Зміст:
  1. IT-бізнес до того, як його можна було робити
  2. У 90-ті IT-компанії працювали "за ковбасу"
  3. Рекет 90-х і розумні айтівці
  4. Як у фільмі показана війна

В Україні завершилися зйомки документального фільму про українську IT-сферу "Перший код". Глядачі побачать історії засновників таких компаній, як EPAM Ukraine, 3DLOOK, ELEKS, Looksery, Techiia holding, Sigma Software Group, SoftServe та співробітників Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова. Основна тема – розвиток IT в Україні. Монтаж кіно планують завершити до березня, воно має зʼявитися на світових стримінгах.

Liga.Tech поговорила з автором кінодослідження та продюсером фільму, IT-підприємцем Владиславом Савченком про перші заробітки українських айтівців, закордонні замовлення на дискетах, шантаж рекетирів та різницю в IT між Україною та зарубіжжям.

IT-бізнес до того, як його можна було робити

"Зараз всі хочуть в IT, бо там багато платять. Так кажуть. Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво. Ми вирішили показати, що саме стоїть за цим хайпом. Розповісти ці маленькі історії, які переросли у великі", – каже Владислав Савченко. 

Владислав Савченко (фото надане героєм)

Історію IT намагалися розповісти таким чином, щоб це було зрозуміло кожному: "Ми не занурювалися глибоко в технології, тому що це буде надто вузька історія – лише для айтівців або навіть лише для розробників".  

Бюджет стрічки "Перший код" становить близько восьми мільйонів гривень. Його фінансувала Європейська асоціація програмної Інженерії, президентом якої є наш співрозмовник. Фільм здебільшого охоплює період від 1991-го до 2022 року. Але глядача також чекають флешбеки у 1950–1980-ті роки, тому що в IT тоді ще радянської України також відбувалося чимало цікавих речей, каже автор ідеї.

Спочатку наші науковці намагалися повторити те, що було на Заході. В цьому і була проблема: коли ти повторюєш, постійно відстаєш, свого немає. Але українські вчені досить кмітливі й почали розробляти власні мови програмування. В Україні вийшла перша в світі енциклопедія кібернетики (у 1973 році українською мовою, а лише за рік російською. – Ред.).

"У фільмі буде велика кількість фактів про те, як бізнес починався ще до того, як його можна було робити. Наприкінці 80-х вже робили комерційні проєкти, за паперові гроші. Хтось когось з кимось звів і давай", – розповідає Савченко.

Своїми спогадами про ті часи поділиться й Тарас Кіцмей, засновник SoftServe. Ця компанія почала оперувати з початку незалежності. Історія стартувала з того, що Тарасу вдалося потрапити на навчання до американців. Топменеджери General Electric хотіли допомогти пострадянській Україні зрозуміти, що таке бізнес. І вони робили бізнесове навчання у Львові та Києві, пояснює продюсер фільму. Там і зустрілися майбутні співзасновники SoftServe. 

"На той момент Тарас Кіцмей працював викладачем в університеті. І коли йому розповідали, як можна заробляти гроші, як будувати бізнес, він, скажімо так, пітнів. Лінія Радянського Союзу була така, що заробляти гроші – це таке собі. Про таке не можна було розповідати, це соромно", – пояснює Савченко.

У цьому, за його словами, і полягає різниця між IT світовим та українським. Ти міг не думати, як заробити гроші. Ти просто був професіоналом у своїй справі і працював. 

У фільмі також буде останнє інтерв’ю співзасновника ELEKS Олексія Скрипника, який раптово помер 23 лютого. Його внесок в українське IT Савченко називає дуже значним. 

У 90-ті IT-компанії працювали "за ковбасу"

Зараз багато хто мріє потрапити в IT, тому що там хороші зарплати. Але починалося все романтично і не про гроші, згадують у своїх інтерв’ю айтівці. IT-бізнес запускали люди, пов'язані з наукою – математики, інженери. Це були дуже складні проєкти, які робилися майже безкоштовно. 

Середня зарплата була десь $20. У когось була більша – $40. Зростати зарплати почали ближче до нульових. 

Були компанії, які на початку 2000-х платили по $300-400: "І ти як мільйонер був"

"Вони працювали насправді за "ковбасу". Ти міг мати контракти, начебто за непогані гроші. І коли ти їх виконував через рік і тобі платили, за цю суму можна було купити хіба що кілограм м'яса, замість того щоб виплатити зарплатню", – каже Владислав Савченко.

Тому люди шукали собі можливість геджувати ризики (обмежити ризики шляхом укладання протилежної угоди. – Ред.). Так не від гарного життя почали з'являтися міжнародні контракти за валюту. 

Фото: пресслужба фільму ''Перший код''

"Дуже цікаво, як у них виходило це робити, навіть не знаючи мови. Наприклад, у тебе був брат, який знав французьку мову. Ти приїздив у Францію. Він тебе з кимось знайомив. Ви домовлялися, що ти будеш робити для них якісь програми, передавати їх на дискетах. Навіть до кінця не розуміючи, як це буде", – каже підприємець. 

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

У 90-х були програмісти та інженери, які влаштовувалися на роботу нічними сторожами у компанії, де був комп'ютер. Просто через техніку, безкоштовно. "Вони сиділи вночі, дивилися, щоб ніхто не заліз до офісу, тому що могли у цей час відточити на комп'ютері свою вправність, подивитися, що і як там можна зробити", – розповідає Савченко. 

Зараз ці люди – топменеджери. У більшості з них власні IT-компанії різного розміру, але тоді вони починали й треба було десь брати досвід. "А де його брати, якщо комп'ютер коштував $1000? Тому вони й влаштовувалися у компанії, які трохи заглядали у майбутнє", – пояснює продюсер фільму. 

Рекет 90-х і розумні айтівці

Згодом, коли в айтівців починало непогано виходити, до них приходили бандити. "А ви ж знаєте, як типовий айтівець виглядає: щупленький молодий чоловік, може, в окулярах, може, без. Але точно не здоровань, не лисий", – продовжує IT-бізнесмен.

Виглядало це наступним чином. Приходять два налисо поголені "чувака": "Ми тут побачили, що у вас так непогано виходить. Бізнес у вас йде. – Ну так, йде. Потрошку щось виходить". Вони відповідають: "Коротше, у нас є пропозиція. Давайте ми поставимо вам нашого бухгалтера, щоб все чітко було". 

І айтівець каже: "Так, класна ідея. Дякую за допомогу. Давайте поставимо. Тільки у нас є нюанс. Ми працюємо на армію та СБУ, тому нам треба, щоб вашу людину перевірили. Ви нам просто дайте її резюме. І вона буде далі працювати". 

Фото: пресслужба фільму ''Перший код''

"Після цього вони їх ніколи не бачили. Це про інтуїцію, про розумних айтівців, і таких історій величезна купа. Їх, скажімо так, немає в публічному доступі, і про них не розповідають. Але є на що подивитися, є чому надихнутися", – впевнений Савченко.  

Сумних часів в IT теж було чимало. Не кожен міг впоратися з кризою, не розумів, що йому робити. Такі люди продавали свої компанії іноземцям. І ці історії теж будуть в фільмі. 

"IT-бізнес продавали закордонній компанії, яка вміла працювати з ризиками. В Україні досі немає "дешевих" грошей, щоб отримати недорогий кредит, овердрафт чи лізинг. А за кордоном такі інструменти були. Це була їхня перевага", – пояснює Савченко. 

Ці топменеджери лишилися в компаніях, управляють цим бізнесом і дуже непогано заробляють. "Вони кажуть, що ні про що не жалкують. Шкодувати про зроблені кроки – погана історія. Але на обличчях зчитується певний сум", – додає продюсер. Ті, хто витримав кризи, зросли до компаній величезного розміру, які коштують мільярди доларів. 

Як у фільмі показана війна

Величезний шматок фільму присвячений початку великої війни. Автори стрічки намагалися відтворити емоції, які кожен з українців пережив у ті дні: вибухи, прильоти, ракет, паніку на вулицях. 

"Думаю, це дуже важливий момент. Для світу ми зараз як Netflix. Вони трохи втомилися від нас. Але насправді це історія про те, що вони мають зараз вкластися в Україну, в своє майбутнє. Кожен колись теж може прокинутися від вибухів. Неважливо ти мільярдер, топ в IT компанії чи працівник на заводі", – розповідає Савченко.

У фільмі покажуть величезний опір українців, проте це не все. Зараз ми продаємо be brave like Ukrainian, але світу треба ще щось, впевнений Савченко. Цим документальним проєктом команда хоче показати, що українці – дуже розумні, розробляють найкращі продукти в світі та долучені до передових технологій. 

"Зараз всі говорять про штучний інтелект, але саме велика кількість харків'ян започаткували ці технології. І про це теж треба сказати"

Міністерство цифрової трансформації вже добре транслює меседж про цифровізацію – держава у смартфоні. Мета команди – доповнити цю історію, пояснює Савченко. Щоб ті, хто хоче автоматизувати своє виробництво, подумали: "Так, хто може це зробити? Я чув, що в Україні найкрутіші IT-компанії та айтівці. Треба подивитися туди".  

Фото: пресслужба фільму ''Перший код''

Монтаж картини планують завершити до кінця березня. Творці фільму ведуть перемовини про купівлю та трансляцію фільму найбільшими світовими стримінгами – Amazon, Netflix, Apple. 

Владислав Савченко отримав хороші відгуки від професійної кіноспільноти, яка вже бачила уривки, тому думає про продовження: "Ми зняли понад 40 годин інтерв’ю. І втиснути все в 90-хвилинний фільм – дуже важка історія", – каже він. 

Зараз у них є ідея розказати трохи більше у форматі серіалу з професійними, можливо, навіть голлівудськими акторами. "Зараз Україна в тренді, тому можна робити різні божевільні штуки".