В эпоху соцсетей. Как продюсеры выбирают темы для сериалов

В эпоху соцсетей и глобального интернета зритель требует от создателей видеоисторий все больше привязок к тому, что происходит здесь и сейчас. Зритель хочет соучаствовать в создании контента, наблюдать за реальными эмоциями реальных людей и раскрывать для себя даже самые закрытые темы, публичное обсуждение которых до последнего времени не было приемлемым в обществе.

Аким Галимов, руководитель управления производства 1+1 Продакшн написал для LIGA.net колонку о том, как меняются теле- и киноформаты под воздействием новых факторов (далі українською).

ТБ та digital стирають усі існуючі кордони між реальністю та тим, що ми бачимо на своїх екранах. Мабуть, це один із найголовніших трендів індустрії в останні роки. Світ змінюється у нас на очах. У буквальному розумінні.

Ефект соцмереж

«Якщо щось відбувається у світі, то першим це має відбутися у Твіттер!», - ці слова віце-президента соціальної мережі Кая Мадаті, проголошені під час всесвітнього ярмарку телеформатів MIPCOM у Каннах, мабуть найбільше підходять для того, аби зрозуміти, як змінюється світ і підходи до виробництва контенту.

Людині більше не достатньо просто дивитися на щось, вона хоче бути частиною дії, частиною подій, частиною історії, що рухається тут і зараз. Обговорювати це зі світом, а не тільки з рідними в себе на кухні. Це дуже добре вловлюють соціальні мережі, адаптуючи свій контент під ці потреби. У Каннах представники Facebook розповідали про шоу «Найдивовижніший пес у світі» для Facebook Watch, змагання для собак та їхніх власників у режимі реального часу, коли люди можуть не тільки дивитися та обговорювати, а й ставати учасниками шоу, тобто самі створювати контент. І таких проектів стає дедалі більше.

Здається, що рамки реального розмилися остаточно, і вже незрозуміло де реальніше – на вулиці, чи у Фейсбуці, Твіттері та Інстаграмі. Можливо, ці гіганти просто розгадали людську природу та зрозуміли, що відчуття життя дають емоції, а не фізичний світ. І одне можна підміняти іншим так, що ми навіть не помітимо.

Ефект реальної події

Серед телевізійних трендів також реальність передусім. За статистикою, яку озвучили на MIPCOM, 22% драм, знятих цього року, засновані на реальних подіях. І це на 10% більше, ніж минулого року. У наступному їх буде ще більше. Причому деякі з серіалів знімаються зовсім по гарячих слідах. Наприклад, історія Жаклін Саваж – француженки похилого віку, яка не витримала знущань чоловіка і вбила його. Суд над нею закінчився всього три роки тому, а серіал вже знятий і показаний у Франції. І це спрацювало. В уявленні людей, ти включаєш серіал, але ніби продовжуєш дивитися випуск новин.

До речі, ця драма зачіпає одну з найактуальніших тем, у тому числі і для України – домашнє насилля. Саме тому ця історія викликала резонанс у Франції. На заході це одна зі складових успіху ТБ-контенту. Проблематика, якої він торкається, має бути актуальною і глобальною.

Ефект социальної заборони

Але повернемося до руйнування кордонів та меж. Один із хітів у Британії – серіал про 11-річного хлопчика, який зрозумів, що він хоче бути дівчинкою. Протягом епізодів показаний шлях, який проходять він та його батьки. Від несприйняття до операції зі зміни статі.

Важко уявити створення подібного проекту в Україні, як і безліч інших, які розширюють кордони прийнятного. Наприклад, формат Making love, за яким люди займаються сексом в готелі, а зранку за сніданком розмірковують: чи продовжувати стосунки?

Ефект життя та смерті

Найдивніший формат MIPCOM цього року - Голос із могили. Згідно з ідеєю, смертельно хворі люди записують послання своїм рідним. Потім помирають, але під час похорон з’являються у вигляді голограми перед своїми близькими. Камери фіксують кожну емоцію людей. Напевно, за цим майбутнє. Контент не тільки руйнуватиме кордони реального чи прийнятного, але й здолає найскладнішу межу - між життям та смертю.