глибше – наскільки вона актуальна, перевіряється, і чи може студент отримати допомогу, коли у нього виникає проблема. І тут ми повертаємось до питання мотивації викладачів менторити своїх студентів. 

Так, іноді практика може виглядати як навчання плаванню, коли людину кидають у басейн і кажуть – пливи. Хтось попливе, хтось злякається. Але практика показує – за умови послідовного навчання значно більше людей навчиться плавати. 

Також не виключати, що коли людина навчається плавати, умовний тренер має стояти десь поруч. Якщо людина почне тонути, він має одразу кинутися на допомогу. 

Впевнений, не багато викладачів зараз стоять поруч зі студентами, поки ті "пливуть" в умовному басейні. 

Крім того, якщо студент знайшов можливість отримати практичний досвід у якійсь IT-компанії, або навіть влаштувався на роботу за фахом під час навчання, його треба заохочувати, а не списувати в аутсайдери. Успішність вимірюється не показником відвідуваності лекцій, а тим, як вивчену теорію застосовують на практиці. 

Зараз це вирішується індивідуально і залежить від гнучкості викладачів, або ж студенту пропонують взяти індивідуальний навчальний графік. Проте, думаю, для таких випадків має бути передбачена логічна опція в навчальній програмі, яка передбачатиме, як це перевіряти й зараховувати студенту.

Комунікація 

Комунікація – це проблема. Студенти не вміють комунікувати про дедлайни або проблеми, які вони бачать. Звідси виникає багато нюансів, яких би просто не виникало за нормального адекватного діалогу.

Технічні ЗВО України мають впроваджувати курси для розвитку навичок комунікації з людьми та ведення перемовин (можливо навіть з нахилом у продажі). 

Варто навчати студентів давати фідбек один одному в необразливій формі. Розвивати вміння знаходити спільне розв'язання проблеми. Ну і, звісно, продавати себе як спеціаліста. Адже останнє – суперважливо як для працевлаштування, так і для захисту, аргументації своїх ідей/рішень вже на роботі.

Рівень англійської мови 

Англійська мова – вона і зараз викладається, і зрозуміло, що вона важлива. Проте що більше її буде, то більше шансів у випускників універу знайти роботу. 

Треба враховувати факт, що Україна починає дедалі активніше інтегруватись у економіку Європи/світу.  Отже, що вище рівень англійської буде у студента, то більші його шанси знайти високооплачувану роботу не тільки в локальній компанії, а й у міжнародній.

Перший крок реформування вищої IT-освіти 

Українським вишам потрібно напрацювати таку бізнес-модель, коли викладачі зможуть отримувати таку ж зарплатню, як працівники IT-індустрії. Йдеться про реально відчутні зміни. 

Для розуміння – на сьогодні зарплатна медіана ІТ-сектору – приблизно $2500 в місяць. Senior Developer (досвідчені розробники) отримують $5000+. Якщо держава зможе залучити таких людей до викладання у технічних вишах, Україна та IT-ринок отримають багато класних випускників.