До конца года криптовалюты в Украине могут получить законный статус. По крайней мере, этого хочет одессит Александр Борняков - свеженазначенный заместитель министра цифровой трансформации. Мол, хватит уже СБУ кошмарить нормальных криптопредпринимателей. Плюс следом за этим реестры будут переводить на блокчейн - уже по закону, а не на словах.

По плану Борнякова ждет широкий круг ответственности. Он его обозначил на Facebook сам: аутсорсинг, продуктовые компании, стартапы, венчурные инвестиции, а также законодательные и регуляторные инициативы в отношении электронного резиденства, криптоактивов, интеллектуальной собственности, статуса криптоактивов и налогообложения. В общем, вопросы развития IT-индустрии - на нем.

Замминистра в IT - не случайный человек. Он - сооснователь компании по интернет-рекламе Adtelligent Cliсkky (интернет-платформа для рекламодателей), Intersog (аутсорсинговая компания, зарегистрированная в США с офисами в Одессе и Киеве), управляющий партнер одесского стартап-инкубатора WannaBiz. Так что отрасль и ее боли он должен знать изнутри.

К большой политике Борняков тоже готовился. В прошлом был депутатом одесского горсовета от партии Самопомощь. Не так давно он получил в Колумбийском университете США образование в сфере госуправления и дипломатии. На выборах в Раду Борняков баллотировался от партии Голос. Но не попал в проходной список. 

Журналисты Liga.Tech поймали Александра в двух разных городах - в Киеве на презентации МинЦифры и во Львове на дискуссионной панели IT Arena. Что из этого получилось - ниже.


- Услышал на дискуссионной панели, что вы не планируете использовать наработки предыдущей команды по электронным услугам. Как-то не очень понял этот тезис. Можете объяснить - вы будете все полностью переделывать?

- Не совсем так. Конечно, будем использовать. Во-первых, Министерство основано на Госагентстве по электронному управлению. Агентство сделало много крутых вещей. Например, та же система Трембита. Еще у них есть вещи, связанные с автоматизацией ЦНАПов.

А там, где вообще нет смысла даже пробовать, конечно, будем менять.

Александр Борняков. Фото - IT Arena

- Например, где?

- Например, на прошлой неделе (разговор был 29 сентября - Ред.) я был в Минобразования. Мы смотрели на программный комплекс, который служил неким агрегатором электронных учебников. Правообладатели туда складывают контент, система на выходе делает PDF. Если ребенок потерял учебник, можно его скачать и дать ему читать его на устройстве. Дальше лицензия не распространяется, потому что правообладатели разрешают только в PDF. Но ребенок может читать.

Эта система была скопирована с российской системы «Я-класс». Переименовали в «Мій клас», перегнали через Google Translate. За 48 млн грн год назад продали Министерству образования через латвийскую «прокладку». Конечно, такой софт надо выкидывать. Мало того, что это просто украдено, из бюджета деньги украдены, так еще и российская система — там же могут быть бэкдоры, коды.

- Есть большая проблема в том, что без верховенства права оцифровывание государства ничего не даст. Вы как-то планируете участвовать в цифровизации судов? Например, как-то улучшать работу судебных реестров и т.п.

- Для меня это тоже больная тема. Мой тезис такой: как бы мы ни облегчали и ни реализовывали условия работы для иностранцев и инвесторов, пока они не найдут справедливости в судах, никто не придет. 

Проблема в Украине сегодня не в том, что есть какой-то сложный бюрократический процесс по открытию, ведению и закрытию бизнеса. Во Франции он намного сложнее, в США тоже непростой. К нам не идут, потому что не могут найти справедливости. Они легко могут потерять то, за что годами сражались.

В моей презентации (я ее чуть позже выставлю на Facebook, там будут указаны мои KPI) один из трех основных рисков — это судебная система. Повлиять на нее одними реестрами уже не получается. Там все автоматизировано. Есть система выбора судей. В маленьком суде на 20-30 человек они еще умудряются договориться. В большом суде она уже дает результат.

Все решения мгновенно в онлайне. Ответы на запросы даются. Но они потом просто идут в кулуары, договариваются и выносят решение, противоречащее здравому смыслу. И ты не можешь ничего с этим сделать.

Технической проблемы нет. Люди, именно люди.

- Ребята, которые занимаются стартапами по открытым данным, еще имеют вопросы к качеству ведения реестров.

- Безусловно. Я не скажу, что там все сделано идеально. Просто проблема в людях.

- Михаил нам говорил в интервью, что появится некая открытая карта, где можно будет отслеживать обещания и результаты работы команды по датам и конкретным пунктам. Сейчас пока сроки и дела названы общепотолочно, как по мне.

- На данный момент самого министерства - два или три человека. Только на прошлой неделе было принято положение. Невозможно без структуры что-то сделать. Еще нет команды, которая будет непосредственно заниматься этими вещами.

- Когда она должна уже точно быть?

- До конца октября мы должны полноценно запуститься как министерство. Чтобы была пресс-служба, чтобы вы могли задавать вопросы, получать какую-то рассылку.

Команда Министерства цифровой трансформации уже представлена. Так что ожидаем ресурс с KPI и планами. Фото - Facebook

- Один из экспертов у нас недавно высказался, что государству не надо нагребать на себя разработку всех сервисов. Мол, функция государства - сделать базу. Организовать нормальную работу реестров, защищенность, упорядоченность, связность. Все остальное пусть делает бизнес. Компании будут конкурировать и сделают хороший продукт-услугу для граждан, пусть за символическую плату. Что думаете?

- Не могу говорить за архитектуру — это не мой профиль. От себя скажу так: мне нравится пример Prozorro - когда сделали фреймворк, дали базу и позволили создавать площадки, делать дизайн, подключаться к базе. На торговых площадках есть и ПриватБанк, и другие частные компании, которые как-то монетизируются. У всех разный дизайн, кто-то больше оптимизирован под мобильные, кто-то под десктоп. Я бы хотел, чтобы большинство вещей было сделано в таком виде — когда открытая платформа, а к ней можно подключиться и работать.

Поэтому я поддерживаю, но не знаю, какая будет архитектура. Наверное, если мне придется участвовать, я буду проталкивать именно такой вариант.

Например, есть платформа ДіЯ. Вряд ли мы дадим делать ее всем, кому попало - просто чтобы человек не терялся. Но если это какая-то исключительная услуга, то почему не сделать какой-то API и дать сделать ее другим.

- Вы сами из IT. Михаил - скорее таргетолог и маркетолог. Вы его оцениваете больше как технаря или как менеджера?

- Он обладает экспертизой, которой я не обладаю - например, о поведенческих факторах. Сила команды в том, что у каждого есть своя уникальная экспертиза. Для меня он точно менеджер - как босс.

- Просто сейчас местами всплывает критика по поводу того, что министр цифровой трансформации собственно от IT-индустрии сам довольно далек. И каким, мол, образом он может толкать процесс, не имея достаточной экспертизы.

- Все возможно. В первую очередь, наверное, это желание и мотивация. У него есть необходимый бэкграунд, чтобы понимать эти вещи. Есть люди в команде, которые выполняют те или иные функции.

А, например, если у человека технический бэкграунд, а ему надо идти решать вопрос в образовании, так что же, идти в педагогический? Так сложилась команда.

- Ваша компетенция больше в чем?

- Больше в софтовых решениях - автоматизация бизнеса и госпроцессов. Проектный менеджмент - это то, в чем я силен.

- Вы собираетесь узаконить криптовалюту и майнинг. Как это будет?

- Начнем с того, что крипта в Украине не запрещена. Когда говорят “легализация” - это не совсем верное слово. Но есть такое понятие, как определение правового статуса. Чтобы СБУ не ходила и не кошмарила людей, чтобы людям, которые этим занимаются, понимали, что действуют в рамках закона. Плюс это некий сигнал всем, кто этим занимается за рубежом. 

- Этот законопроект будет подан до конца года?

- Да. Мы хотим, чтобы его рассмотрели и приняли до конца года. 

- А что планируете помимо официального статуса криптовалют?

- Параллельно мы хотим внести закон о публичных реестрах - внести туда раздел, связанный с блокчейном. То есть мы сначала определяем правовой статус криптовалют как самой технологии. Потом делаем изменения, что блокчейн-реестры в принципе возможны. Сейчас их по закону нельзя делать. Сейчас они должны быть в одном месте. Нужно поменять, что они могут быть не в одном месте и распределены. Но надо прописать, как. Это сложный технический процесс. Тогда с нового года постепенно можно будет запустить все остальное. 

- А e-residence тоже планируете в этом году?

- Думаю, что мы не сможем это сделать в этом году. Разве что сможем начать некий пилот - вывести какие-то услуги, чтобы нерезиденты могли хотя бы ФОП открыть удаленно. А саму имплементацию - в следующем году.

После публикации с LIGA.net связалась компания SIA «Uzdevumi.lv», ее продукт "Мій класс" упоминается в интервьбю. Директор компании Едгарс Скутанс увряет: что приведенная в интервью информация не соответсвует действительности.

Приводим позицию другой стороны:

2. Щодо твердження «Мы смотрели на программный комплекс, который служил неким агрегатором электронных учебников.».

Повідомляємо, що за наявною публічно доступною інформацією Міністерство освіти і науки України (далі – МОН) не має на балансі і не експлуатує систем, які були б «агрегаторами електронних підручників». Станом на дату оскаржуваної нами публікації МОН не видав, згідно із затвердженим для цього порядком, жодного грифу (дозволу на використання в освітньому процесі) для жодного «електронного підручника». Крім того, «агрегатор» у даному контексті – це, як правило, інформаційний ресурс, що накопичує й подає в упорядкованому вигляді посилання на контент, опублікований на інших інформаційних ресурсах. За наявною публічно доступною інформацією, МОН не експлуатує і не має на балансі інформаційних систем, які б виконували функцію «агрегатора» – тобто, переопубліковували б посилання на контент, розміщений на інформаційних ресурсах, що не контролюються безпосередньо МОН.

 

3. Щодо твердження «Правообладатели туда складывают контент, система на выходе делает PDF.».

Повідомляємо, що за наявною публічно доступною інформацією МОН не експлуатує і не має на балансі систем, що дозволяли б правовласникам «складати туди контент». Так само, МОН не експлуатує систем із таким контентом, які «на виході роблять PDF». Натомість, МОН уклав спеціальні угоди з видавцями-правовласниками друкованих підручників (не «електронних підручників», які регулюються окремим положенням – див. п. 2 вище), які виграли конкурс і отримали державне фінансування для свого видання, про надання самими видавництвами видавничих електронних версій оригінал-макетів таких підручників, експортованих із видавничих систем у формат PDF, для їхнього розміщення виключно на спеціалізованому офіційному веб-ресурсі МОН, самостійно створеному і підтримуваному для цих цілей ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

 

4. Щодо тверджень «Если ребенок потерял учебник, можно его скачать и дать ему читать его на устройстве. Дальше лицензия не распространяется, потому что правообладатели разрешают только в PDF. Но ребенок может читать.».

Повідомляємо, що за наявною публічно доступною інформацією МОН не дозволяє використання будь-яких «пристроїв» у навчально-виховному процесі, за винятком тих, що пройшли спеціальну експертизу, й з урахуванням суворих санітарно-епідеміологічних вікових і часових обмежень, які не дозволяють еквівалентно прирівняти можливості використання друкованого підручника і його електронної версії. Крім того, жодним нормативно-правовим чи регуляторним документом не передбачено можливість заміщення друкованих підручників їхніми електронними версіями у звичайному навчально-виховному процесі.

 

5. Щодо твердження «Эта система была скопирована с российской системы «Я-класс». Переименовали в «Мій клас», перегнали через Google Translate.».

Повідомляємо, що у зв’язку з попередніми твердженнями інтерв’юйованого, це твердження є еквівалентним твердженню про те, що деяка система, яка експлуатується МОН чи перебуває на його балансі, була «скопійована з російської системи «Я-класс»». Звертаємо увагу, що це твердження суперечить оскаржуваним вище в пунктах 2, 3 твердженням, оскільки відповідна таким описам (кожному окремо і разом узятим) система, що експлуатувалася б чи перебувала на балансі МОН, не існує.

 

6. Щодо твердження «За 48 млн грн год назад продали Министерству образования через латвийскую «прокладку»».

Повідомляємо, що 2018 року МОН, в особі ДП «Інфоресурс», здійснив публічну закупівлю програмно-апаратний комплекс «Національна освітня електронна платформа» (далі – ПАК НОЕП) шляхом проведення відкритих торгів (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-09-05-001518-b). Постачальником, якому було присуджено контракт за результатами торгів, виступило українське ТОВ «БМС Техно» – а не «латвійська «прокладка»», як стверджується в оскаржуваному твердженні. Усі ці та інші дані опубліковані у відкритому доступі на сайті prozorro.gov.ua за щойно згаданим посиланням.

 

7. Щодо твердження «Конечно, такой софт надо выкидывать».

Повідомляємо, що розцінюємо це твердження з боку заступника Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Міністерства цифрової трансформації України пана Олександра Борнякова як необґрунтоване, недостовірне, викривлене, наклепницьке й непідтверджене фактами та висновками компетентних органів публічне припущення, яке завдає глибокої шкоди нашій діловій репутації і перешкоджає веденню бізнесу на засадах законності, прозорості, відкритості і вільної конкуренції.

Інформуємо, що наша компанія SIA «Uzdevumi.lv» виступила постачальником базового програмного рішення як одного з компонентів ПАК НОЕП, який, у свою чергу, був спроектований і створений в цілому нашими партнерами з української компанії-інтегратора ТОВ «БМС Техно» – із використанням нашого програмного рішення шляхом його інтеграції зі спеціалізованим обладнанням і спеціальної кастомізації (переробки під потреби замовника). Пропозиція ТОВ «БМС Техно», яка включала й наш компонент, була визнана найкращою у відкритих й прозорих торгах (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-09-05-001518-b). За результатами виконання контракту, укладеного за підсумками згаданих торгів, ПАК НОЕП був поставлений замовнику вчасно, у повній комплектації і відповідності до Технічного завдання (за всіма пунктами). Приймальна перевірка системи здійснювалася комісійно і згідно із затвердженою замовником методикою. На момент приймання системи неврахованих зауважень не було.

Крім того, наскільки нам відомо, ПАК НОЕП окремо й детально досліджувався й спеціально створеною для цього наприкінці 2019 року у МОН міжвідомчою робочою групою, до якої увійшли не лише представники МОН, але й представники Міністерства цифрової трансформації України і залучені ними експерти, представники інших державних і недержавних організацій і установ, що мають відповідні експертні знання. Згідно з відомими нам колегіальними висновками цієї робочої групи, твердження «Конечно, такой софт надо выкидывать» підтримано не було.

 

8. Щодо твердження «Мало того, что это просто украдено, из бюджета деньги украдены, так еще и российская система — там же могут быть бэкдоры, коды.».

Повідомляємо, що таке публічне твердження публічною особою та / або публікація такого твердження у засобах масової інформації – про вчинення кримінального правопорушення (у даному випадку – крадіжку) тим чи іншим суб’єктом чи групою суб’єктів (якими у цьому випадку є всі сторони відповідної публічної закупівлі) – не можуть здійснюватися законним чином без належного посилання на відповідне рішення суду. У протилежному випадку таке твердження та / або публікація такого твердження у засобах масової інформації являють собою необґрунтоване, недостовірне, викривлене, наклепницьке й непідтверджене фактами та висновками компетентних органів публічне припущення, яке завдає глибокої шкоди нашій діловій репутації і перешкоджає веденню бізнесу на засадах законності, прозорості, відкритості і вільної конкуренції.

Щодо твердження про те, що ПАК НОЕП – нібито «російська система» (чи її «копія»), – інформуємо: базові програмні рішення для створення ПАК НОЕП розроблено й апробовано на державному рівні у Латвії під назвою «Uzdevumi.lv», що з 2008 року є постійно експлуатованою й підтримуваною частиною шкільної освіти у кількох європейських країнах (genexiseducation.com/results/overviews/), у тому числі й у вигляді e-learning вебсайтів під спільною міжнародною торговельною маркою «Yaklass» (у Австрії та Німеччині: yaclass.at, Вірменії: imdproc.am, Білорусі: yaklass.by, Фінляндії: yaclass.fi), а також, зокрема, й у Російській Федерації (yaklass.ru, лише з 2014 року). Національні версії продукту, як і російська версія, зокрема – результат проведеної виробником та у подальшому підрядними організаціями адаптації оригінального латвійського продукту «Uzdevumi.lv» під національні нормативно-правові вимоги й умови використання. Усі національні версії продукту є незалежними й відокремленими одна від одної, хоча й мають певні спільні риси (інтерфейс, головна сторінка, адмін панель, тощо) і походження від оригінального латвійського продукту «Uzdevumi.lv». Розробниками усіх версій продукту, включаючи оригінальну, а також і окремого національного продукту для України є громадяни Латвії – співробітники компанії SIA «Uzdevumi.lv».

Національний продукт для України ПАК НОЕП розроблено як автономне рішення для встановлення на власних апаратно-програмних потужностях МОН. В основі продукту – окремі компоненти, ноу-хау і підходи до впровадження базового проекту «Uzdevumi.lv», що пояснює деякий ступінь зовнішньої й архітектурної подібності між національними проектами. Рішення для України поставлено з відкритим вихідним кодом всіх основних модулів, що дозволяє вільно проводити дослідження і перевірку на наявність будь-яких «бэкдорів, кодів» – тобто, у звичайному розумінні цих термінів, прихованих у системі можливостей для несанкціонованого доступу до неї.

Повідомляємо, що публічне припущення публічною особою та / або публікація такого припущення у засобах масової інформації – про можливість наявності у поставленому продукті ПАК НОЕП прихованих у системі можливостей для несанкціонованого доступу до неї, яка є предметом кримінальної відповідальності того чи іншого суб’єкта чи групи суб’єктів (якими у цьому випадку є всі сторони відповідної публічної закупівлі) – не можуть здійснюватися законним чином без належного посилання на відповідне рішення суду. У протилежному випадку таке твердження та / або публікація такого твердження у засобах масової інформації являють собою необґрунтоване, недостовірне, викривлене, наклепницьке й непідтверджене фактами та висновками компетентних органів публічне припущення, яке завдає глибокої шкоди нашій діловій репутації і перешкоджає веденню бізнесу на засадах законності, прозорості, відкритості і вільної конкуренції.

 

Наша компанія ніколи не звинувачувалася й не була визнана причетною до жодної протиправної діяльності, має реальних власників і директора, давно й системно працює на міжнародному й українському ринках освітньої продукції і послуг, має незаплямовану ділову репутацію.