Meta і Twitter масово звільняють людей. Як це вплине на зарплати українських айтівців
Згідно з даними сайту Layoffs.fyi, у 2022 році роботу втратили 152 000 працівників технологічних компаній. Це такі компанії, як Meta, Twitter, Amazon, Vimeo та інші, що були змушені вдатися до скорочень персоналу, щоб зберегти ліквідність свого бізнесу.
Liga.Tech пояснює, чому технологічна сфера переживає спад та як це вплине на IT-компанії та інженерів в Україні.
Чому у світі скорочують айтівців
"Багато ІТ-компаній та стартапів, зокрема й технологічні гіганти, протягом останніх років багато інвестували в майбутнє", – пояснює Ярослав Любінець, співзасновник та голова ради директорів SoftServe.
Компанії дивились насамперед в бік зростання бізнесу, розвитку технологій, пришвидшення темпів завоювання ринку, а не на прибутковість чи самоокупність ініціатив. Відповідно, мультиплікатори оцінки вартості бізнесів були шалено завищені, а ринок талантів перегрітий.
За словами Любінця, процеси, які ми спостерігаємо сьогодні – це нормалізація бізнесу, повернення до оцінки ситуації, де враховується економічна доцільність та інші бізнес-показники.
Не тільки війна, а й рецесія. Як звільнення вплинуть на український IT-сектор
Звільнення у технологічних американських компаніях, звісно, матимуть вплив на українську ІТ-індустрію, вважає Любінець. З одного боку, це зменшення числа проєктів – компанії позбудуться чи поставлять на паузу економічно не обгрунтовані або ж надто довгострокові. Менше проєктів – відповідно, менший попит і на українських інженерів.
З іншого боку, через кризу бізнеси шукатимуть можливості економії, а відтак обиратимуть Україну. "Українська ІТ-індустрія є cost effective для західних країн, і раніше ми спостерігали таку тенденцію – ми ставали рятівним колом для глобальних бізнесів в періоди криз", – додає співзасновник SoftServe. Але цього разу Україна переживає війну, що є дуже серйозною проблемою для нас порівняно з економічною кризою.
"Український бізнес опинився в складній ситуації, адже війна формує велике поле невизначеності. Як буде розвиватися українська ІТ-галузь, далі залежатиме від термінів завершення бойових дій", – коментує Степан Мітіш, віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна.
Окрім ситуації, спричиненої війною в Україні, світовий бізнес також відчуває на собі ознаки глобальної рецесії. Це все впливає на проєктні можливості та подальший розвиток бізнесу в Україні. Відтак, необхідно бути готовими до тимчасового сповільнення темпів розвитку української ІТ-галузі.
Мітіш зізнається, що EPAM вже не перший місяць спостерігає зниження попиту на технологічні послуги українських розробників з боку міжнародних замовників. Водночас топменеджер радить не забувати, що після кожної кризи йде стрімкий розвиток.
"Технології стали невід’ємною частиною нашого щоденного життя, без них не можливий подальший розвиток та післявоєнна відбудова України, тому попереду нас чекає попит на цифрову трансформацію як всередині країни, так і з боку міжнародного бізнесу", – вважає керівник EPAM.
"Глобальні процеси мають безпосередній вплив на українську IT-індустрію, особливо на сервісний бізнес, де більшість клієнтів – це резиденти США, Великої Британії, Німеччини та Близького Сходу", – погоджується Віталій Седлер, СEO та співзасновник Intellias.
Невизначеність на глобальних ринках змушує деяких замовників відкладати нові проєкти та/або переглядати обсяги співпраці за поточними. Через це вже у четвертому кварталі 2022 року в Intellias зафіксували зниження темпів зростання бізнесу. За оцінками компанії, період глобальної рецесії триватиме весь перший квартал 2023 року, після чого очікується відновлення зростання світових економік.
Що буде з зарплатами та наймом українських айтівців
Обсяг найму нових спеціалістів та спеціалісток в Intellias залежатиме від нових замовлень та рішень клієнтів компанії. За необхідності компанія допускає переведення незначної частини розробників у резерв.
Перегляд зарплат відбувається і відбуватиметься як зазвичай – за запитом спеціаліста та за погодженням з менеджером. "Разом з тим компанія не планує зниження наявного рівня винагороди", – розповів Віталій Седлер.
Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій
На думку Ярослава Любінця з SoftServe, ситуація в Україні зараз не дозволяє бізнесам стабільно планувати, тому їм доводиться оперативно реагувати на сигнали від клієнтів та ринку. "Ми постійно актуалізуємо BCP (business continuity planning, план безперервності бізнесу), комунікуємо з партнерами, докладаючи великих зусиль для того, аби запевнити їх в успішному управлінні ризиками та можливості виконувати проєктні зобов’язання", – каже він.
Ситуація з наймом в закордонних локаціях SoftServe краща, ніж в Україні, визнають у компанії. "Проте, як для країни в якій йде повномасштабна війна, ми справляємось добре – наша компанія та українська ІТ-індустрія працюють на високих обертах", – впевнений Любінець.
"Під час будь-якої рецесії є бізнеси, які прагнуть оптимізувати свої видатки, а є ті, хто бачать можливості для подальшої трансформації й розвитку. Ми знаємо як допомогти і тим, і іншим через наші послуги зі створення цифрових продуктів та рішень", – каже Андрій Яворський, старший віцепрезидент GlobalLogic.
За його словами, у GlobalLogic розширилася співпраця з материнською компанією Hitachi, зокрема у спільних проєктах. Є й зацікавленість з боку нових клієнтів.
Впродовж року в компанії були проєкти, що закінчилися чи скоротилися. Це нормальний стан речей у сервісному бізнесі навіть у мирний час, запевняє топменеджер. Торік GlobalLogic перевела на нові проєкти понад 1000 фахівців, що на певний час залишилися не задіяними в роботі, та влаштувала понад 800 нових співробітників. Але через непередбачувані фінансові витрати на підтримку України та українців компанії довелося обмежити перегляд зарплат співробітників.
Підсумувавши бачення українських айтівців, можна зазначити певне "замороження" IT-сектора в очікуванні кращих часів. Зарплати переглядаються, але не всюди, найм триває, але залежить від замовлень, а когось може чекати переведення у резерв. Водночас топменеджери чекають на зростання після світової рецесії та розвиток після кризи.