Зміст:
  1. Нацроумінг з 4G — назавжди в селах
  2. Спід-тести — перевірка та покращення зв’язку
  3. Моніторинг швидкості мобільного інтернету

У серпні Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №9463, поданий Комітетом цифрової трансформації та Мінцифри. Він має вже зараз "закласти фундамент якісного звʼязку в Україні, який працюватиме і після перемоги", кажуть у Мінцифрі. Серед пунктів законопроєкту – дія національного роумінгу і після воєнного стану, запуск відгуків про зв’язок у форматі спід-тестів та моніторинг швидкості мобільного інтернету.

Станіслав Прибитько, директор з розвитку мобільного зв’язку Мінцифри (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Станіслав Прибитько, директор Департаменту з розвитку мобільного зв’язку Мінцифри, пояснив Liga.Tech основні положення законопроєкту та як це вплине на сферу звʼязку України майбутнього.

Нацроумінг з 4G — назавжди в селах

Нацроумінг запустили на початку повномасштабного вторгнення, щоб українці могли перемикатися на мережу іншого оператора, коли зв’язок від власного не працює. Для цього достатньо кількох кліків у смартфоні, хоча раніше довелося б купувати й поповнювати декілька sim-карток.

Законопроєкт передбачає, що нацроумінг залишиться працювати й після війни – у селах з населенням до 2000. Крім голосового зв’язку, буде доступний і 4G з обмеженою швидкістю інтернету для абонентів усіх операторів. Так абоненти не залежатимуть від наявності покриття їхнього оператора. Крім того, мешканці деокупованих територій зможуть швидше отримати доступ до мережі, навіть якщо їхній оператор ще не встиг відбудувати базові станції.

Спід-тести — перевірка та покращення зв’язку

В Україні понад 35 000 базових станцій мобільного звʼязку, каже Станіслав Прибитько, але деякі з них не охоплюють певні ділянки на автошляхах або в містах. Українці можуть відчути це, коли, наприклад, повідомлення у месенджері довго не надсилаються чи Google-сторінка не завантажується. Це так звані сірі плями, які оператор може виправити. Але зараз знайти їх проблематично, зазначають у Мінцифрі.

По-перше, телеком-регулятору НКЕК необхідно кілька років, щоб об’їхати всю країну та перевірити зв’язок зі спецобладнанням, каже Прибитько. По-друге, люди зараз можуть повідомляти про поганий зв’язок лише у форматі офіційного звернення до регулятора — з аргументами, як саме оператор порушує законодавство чи права споживачів. Крім того, через трохи складний бюрократичний процес замало людей подають скарги, і цього може бути недостатньо, щоб регулятор провів у тих локаціях позапланову перевірку.

Після ухвалення законопроєкту в людей з’явиться зручний спосіб повідомляти про локальні проблеми зі зв’язком, пояснює представник Мінцифри. Кожен зможе провести спід-тест та таким чином, без додаткових пояснень поділитися фідбеком у кілька кліків у своєму смартфоні. Замість того, щоб кілька років перевіряти якість покриття зв’язку у всій країні або очікувати на офіційні звернення громадян, телеком-регулятор матиме точкові дані про проблемні локації. І зможе стимулювати операторів покращити там зв’язок.

Крім цього, це зекономить державі десятки мільйонів гривень, адже перевірки зв’язку зі спецобладнанням коштують дорого та потребують державного фінансування.

Моніторинг швидкості мобільного інтернету

Відповідно до програми діяльності уряду, швидкість мобільного інтернету в Україні має бути щонайменше 2 Мбіт/с. Цього достатньо, щоб переглядати відео в дорозі, надсилати файли чи спілкуватися відеозв’язком. Проте в деяких селах фактичний показник значно нижчий, зазначає Станіслав Прибитько: "А все тому, що зараз швидкість мобільного інтернету не вважається офіційним показником якості зв’язку, тому не має достатньо підстав для її моніторингу та покращення".

За словами Прибитька, після ухвалення законопроєкту швидкість мобільного інтернету офіційно стане одним з показників якості зв’язку. Так телеком-регулятор отримає законні повноваження моніторити її рівень, знаходити локації, де швидкість недостатня, та стимулювати операторів її покращити.

Крім того, українці самі зможуть моніторити швидкість інтернету, замість того, щоб чекати на перевірки. Користувачі отримають можливість самостійно проводити спід-тест, перевіряти якість передання даних і та оперативно повідомляти про це регулятора.

Після того, як законопроєкт підтримають у двох читаннях, спід-тести та моніторинг швидкості інтернету стануть ефективними інструментами виявлення проблем зі зв'язком, стверджує Прибитько. А з наступного року у всіх селах України буде доступний нацроумінг.