Неточності та суперечності застарілого законодавства України, на жаль, давно стали нормою нашого життя. Особливо це стосується податків. Один із них має довгу історію і дуже короткий список платників.

Маю на увазі так званий податок на рекламу, яку розміщують українські компанії за кордоном, який запровадили в далекому 1997 році. І про який мало хто взагалі знає. Він вимагає від юридичних осіб на території України сплачувати до бюджету України 20% від суми, яку вони витратили на оплату рекламних послуг, наданих нерезидентом. Тобто, замовивши рекламу в Facebook чи Twitter, людина має сплатити за послугу виконавцю там – і ще 20% від суми – у нас. Як наслідок – ціна на рекламу за межами України суттєво зростає.

Ефективність цієї норми - під кількома знаками питання. 

Разблокируйте чтобы читать дальше
Чтобы прочитать этот текст, пожалуйста, оформите подписку