Технологічні санкції для Росії не менш страшні за фінансові. Ось чому

Росія за роки після розпаду СРСР зі своєю величезною сировинною базою та людським потенціалом не змогла створити практично нічого такого, що було б зараз конкурентним продуктом на світовому ринку високих технологій, попри спроби та гучні заяви. Тому не лише сировинні та банківські, а й технологічні санкції, які вже обіцяє Захід, сильно вдарять по її економіці. Ось кілька прикладів.

Комп'ютери

У Росії вже давно йдеться про необхідність розвитку комп'ютерної промисловості, створення власних процесорів, щоб усунути залежність від Заходу, але реальність така, що російські продукти – процесори "Байкал" та "Ельбрус" - не потрібні навіть там.

Їхня розробка ведеться роками, але нормальних результатів немає. Навіть державний Сбербанк нещодавно був змушений відмовитися від серверів на "Ельбрусах", видавши висновок, що у такому вигляді їх використання неможливе.

"Технічні висновки досить прості: дуже слабко для порівняння з Intel Xeon – мало пам'яті, повільна пам'ять, мало ядер, мало частоти. Функціональні вимоги катастрофічно не виконані", – сказав представник банку, додавши, що навіть не може бути й мови про експлуатацію цього обладнання у фінустанові.

На процесорах "Байкал" намагаються випускати персональні комп'ютери, але поки що теж вдається, м'яко кажучи, не дуже. Популярний IT-блогер на каналі "Ай, Как Просто" (понад 1 млн підписників) зовсім нещодавно зробив огляд однієї з останніх моделей ноутбука на чипі "Байкал-М" (до речі, побудованому на архітектурі британської ARM).

Блогер розповів, що зараз у ноутбука багато проблем і недоліків — він важкий, гучний, товстий (висота 5,5 см через встановлену всередині повноцінну материнську плату), не вимикається, у нього западає кнопка живлення, проблеми з петлями, часто мерехтить екран. Водночас ціна пристрою дорівнює вартості нового Apple MacBook Air – від 100 000 рублів.

Тим часом Intel і AMD виводять на ринок дедалі потужніші та енергоефективні процесори, а їм у спину дихає Apple зі своїми ARM-чипами, які зробили конкуренцію на ринку ще гострішою.

Чи зможе російський бізнес (та й прості користувачі) безболісно пересісти на "байкали" та "ельбруси" у разі блокади технологій? Вкрай малоймовірно.

Смартфони

Російські смартфони – це ще один приклад того, як країна з її величезними ресурсами використовує чужі напрацювання та потужності, водночас виводить на ринок абсолютно неконкурентоспроможні пристрої.

Мабуть, найгучнішим "російським" смартфоном був YotaPhone – пристрій з двома екранами (один з них e-ink), що працює на базі американського процесора Qualcomm, американської ОС Android та збирається в Китаї. Попри рекламні кампанії, загалом було продано трохи більш як 100 000 цих смартфонів (три покоління, 2013-2017).

Ще можна згадати TaigaPhone, Яндекс.Телефон та MIG (все на процесорах Qualcomm). Як правило, це були малопотужні пристрої, загальний продаж яких не перевищував 20 000-30 000 екземплярів.

Якщо санкції Заходу будуть пов'язані з використанням американських чи британських технологій/компонентів, на російський ринок смартфонів чекають жахливі часи. До речі, росіяни це вже передбачають і активно скуповують гаджети.

На Ozon продаж смартфонів за січень порівняно з аналогічним періодом 2021 року зріс на 50%, а продаж гаджетів від російських продавців на AliExpress Росія в натуральному вираженні зріс на 60%.

Побутова техніка та авто

Безумовно, можна комфортно користуватися старими холодильниками (не забуваючи їх періодично розморожувати), кип'ятити воду в чайнику зі свистком та їздити на карбюраторній "Ниві". Проте сучасна реальність така, що майже всі нові пристрої начинені процесорами та іншими чипами, які роблять їхнє використання зручнішим.

Чипова криза, яка, до речі, ще не минула, торкнулася величезної кількості галузей, зокрема й автомобільної.

Західні санкції можуть дуже серйозно погіршити цю проблему в окремо взятій країні, додавши до головного болю через комп'ютери та смартфони ще й увесь спектр інших гаджетів – від пральних машин до телевізорів.

Операційні системи та сервіси

Російська операційна система – ще один напрямок імпортозаміщення, який поки що не вистрілив. На моїй пам'яті було кілька гучних анонсів, однак вони зводилися і зводяться, як правило, до надбудов безплатної Linux (Astra Linux, Альт, РЕД ОС і ROSA)).

Так, це, мабуть, непоганий варіант для державних установ (за умови прямих рук сисадмінів та хорошої підтримки), але не для звичайних користувачів. Для них Linux поки не зможе повноцінно замінити Windows, навіть за усіх її недоліків.

У мобільному сегменті – та сама історія. У разі санкцій виробникам доведеться використовувати або операційну систему Android з безплатним вихідним кодом (без сервісів Google), або російську "Аврору" – оновлену фінську Sailfish, яка так і не вистрілила у порівнянні з Android/iOS.

Чи готові до цього споживачі, добре показує приклад Huawei, яка після запровадження американських санкцій втратила можливість використовувати Google-сервіси, а слідом за нею – й істотну на той момент частку ринку.

"Променем світла" для росіян будуть добре розвинені Яндекс-сервіси, які частково (і часом добре) замінюють Google, а також платформа VK.

Але одним Яндексом та "контактом" ситий не будеш. У Росії вже давно тривають розмови про "свій YouTube", а тепер і TikTok, проте сервіси такого рівня досі не з'явилися.

Американські санкції можуть позбавити росіян величезної кількості звичних сервісів та застосунків, які спочатку буде складно чимось замінити.