Сьогодні український ринок ІТ знаходиться у положенні нестійкої рівноваги. В таких умовах непросто робити прогнози, адже незважаючи на деякі позитивні сигнали, сукупність ринкових факторів чи законодавчих рішень можуть як допомогти індустрії зробити якісний стрибок, так і навпаки – призвести до стагнації.

На сьогодні ми бачимо низку критичних питань, які потребують уваги і підтримки з боку держави. Особливо це стосується освіти. Якщо фундаментальні дисципліни в університетах викладаються на відносно доброму рівні, цього, на жаль, не можна сказати про спеціалізовані технологічні курси. З кожним згаяним роком виклад навчальних програм стає все менш актуальними, і як наслідок, рівень знань студентів викликає занепокоєння. 

Так, ІТ-спільнота інвестує чимало ресурсів для вирішення цієї проблеми і на базі університетів, і безпосередньо в компаніях: безкоштовні курси, факультативи, відкриття лабораторій, навчальних програм, технологічні тренінги, стажування, менторство тощо – цей перелік можна продовжувати довго. Та усе це не вирішує проблеми системно - радше дозволяє нам триматись на плаву. 

Для прикладу, за сприяння Львівського ІТ-кластеру лише за останні 5 років з’явилося 12 нових навчальних ІТ-програм у провідних університетах міста. Вони дуже успішні, користуються великим попитом серед вступників, та дозволяють готувати студентів, яким легко знайти роботу ще до закінчення навчання.

Сьогодні на цих програмах навчається вже понад 800 студентів, і, звичайно, кількість випускників цих і нових програм у місті буде зростати. Але цього критично мало для індустрії, яка відчуває кадровий голод, адже лише у Львові щороку ІТ-ринок росте на 3-4 тис. робочих місць. Що й казати про інші міста, де подібні процеси ще навіть не почалися.

Не кращі справи й у школах. Нещодавно оприлюднені рейтинги міжнародного оцінювання якості шкільної освіти PISA сигналізували про серйозні проблеми з рівнем знань школярів з математики. Це тривожний сигнал для країни та для ІТ ринку, тому що саме математика в школах закладає основи аналітичного мислення в дітей. 

Я також поділяю тезу про практичну відсутність  ефективного бізнес середовища та локального ІТ-ринку і, відповідно, низький рівень бізнесової культури в Україні загалом.

Тому розвинені українські ІТ-компанії відкривають head-офіси за кордоном, адже це забезпечує близькість до клієнта та доступ до досвідчених спеціалістів з глибоким розумінням бізнесу – як технологічного, так і глобального. 

Разом з тим, є кілька важливих факторів, які сприяють росту індустрії.

За 25+ років роботи українське ІТ закумулювало великий досвід та напрацювало хорошу репутацію на міжнародному ринку. Як наслідок, ІТ-індустрія – і сервісна, і продуктова – росте; ми розвиваємо нові технологічні партнерства, поглиблюємо співпрацю з все більш вимогливими клієнтами, маємо перших «єдинорогів». 

Справді, Україна вже не є місцем для аутсорсингу простих та дешевих технологічних задач, але ми на них і не орієнтуємося. На сьогодні, ми фокусуємося на повних ІТ рішеннях, value-ad сервісах, і рівень складності та комплексність задач, які ми виконуємо для клієнтів – суттєво росте. Це технологічний консалтинг, проекти з використанням Big Data, Data Science, AI та інших технологій, попит на які все більше зростає. 

Ми також маємо гарні передумови для збереження та розвитку ринку талантів – хороші зарплати, недорога вартість життя в Україні, а також драйвове та вже зріле ІТ-середовище, яке дозволяє професійно та кар’єрно рости – це значна перевага, яка зупиняє більшість ІТ-фахівців від переїзду за кордон. 

Таким чином, ми балансуємо у положенні нестійкої рівноваги. Завдяки відносно стабільній внутрішній ситуації в країні, відсутності різких непродуманих рішень уряду індустрія підтримує стабільні темпи росту.

Для того, аби цей ріст продовжувався, чи набирав обертів, нам необхідно зберегти вигідні умови для роботи ІТ-фахівців в Україні; невідкладно зайнятися вирішенням цілого спектру проблем в освіті, водночас покращуючи бізнес-середовище в Україні.