Такого удару від Америки ніхто не очікував. Хто виграє у чипових війнах: США чи Китай
Китай бореться за те, щоб стати повністю незалежним від Америки (та її союзників) у дизайні та виробництві чипів.
США борються за те, щоб жодна країна у світі (включно з її союзниками) не могла б робити чипи останніх поколінь сама – тобто без участі американських компаній.
Китай витратив на боротьбу за незалежність приблизно $500 млрд за останні 10 років. І чогось досяг.
Але: як і раніше, зараз Китай витрачає більше грошей на імпорт чипів, ніж на імпорт нафти (якщо вдуматися, це дуже дивовижний факт).
Останні три покоління чипів Китай поки що сам робити не може. Тому, щоб збирати смартфони у Китаї, необхідно чипи для них імпортувати. 90% таких чипів виробляє компанія TSMC – у Тайвані. Решта – компанія Samsung. Причому, TSMC повністю працює "на замовлення", тобто хтось робить дизайн чипа, а компанія його виробляє. У величезних кількостях.
100% обладнання, щоб робити такі чипи, виробляє компанія ASML – у Нідерландах.
Досі американські обмеження (їх запровадили за Доналда Трампа) працювали так: обладнання для виробництва чипів останнього покоління до Китаю ввозити не можна. Решта обладнання тільки з дозволу US Dept of Trade – тобто Америка знала, що ввозиться до Китаю.
І ось тепер президент США Джо Байден вдарив з усіх стволів.
А саме:
1. До Китаю заборонили ввозити обладнання не лише останніх поколінь. Тепер треба дуже довго доводити, щоби щось ввезти до Піднебесної.
2. До Китаю заборонили ввозити всі чипи, які використовуються для застосунків штучного інтелекту та data mining, без винятку.
3. Вирішили скласти список усіх компаній, які роблять дизайн та/або виробництво чипів у Китаї. Вочевидь, щоб у майбутньому їх санкціонувати одним ударом.
4. Найважливіше, як усі пишуть: усім людям, які мають громадянство чи грін-карту США, заборонили працювати на китайські компанії, які працюють в індустрії чипів.
Останній пункт – найсильніший удар по Китаю. Багато талановитих китайців навчалися і згодом працювали в Америці. Закінчили найкрутіші університети (типу Стенфорда та Гарварда) і потім працювали у передових компаніях. Хто довго мешкав в Америці, отримали громадянство. Ті хто менше – у всіх є грін-карти. І багато хто з них повернувся до Китаю і працює як топменеджери або топінженери в китайських компаніях.
Крім того, Китай, виявляється, винайняв сотні американських інженерів – які допомагали йому наздоганяти Америку.
Загалом йдеться про тисячі людей, які посідають найголовніші позиції та працюють у Китаї. Вони вже всі звільнилися – нікому не хочеться ризикувати власними американськими санкціями.
Що робити зараз не знає навіть Компартія Китаю. Своїх Стенфорда і Гарварда в них поки що немає.
Те, що я читаю в іноземних ЗМІ, показує, що вони в розгубленості та розпачі. Такого удару від Америки ніхто не очікував.
Подивимося що буде далі.