Мільярди збитків та тисячі руйнацій. Як волонтери оцифровують зруйновані села на Київщині
Російських окупантів вигнали з Київщини, Чернігівщини та Сумщини три місяці тому. Вони залишили по собі зруйновані заводи та ферми, міста та села.
Поки ДСНС і волонтери розбирають завали та допомагають відновлювати житло, зʼявляються ініціативи, які документують руйнування за допомогою дронів та оцінюють збитки.
Liga.Tech поспілкувалася з командою проєкту RebuildUA, що за допомогою дронів та аналітики оцифровує та оцінює збитки, завдані окупантами. Поки проєкт діє на Київщині, але планує вийти в інші області. Ними вже оцифровано 50 локацій з близько 15 000 зруйнованих обʼєктів.
Як оцінюються збитки за допомогою дронів
RebuildUA почали роботу з Гостомельської громади Київщини після звільнення області. Перше відзняте дронами село — це Мощун, зруйноване майже на 75%. Це село було одним з опорних вузлів оборони столиці і є одним із найбільш зруйнованих населених пунктів Київської області.
У селі знищено 2000 будинків. Команда виявила там понад 1500 кратерів від снарядів. "Окупанти гатили по селу як тільки могли", — каже керівниця проєкту Оксана Симонова. Аналітики, яких залучили RebuildUA, оцінюють збитки в 1,1 млрд гривень.
Ще одне значно постраждале село — Горенка, що межує із київською Пущею-Водицею. Тут зруйновано понад 1100 будинків, а дослідники виявили 174 кратери від снарядів. У селі постраждали промислові обʼєкти, зокрема великий митний термінал, що зараз не працює. Збитки у Горенці оцінюють у 2,49 млрд гривень.
У розрахунку збитків RebuildUA допомагає Київська школа економіки — це проєкт "Росія заплатить". Фахівці пропрацьовують методологію оцінки зі спеціалістами Світового банку та Національною радою з відновлення України. Команда RebuildUA передає фахівцям інформацію про кількість зруйнованих обʼєктів, їхню площу, а ті оцінюють збитки за власними відпрацьованими алгоритмами. На сайті "Росія заплатить" також є форма, заповнивши яку можна надіслати інформацію команді про руйнування своєї власності.
Як знімаються руйнування з висоти пташиного польоту
Оцифрування руйнації розпочинається з визначення місць, куди потрібно спрямувати команду з дронами, розповідає Оксана Симонова. Спочатку RebuildUA збирали таку інформацію з медіа, а згодом зробили собі дорожню карту. Території населених пунктів розбивали на ділянки у програмі DroneDeploy, в якій можна створити польотні місії для дронів. Потім ці мапи передавали пілотам дронів перед виїздами.
Дрони з флоту проєкту літають на висоті 300-350 метрів, що забезпечує досить високу роздільну здатність до 5-7 сантиметрів на піксель. Тобто видаються знімки, де з висоти 300 метрів можна побачити цеглину. Завдяки цьому можна зафіксувати вибиті шибки та руйнування фасаду.
Після отримання всіх фото з дронів команда переходить до процесу зшивки ортофотоплану — однієї мапи, на якій потім позначаються усі споруди, які видно в селі чи місті. За основу мапи RebuildUA взяли дані OpenStreetMap, проєкту з відкритими шарами з інформацією різного плану.
"Там є інформація про межі населених пунктів, про забудову, про різні ресурси, дуже багато інформації. Ми для себе взяли шар забудови, але він в деяких місцях неповний, а в деяких неактуальний", — розповідає керівниця RebuildUA.
У селах, де карта OpenStreetMap мало заповнена, дослідникам доводиться вручну робити електронну мапу із контурами будівель. У процесі роботи заноситься інформація про кожну будівлю — чи то багатоквартирний будинок, гараж, магазин, чи то промислові обʼєкти. Позначається також поверховість та ступінь руйнації.
Про методологію оцінки руйнувань
У RebuildUA розповідають, що виділили для себе чотири ступені оцінки руйнувань — це повне руйнування, сильне руйнування (пошкодження даху або кількох поверхів), слабке руйнування (часткові пошкодження стін та покрівлі) та ймовірне руйнування. В останньому випадку видно будівельне сміття, вибиті вікна, але сам будинок візуально цілий.
Така методологія базується на висновках міжнародної групи фахівців, які працюють з картографічною інформацією, зокрема з супутниковими знімками. Це міжнародна спільнота, до якої входить близько 40 різних компаній, серед них і Світовий банк, і NASA, і агенції ООН.
Як інформація передається державі та може бути корисною
Зараз планується створення загальнонаціонального порталу, де будуть згруповані та відображені всі дані про руйнації через вторгнення РФ та спричинені ним збитки, розповідає Оксана Симонова.
Зібрана інформація також цікавить місцеві громади. Поки що вони намагаються збирати дані "польовими виходами", коли просто ходять по вулицях, збирають з медіа та отримують заяви від мешканців. Але працювати з такою інформацією складно — це "різнопланові ексельні таблички та великі ящики з паперами та заявками", каже керівниця проєкту. І якщо мешканець надсилає фото будинку, то незрозуміло, чи це його будинок, чи сусідський. А коли є ортофотоплан із привʼязаною до місцевості мапою — оцінка виходить більш прозорою, а працювати з такою інформацією зручніше.
Громада також може використовувати отриманий ортофотоплан для планування території або дослідження стану доріг.
"На місцях у громад дуже мало актуальних картографічних даних, їх майже немає. Є якісь великі паперові карти 90-х років містобудівного кадастру. Вони вже неактуальні, з ними неможливо швидко працювати", — зазначає Оксана Симонова.
Про дрони, непорозуміння та проблеми із військовими
Поява дронів чи невеликих літаків над містечком або селом під час війни спричиняє непорозуміння із місцевими мешканцями та військовими, які там базуються. "Коли команда приїжджає з дроном — одразу від місцевих мешканців багато запитань: хто ви, що ви робите і так далі", — розповідають у RebuildUA.
Для того, щоб було безпечно літати дронами, необхідно отримати дозволи на проведення обльотів. Це потрібно погоджувати з військовою адміністрацією, інакше потім можна не отримати свій дрон назад, тому що його зібʼють військові.
RebuildUA здійснює обльоти дронами DJI, виробник яких припинив роботу в Україні через війну, це звичайні дрони Mavic 2 Pro.
"Вистачить звичайного дрона з нормальною камерою, який дозволить робити якісні знімки і літати над населеними пунктами. Ми використовуємо коптерні платформи, ще спілкуємося з партнерами, які готові долучатися до зйомки літаками", — розповідає Оксана Симонова.
Хоча літаки дозволяють покривати більшу площу за один виліт, утім якість даних на виході — та сама, що у дронів. Але у коптери складніше влучити військовим, тому що вони виглядають як "блоха на висоті" – їх складно розгледіти, наголошує Микола Червак, голова напряму з оцифрування RebuildUA. До того ж їх можна запускати серед міста — не потрібна чиста смуга для набору висоти.
Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій
Для обльотів населених пунктів часто використовуються коптери типу Abris та SKIF — це великі дрони із розмахом крил майже три метри, які за один виліт здатні покривати значну площу. Відповідно, вони помітніші та менш маневрені у порівнянні з Mavic, тож військові можуть збити їх з автоматів та рушниць або глушити із засобів радіоелектронної боротьби, що є реаліями воєнного стану.
"Перед обльотами важливо отримати всі необхідні дозволи від місцевої влади та військових комендантів, убезпечити команду операторів, щоб військові не прийняли їх за диверсантів", — ділиться досвідом Микола Червак. Адже існує проблема, що навіть за наявності дозволу на польоти місцева влада не зможе погодити його зі всіма військовими у селі чи місті.
Наразі військові забороняють літати дронами за межами населених пунктів через те, що у кадр можуть потрапити позиції ЗСУ. А от залишки російських укріплень на Київщині можна було побачити прямо серед будинків, розповідають у RebuildUA.
Про роботу
Зараз RebuildUA — це волонтерська ініціатива, наголошує Оксана Симонова. Проєкт шукає фінансування, щоб залучити більше спеціалістів. Флот дронів надано двома компаніями, якими започаткували проєкт, — це SmartFarming, інтегратор інновацій у сільському господарстві, та Vkursi Agro — open data провайдер рішень, що дозволяють управляти земельними ресурсами та аналізувати їх.
Компанії скористалися своїм досвідом і на початку повномасштабного вторгнення вирішили спробувати провести оцифрування руйнувань спочатку на супутникових знімках, а потім, після відходу російських окупантів з-під Києва — за допомогою зйомки з дронів. Спершу розробили методологію розпізнавання руйнувань. Потім вивчили всю доступну інформацію з мережі, зокрема, про те, як оцінюють руйнування через стихійні явища.
Наразі у команді працює 10 людей та багато волонтерів, які допомагають збирати інформацію та її оцифровувати.
У проєкту двомовний сайт, на якому публікуються звіти українською та англійською мовами. Якщо знайдуть гроші — планують розширити взаємодії з українськими та іноземними медіа і таргетувати матеріали на іноземну аудиторію. Інтерес журналістів з-за кордону уже є.
RebuildUA відзняли близько 60 населених пунктів у Київській області, інформація з яких поступово аналізується. За планом з липня — початок робіт на Сумщині, а потім — вихід на Чернігівщину та Житомирщину.