Как IT Арена во Львове выросла в 10 раз за пять лет. Интервью с CEO Lviv IT Cluster

Как IT Арена во Львове выросла в 10 раз за пять лет. Интервью с CEO Lviv IT Cluster - Фото
Степан Веселовський на виступі одного зі спікерів IT Arena. Фото - IT Arena
30.09.2019, 09:38

Сколько стоит сделать мероприятие для 4000 IT-шников? И почему нашей IT-индустрии так сложно договориться между собой? (укр.)


Львов крепко держит флаг западной IT-столицы. Больше 20 000 специалистов здесь кодят, тестируют, нанимают, управляют проектами и делают технологичные продукты. Здесь есть офисы почти каждой крупной сервисной компании - EPAM, SoftServe, GlobalLogic, Intellias и т.д.. А у некоторых они там самые большие.

В прошлом году в городе начали строительство крупного проекта: IT квартал на 10 га. По плану здесь должно хватить места для 14 000 специалистов. Причем, 60% из них уже зарезервированы компаниями.

Кроме того, уже шестую осень Львов собирает тысячи айтишников на стадионе на окраине города. Но не для того, чтобы побегать в бутсах. Напротив - здесь работают мозгами - обсуждают последние тренды индустрии, делятся опытом. И, конечно, просто гуляют. 

Журналист Liga.Tech побывал на мероприятии и задал его организатору - Степану Веселовскому - несколько вопросов. Какие деньги крутятся в IT Arena? Что дороже - арендовать стадион или привезти спикеров? И почему Степан осторожничает высказываться об IT-налоговых инициативах власти

Степан Веселовский - CEO Львовского IT-кластера, ассоциации IT-компаний, которые присутствуют во Львове. Главный организатор IT Arena. В марте 2019 года стал одним из активных переговорщиков с властями во время "первого ФОП-кризиса". После чего в медиа и на форумах пошла волна критики за то, что переговорщики не учли интересы отрасли, но выступили от ее имени.

Далі - українською.

IT Arena - бізнес чи ні? Цифри та факти

- Степане, хочу попитати тебе по цифрах IT Арени. Який прогрес ти бачиш за ці роки?

- Вона йде шостий рік. З 2014-го по 2017-й ми розвивали цей продукт, робили півоти. Останні два роки ми його фіксуємо. Що ми з командою бачимо — йде зсув аудиторії в бік більш досвідченої. Росте середній вік. Приїжджають позиції в основному з приставками Сhief, VP, Founder. 

Плюс я бачу по кількості типів квитків. Зрозуміло, що Standard – все рівно найпопулярніший через ціну. Але цього раду в нас продано вдвоє більше Executive-квитків, ніж минулого року. Це говорить, що до нас приходить більш доросла аудиторія. 

- А що по відвідуваності?

- Ми залишаємось десь на рівні 4000 людей. У минулому році було біля 3500. Взагалі аудиторію складно порахувати: є квитки, які купляють через сайт, є партнерка, корпоративні продажі.

З горизонтом планування в Україні все дуже погано: у нас останні три дні перед конференцією ми продаєм більше квитків, ніж до цього (сміється)

- При тому, що за два дні до конференції зростає ціна?

- Так. За два дні ми ставимо вже дуже високу ціну, як для українського ринку. Це все рівно не стимулює людей купувати раніше. Просто наш конференційний ринок на так розвинутий. Конференції такого рівня в Європі коштуюсь порядка $800. У нас за такі гроші не продаш. І це не ціль, не бізнес.

Плюс є обмеження локацій. Нема де більше проводити конференції у Львові. Будувати павільйон — економічно недоцільно.

Перед стартом конференції IT Arena ціна квитків у цьому році склала $220 за Standard, $299 за Senior, $599 за Executive

- Ти сказав, що це не бізнес. Я згадав наш славнозвісний iForum, якому вже більше 10 років. Кожного разу в організаторів питають, коли вже будуть прибутки. А вони посилаються на те, що це — волонтерський проект, і що лише одного разу був випадковий прибуток. У вас така ж історія?

- У мене всі проекти фінансово здорові. IT Arena не може бути збитковою — інакше ти її не проводиш. Ти маєш витрати, маєш їх закривати. Повинен мати гроші, щоб почати наступну конференцію. Нам це вдається робити. Усі конференції мають стандартні джерела доходу: партнерство та квитки. Є ще якийсь мерч, але то смішні гроші.

- Якщо в пропорціях, то скільки від чого отримуєте?

- Залежно від року. У цьому та минулому десь 60% партнерство та 40% квитки. І це добре, насправді, бо партнерство будуєш заздалегідь, в тебе є дохід, який ти можеш використовувати.

- Які порядки цифр по доходу?

- На жаль, не можу озвучувати.

- По квитках, у принципі, можна порахувати приблизно...

- Дивись, вартість такої конференції — сотні тисяч доларів. Більше півмільйона.

- Чи правильно розумію, що основна тема витрат — орендувати стадіон на два дні?

- Ні. Це технічне забезпечення, виконання зобов’язань перед спонсорами, спікери, логістика, маркетинг, команда.

- Хто зі спікерів потяг більше всього грошей в цьому році?

- Не можу коментувати. У мене є бюджет на спікерів — і це необов’язково гонорари. Це і логістика, і проживання, якісь райдери. Він є загальним, тож я в рік виділяю суму.

- Просто цікаво, яка доля витрат йде саме на людей.

- У мене так складається, що різні статті десь порівну розподіляються. Команда, інженерія і т.д. Наприклад, коли ти орендуєш стадіон, то маєш тільки стіни та світло. Плюс обмеження локації — це ж режимний об’єкт. От зараз мені треба посадити гелікоптер зі спікером.

- А по стадіону інформація відкрита?

- У мене з ними підписаний NDA. Відповідно, я для них не є стандартним клієнтом. Тут є певні обмеження. Окрім того, що я орендую, я маю працювати з їхніми авторизованими вендорами. Хоча вендори класні. Тут працює хороша команда.

- Чи були якісь накладки зі спікерами?

- Звичайно. От Давід Арахамія, наприклад (посміхається). Він поїхав у Штати з командою. Зрозуміло, що державні справи важливіші.

Були випадки, коли спікер приїжджав, селився в готелі, а потім терміново їхав, нікому нічого не сказавши. Через півроку тільки виявилося, що складні сімейні обставини змусили.

- Як ви викручуєтесь?

- У нас завжди є заміна - декілька спікерів для підстраховки.

- Яка частка прибутку виходить від Арени?

- Не можу тобі сказати. Мені важливо, щоб воно було sustainable (стале - Ред.). Якщо б це був just business, ми би оптимізовувались. Мені ж просто потрібно, щоб ми мали на старт наступної конференції. От і все, я собі так і розраховую. У рік росту по доходу на 30%.

- На кожній новій Арені?

- Так. Це зараз, останні два роки. До того ми росли на 100 и 200 відсотків. Можу сказати, скільки коштувала перша IT Arena у 2014 році - $50 000.

- А скільки її тоді відвідало?

- 700 учасників.

Великі круті івенти коштують дорого. В іншому випадку це баловство і надування щік. Якщо робити професійно, це коштує до фіга. Треба це прийняти.

- Як заздалегідь ви починаєте готуватися?

- Закінчується конференція, місяць на звіти, а в листопаді стартує підготовка нової Арени.

- Яка сума тобі потрібна для старту наступної? $20 000, $50 000? 

- По-різному. Десь $50 000.

- Тобто стільки, скільки коштувала перша.

- Так. Бо команда велика. Мені потрібно на бізнес-девелопмент і маркетинг.

- У мінусі бували?

- Один раз. Невеличкий мінус. Досить смішний, який можна було закрити з кишені. Просто стався форс-мажор, який треба було швидко вирішити.

- До речі. Львів — це захід країни, і сюди, наче, їдуть більш спокійно, ніж до Харкова чи Дніпра. Але чи зустрічаєтеся ви досі з перепонами "у вас там війна"?

- Уже ні. Було в 2015-му, 2016-му, трошки в 2017-му. Минулого року вже не чув таких кейсів. Географія зростає. Того року було 20 країн, цього, думаю, буде більше — ще не порахували. Минулого року було 800 учасників з-за кордону. Цього року буде більше — однозначно. (показує в смартфоні карту, звідки купляли квитки — мітки є майже в кожній європейській країні і не тільки)

Ще смішний кейс був. Журналісти вчора питали “Яка IT Арена змінила твоє життя? Який спіч, спікер?” Я відповів: “Не можу коментувати, я організатор, тож для мене всі спікери хороші. Але два роки назад приїжджав Александер Нікс із Cambridge Analytica. Після того  в нього все посипалось. І от його треба спитати, як у нього змінилося життя після IT Арени” (посміхається).

До речі, те інтерв'ю з Александером Ніксом також проводила наша редакція.


Болі айтішників та соціальний негатив

- І про наболілу тему. Я в останніх податкових ініціативах для IT бачу таку собі реанімацію того, що IT Асоціація обговорювала навесні з Порошенком і Гройсманом. Ти тоді був дуже активний (про Веселовського і його зустрічі з владою написало тоді навіть скандальне видання Ebanoe.IT, так як він заявив у своїй колонці, що ІТ-інудстрія очікує поступового підвищення податків до 10% - Ред.). 

- Так, але після того випадку вирішив не бути активним.

- Чому?

- Я тоді фактично прийняв на себе весь негатив. Мене туди втягнули ситуативно. В IT Україна тоді, здається, не було директора, все було якось мляво. І ми вирішили цей процес трохи штовхнути. Бо реально бізнес дуже переживав.

Цього разу я вирішив не робити жодних публічних заяв, а дочекатися конкретики. Працює робоча група. Ми як IT-кластер є її членами. Буде закон — будемо щось коментувати. 

- Він же наче є.

- Але в ньому немає того, що було запрезентовано тоді на зустрічі прем’єра з IT-індустрією. Відбувся пітчинг ідей. Медіа це розтиражували. Зараз збирають фідбек. Є явне занепокоєння - очевидно треба робити півот. Індустрія велика і по великій мірі децентралізована. Бо такий дух свободи є в індустрії.

Чи будуть готові прем’єр-міністр і команда бути більш гнучкими? Побачимо, як буде результат.

- У тебе розчарування минулою ситуацією із-за негативу на тебе чи із-за тодішніх дій влади?

- Насправді, я був приємно вражений зустріччю, яка тоді була. Не скажу, що часто зустрічався з Порошенком чи Гройсманом. Але мені сподобалось тоді повне розуміння. Можливо, це теж був інформаційний вкид з точки зору “протестити та зібрати фідбек. Якщо це було так, то треба тільки поаплодувати, наскільки все було професійно зроблено, щоб зрозуміти межі, які не можна переходити.

Тоді відбувся хороший діалог. З позитивного — після зміни парламенту та уряду воно фактично отримало продовження.

Єдина річ: якщо тоді "тестування" поклали на Реву, тобто міністра, то зараз під це підписався вже прем’єр-міністр. І це вже складніша ситуація для нього. 

- Прокрутитися і скинути на чиюсь надмірну ініціативу...

- ... не вийде. Виборці хочуть швидких результатів, впевненості, рішучої руки і т.д. Треба діяти за цими патернами. Нетривіальна зараз позиція.

- Ти сказав, що весняна ситуація — це було тестування. Для мене це виглядало, наче влада та IT, з одного боку, помацали одне одного, а з іншого — начебто протиснули якісь ідеї та вклали їх, наприклад, у твої вуста, вуста інших учасників ринку. Я читав багато думок стосовно того, що ви “розписались за всю індустрію”.

- Я тут завжди говорю — слухайте, ми ж не будемо приймати рішення збирати на стадіоні всіх айтішників та голосувати підкиданням шапок, піднімати нам податки чи ні. Для того у світі є зрозумілий механізм представлення інтересів. Це є професійні асоціації. Коли компанії говорять “нашу думку не врахували”, я питаю: “Друзі, а де ви її озвучуєте? У постах на Facebook? Чи приходите в асоціацію і відстоюєте її там?”

В медіа теж пишуть, що не враховано думку продуктових компаній. А чому вони не вступають в асоціації? Не подобаються існуючі — так створіть свою, оберіть менеджмент, місію, візію — і відстоюйте їх.

- Це єдине джерело впливу?

- Це єдиний механізм. А як інакше? Процес прийняття рішень в IT-асоціації — складний і довгий. Сотні зустрічей. Внутрішні переконання один одного. Ми шукаємо ці компроміси. Я (тобто Львівський IT-кластер - Ред.) — найбільша асоціація в Україні по кількості мемберів. Попри те, що я тільки у Львові. Майже 100 компаній. Ми не ліземо в питання національної політики. Але за рахунок нашого масштабу нас постійно туди тягнуть.

Тому я вважаю несправедливим звинувачення певних членів асоціації, що їхню думку не враховано. Асоціації не закриті. Приходьте та говоріть. Це діалог. 

Щодо механізмів — є методи скасування або замороження рішення. Це суспільний негативний резонанс, який підігрівається медіа. Але це не є метод запропонувати рішення. А запропонувати можна лише через колегіальні організації, де ти береш добровільну участь.

- Я читав думки керівників різних IT-компаній щодо нової податкової ініціативи. І мені здалася дуже великою різниця в тоні аутсорсингу та продуктовиків. Останні були більш відверті і жорсткіші.

- Насправді я їх теж розумію. Але це метод зупинки рішення. Я за те, щоб були методи дискусії та генерування рішення. Протиставлення аутсорсингових і продуктових компаній я теж не розумію. У нашому кластері такого немає. Ми шукаємо компроміси.

Наша думка проста: залиште вибір бізнес-моделі на власнику бізнесу. Це його справа. Хто такий я чи будь-який чиновник, щоб казати: “Но-но, аутсорсинг! Треба більше продукту!” Якщо хтось уміє добре продавати аутсорсинг і росте — це круто. Я взагалі за те, щоб люди вчилися робити експортний бізнес. Державі треба швидкий зріст. І неважливо, що ти робиш, важливо, щоб це було експортно.

- Якщо казати про асоціації, як інструмент впливу, можеш мені швидко назвати три речі, які стались або погані не стались завдяки IT-асоціації?

- Кейс із Ревою. Проблема в тому, що в нас немає успішних кейсів формату “щось сталося”. Якщо ти навіть пройдешся по найбільших асоціаціях, почитаєш їхню місію, цілі, всюди пишуть “захист бізнесу”. Бізнес в Україні в останні роки живе в таких умовах, що постійно шукає захисту. Коли ми почали будувати кластер, у нас всюди написано “ми за розвиток”.

Фактично не можу тобі одразу назвати щось. Але кейс із Ревою — гарний приклад реакції, мобілізації, підготовки аналітики і т.д.

- З одного боку так, а з іншої ти сам кажеш про хвилю негативу.

- Насправді, на тій зустрічі (з Порошенком і Гройсманом- Ред.) ніхто не говорив про підняття податків. Кидали на стіл ідеї і домовились про те, що створимо робочу групу, спільно попрацюємо. Але важливо було зняти ризик.

- Але звучало ж воно так, ніби все вже зацементовано.

- Люди звернули увагу на інше — що буде більше податків. Але так не було. Мій пост — то фактично спроба швидко донести до індустрії, що питання зняте. Це був hot fix. Але нам треба було зрозуміти правила гри на десятиліття. І над цим будемо працювати. Потім змінилася влада, і процес пішов трошки іншим шляхом.

- Дуже особиста думка: ти віриш в усі ці фонди, які нам будуть стимулювати освіту, розвиток і т.п.?

- Ідея — хороша. Якщо не вдаватися в деталі. А деталей немає. Я вважаю, що треба пропрацьовувати цю ідею. Але диявол сидить в деталях. У нас завжди добре з ідеями, але проблема з реалізацією. Побачимо. Я не маю поки уявлення в голові, як це може бути.

Мені здається, що такий швидкий запуск — неправильний. Треба міряти температуру. Не можна клацнути пальцями, коли в тебе 180 000 людей в індустрії, і цей корабель набрав велику швидкість.


Статистична похибка

- До речі, раз заговорили про кількість людей. Як ви спостерігаєте ситуацію з міграцією?

- У нас завжди позитивна трудова міграція.

- Ти маєш на увазі саме Львів?

- Так, я не роблю всеукраїнський ресерч. У нас виїзд за кордон на межі статистичної похибки. У тебе один, другий, третій знайомий може сказати, що виїхав, але якщо дивитися в межах індустрії, це статистична похибка.

- Вчора був прогноз, що індустрія може вирости на 30% за рік.

- У нас у Львові станом на минулий рік в IT-індустрії була задіяна 21 000 людей. Рахую декількома методами, витрачаю багато грошей на дослідження, тому вірю тільки своїм даним.

- І який приріст?

- Побачимо в листопаді. Думаю, буде близько 25 000.

Поїздка журналіста у Львів сталася за підтримки Львівського IT-кластеру


Последние новости