Як почитати наші новини, то перед виборами нема більших проблем в країні, ніж праця україно-канадійки Уляни Супрун та історії, як ФОПи розвалили промисловість та ведуть країну до погибелі, ще крок до прірви і їх треба терміново зупинити (в котрий вже раз).

Залишимо медицину в спокої, але беручи до уваги скільки вже наші економісти на тему "шкоди від ФОПів для економіки" наговорили, то хочу, щоб почули і іншу точку зору про ФОПів (і специфічно про 3ю групу). Заздалегідь пробачте за лонгрід:

1) нами маніпулюють, коли кажуть, що одна із головних втрат в бюджеті - це використання ФОПів замість найманих працівників. Ось наглядна аналітика, де добре видно, що ці втрати в десятки разів менші, ніж втрати від офшорних схем, сірого імпорту і т.п. Дещо дивний фокус зусиль держави на "головній" проблемі.

ФОП и IT: зарезать корову или вырастить с большей выгодой

2) нами маніпулюють, коли кажуть що ФОПи не плать податки - неважко порахувати, що пересічний ФОП в ІТ (2500$ середній місячний дохід) на 3й групі платить в бюджет+ПФ таку ж суму (~4т.₴), що і найманий працівник з середньою з/п (~10т.₴) по країні. Так, це небагато, але чи ми хочемо щоб перестали платити (пішли в тінь або виїхали) зовсім?

3) я вже не буду наголошувати на стратегічних перевагах для країни: принесення мільярдів доларів експорту, розбудова середньго класу, збережаення талановитої молоді в країні та інше.

Звичайно, ці аргументи не для всіх здаються важливими і вони вже десятий рік наполегливо закликають "Карфаген (ФОП оподаткування) має бути зруйновано"!

Що з цим "щастям" робити? Це питання завжди поставало перед роботящою родиною (суспільством), коли лЮбій дитині (державі) терміново закортілося отримати мотоцикл (видатки із бюджету), а грошей нема. І вибір, як завжди, стоїть між а) зарізати корову (ФОП/ІТ/креативний клас), отримати швидку вигоду і думати, що різати наступного разу і б) терпляче її ростити разом, отримувати більше вигоди для себе та ще й продавати лишнє сусідам.

Надіюсь, аналогія і відповідь зрозуміла. 

Якщо серьойзно, то податки можливо поступово (декілька років) збільшувати до розумної межі (не до 40% як хтось хоче), щоб і люди, і бізнес могли пристосуватись до нових умов, і держава і ПФ отримала більше коштів в середньстроковій перспективі. Але не потрібно апелювати до правил кодексу 50-річної давнин, коли в світі росте нова економіка, цифрові робочі місця, а ми знову чуємо про перевірки, виконання штатних обов'язків і т.п. Це потребує відповідальної дискусії між державою, фахівцями та бізнесом, і це тема вже іншого посту.

Джерело - сторінка автора