Домашние солнечные электростанции. Что происходит в Украине?

Теза МПЕ №1: "Загальносвітова практика підтримки генеруючих електроустановок споживачів передбачає їх використання насамперед для компенсації власного споживання, а не для продажу". Наведено приклад Німеччини/Данії, де вартість електроенергії з мережі більша ніж "зелений" тариф (ЗТ).

Це не практика, а результат багаторічного застосування ЗТ + додаткової політики для стимулювання споживання на власні потреби.

На початку в Німеччині ЗТ був в 2,3-3,5 разів вищий, ніж тариф на е/е для населення. Це приблизно як зараз в Україні. Це був стимул для будівництва домашніх сонячних електростанцій СЕС, кількість яких стрімко зростала. І лише через 10 років ціна е/е з мережі та ЗТ зрівнялися.

А ще в Німеччині був період, коли стимулювали споживання на власні потреби е/е, яка вироблена на домашніх СЕС. За неї додатково доплачували.

Тепер в Німеччині більше 1,5 млн домашніх СЕС, і ціна е/е з мережі в Німеччині суттєво вища ніж ЗТ та собівартість виробництва е/е на домашній СЕС. І вже зараз їх ставлять в першу чергу для заміщення власного споживання, бо це фінансово вигідно.

Повернемося в Україну.

В Україні тариф на е/е для населення 5,6 євроценти/кВт*год. Тому ні про яке "використання насамперед для компенсації власного споживання", як пише МПЕ, не може бути і мови, бо це банально не вигідно.

Висновок: застосування до умов України обгрунтувань, які справедливі для Німеччини/Данії, просто нерелевантне.

То яка мотивація в МПЕ таке писати? Чи це банальна некомпетентність? Чи незнання історії розвитку галузі?