"Айтівці не стоять на обліку". Олександр Борняков із Мінцифри про бронювання й нові галузі Дія.City

Спеціальному правовому режиму Дія.City у лютому виповнилося два роки. Його запустили напередодні повномасштабного вторгнення. Зараз він має понад 830 компаній-резидентів з понад 62 000 фахівців. У лютому 2024-го Мінцифра оголосила про плани поширити режим на виробників електромобілів і біопротезів, щоб стимулювати галузі. Серед інших планів – збільшення числа резидентів-працівників.

На тлі цих зрушень і очікування ухвалення законопроєкту про мобілізацію зростає тривожність у галузі. Айтівці закликають не підтримувати законопроєкт у нинішньому вигляді та скаржаться, що документ "створює напругу між бізнес-середовищем, суспільством і державними інституціями". 

"Основна проблема в тому, що багато айтівців фактично не стоять на обліку і не хочуть іти до ТЦК", – каже Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT. Liga.Tech обговорила з ним питання електромобільного виробництва в Україні, бронювання та змін у Дія.Сity.

Електромобілі й біонічні протези

- Ви плануєте поширити режим Дія.City на виробників електромобілів і біонічних протезів. Чи є взагалі якісь передумови для розвитку електромобільної промисловості в Україні?

- Загалом світ рухається в напрямку відмови від двигунів внутрішнього згоряння. До лютого 2024-го в Україні була дуже добра динаміка за відсотком використання електромобілів. Щороку їх ставало більше, розвивалася зарядна інфраструктура. Її розвиток триває і зараз. Ми на п'ятому місці за розвитком електротранспорту в Європі. У нас, наприклад, 80 000 машин на 2023 рік, а в Польщі це 90 000. У нас 12 000 зарядних станцій, 80 000 фастчарджерів, є пільги.

Але насправді ми маємо дилему – у нас і з пальним проблеми, і з електроенергією також проблеми. Але ціна на пальне буде зростати – це ж усе імпорт, і економічно все ж таки вигідніше вкладатися в електромобільну галузь. У нас розбомблені всі нафтопереробні заводи, нафту ми не добуваємо. Були ідеї розробляти чорноморський шельф, але це не відбувається. Тому, на наш погляд, електротранспорт є більш перспективним, ніж продовжувати користуватися двигунами внутрішнього згоряння.

До того ж є багато роботи для тестування й виробництва. Електромобілі ставатимуть більш автономними. І ми хочемо підготувати підґрунтя, щоб у нас вони тестувалися й вироблялися. У нас уже створено всю екосистему,  в якій дуже легко будь-якій компанії прийти до нас, створити виробництво, створити тестування. Усе, що треба з погляду безпілотних систем, протестувати тут. 

- Хто буде заходити в Україну? Tesla після недавніх заяв Маска – ще більш токсична. Найбільший конкурент Tesla – це китайський BYD, теж сумнівна історія. А український великий автопром не дуже живий.

- Ми хочемо, щоб в Україні з'явилися власні виробники. Відкрито вже багато патентів. Михайло Федоров знайшов декілька команд, які займаються саме електромобілями. Ідея в тому, що можна такі команди стимулювати заходити на ринок, на відміну від класичного автопрому. Можна розвивати вантажний напрям. 

- Щодо протезів – наскільки я розумію, там більше українських напрацювань? Яке бачення у цьому напряму? 

- Насправді компаній, які виробляють біонічні протези, не так багато. Нам відомо про дві-три. Але ми відштовхувалися від того, що це нагальна потреба. Не завжди логіка полягає в тому, що є якась кількість бізнесів і треба для них щось створити. Інша логіка в тому, що є запит, а бізнес має почути та зробити свій крок, піти на якийсь ризик і задовольнити попит.

Коли ми запускали Армію дронів, в Україні було 3-4 компанії-виробники, які існували з 2014 року. Але потім вони почали як гриби рости. Тут така ж історія. Ми бачимо приклади, коли продукти українських компаній у 10, 15, 20 разів дешевші за світові. Ми хочемо створити зараз такі умови, щоб цих компаній було не 2-3, а як з дронами було 2-3, стало дві сотні.

У нас є багато людей, травмованих на війні, і їм треба допомагати. Протезування у світі було зосереджене навколо вироблення протезів ніг – це повʼязано з тим, що в мирний час люди не часто втрачають руки. Йдеться про десятки тисяч людей, яким потрібні протези. І все має працювати синхронно з лікарями-протезистами, оскільки підхід до кожного пацієнта – індивідуальний. Сьогодні в Україні ще існує "пляшкове горло" з протезистами, не кажучи вже про нестачу самих протезів. 

Наша політика полягає в тому, щоб сказати всім, що нам це потрібно: "От вам дуже прості умови, ми вам будемо допомагати, і давайте працюйте". Попит буде шалений. 

Дія.City

- На заході, присвяченому другій річниці Дія.City, було озвучено плани щодо збільшення кількості фахівців-резидентів. Що це означає?

- Йдеться про те, що є певна кількість компаній, які на 90% людей наймали як ФОПів. Одна з цілей Дія.City – виведення з тіні цього процесу. ФОП був задуманий як система спрощення для самозайнятих осіб, а не підміна трудових відносин.

У Дія.City ми запропонували, щоб усі перейшли на нормальні, повністю прийнятні для держави умови з тим же рівнем податків, як у ФОПів. Якщо в нас є 250 000-300 000 людей, які працюють, як ФОПи, то наша мета, щоб вони працювали за гіг-контрактами чи за трудовими відносинами. І ми поступово рухаємося в цьому напрямку. Ще півтора-два роки буде потрібно, щоб 80% ФОПів перейшли на іншу форму працевлаштування. 

- Які зміни загалом плануються у Дія.City цьогоріч?

- Ми плануємо повертати аудиторський висновок і звіт про відповідність для резидентів. Це потрібно для того, щоб уникнути спотворення суті Дія.City недобросовісними компаніями, зважаючи на декларативний вхід. Уряд уже підтримав відповідну постанову. Резиденти мають подати звіт лише за попередній, 2023 рік. 

Якщо компанія не відповідає критеріям у 2023 році й у січні 2024 року, вона не втратить статусу резидента. Але, якщо не витримані критерії, податкова донарахує втрачені державою податки за періоди невідповідності критеріям. Якщо ж за результатами звітування компанія матиме антикритерій, її позбавлять статусу резидента. 

Бронювання

- Існує гостре питання бронювання. ФОПів не бронюють, гіг-контракторів теж. Айтівці скаржаться на відсутність зрозумілого бронювання. 

- Основна проблема в тому, що багато айтівців фактично не стоять на обліку. Вони не хочуть іти до ТЦК, і що робити з цим, ніхто не знає. Сьогодні існує може й не дуже проста, але зрозуміла система бронювання. Для критичних компаній бронюється 50% військовозобовʼязаних. Це був дуже важкий компроміс – військові хотіли менше, ми хотіли більше, але домовилися наполовину. Ми не можемо сьогодні дозволити бронювати 100% – хто ж тоді буде воювати? У військових є на це запит. 

Усе це стосується резидентів Дія.City. Якщо компанія не резидент, то їй буде важко отримати статус критичного і забронювати працівників.  Наявність статусу резидента Дія.City спрощує отримання статусу критичної компанії.

- Чому не можна бронювати ФОПів і гіг-контракторів?  

- Законом встановлено, що бронювати ФОПів не можна. І це не стосується виключно ІТ. Щодо гіг-контрактів було дискусійне питання. Ми хотіли наполягати, але в Міноборони була своя позиція. Вони не бачать спеціальностей у гіг-контракторів, на відміну від штатних працівників, тому їм важче відстежувати, кого бронювати.

Якщо людина працює на гіг-контракті, він завершується, то вона може написати заяву і перейти на штатну позицію.

- Чи існує досі ідея бронювання за сплатою ПДФО? 

Вона поки не працює, але ця ідея "витає у повітрі". Я не можу сказати, коли цей план ухвалять, але він на розгляді у Кабміні. 

Зрозуміло, що на тлі зменшення західної допомоги треба дати якусь прогнозованість тим, хто працює саме в Україні й саме на українських підприємствах. І тому була запропонована ідея, якщо ти сплачуєш там певну суму податків, ми тебе не будемо чіпати, ти будеш забезпечувати якимось чином, хоч частково, але якісь податки на армію. Сьогодні ця ідея фіналізується в Кабміні.

Готуються зміни щодо звітності, щоб вона була кожен місяць, і наша система зчитувала, з'являвся якийсь документ, що підтверджує бронювання на таких умовах. Для Дія.City буде ставитися вищий поріг зарплати.