Інтернет у бомбосховища і хаб для постраждалих провайдерів зі сходу

На правах реклами

Чому керівництво вирішило забезпечувати інтернетом боржників і прихистити у себе постраждалих конкурентів зі сходу. Як налаштовують Starlink на передовій та відновлюють зв'язок під вибухами – розповів Вячеслав Мішалов, співзасновник "Фрегат". 

Інтернет у бомбосховища і хаб для постраждалих провайдерів зі сходу

Підключали зв'язок навіть під вибухи 

"Фрегат" – найбільший інтернет-провайдер у місті та один із п’яти найбільших у країні

Це майже 200 тис. абонентів у Дніпрі, Києві, Запоріжжі, Черкасах, а також у Дніпропетровській та Полтавській областях.  

Будь-яке відключення у воєнний час  – це, перш за все, паніка. Для нас принципово зберігати емоційну цілісність користувачів. Аби вони відчували: щоб не трапилося, зв’язок у них є. Це як "банкомати видають готівку – значить усе не так погано". 

Тому, коли у березні рф влучили в магістральну оптику напрямку Європи та захопили територію, якою пролягали ці кабелі, в частини великих провайдерів просто пропав доступ до Telegram. 

Форуми одразу наповнилися коментарями типу: "Ну все, почалося!" Тоді наші адміни вдень і вночі відпрацьовували альтернативні маршрути, але всього за кілька днів зуміли відновити зв’язок.  

Під час паливної кризи всією командою шукали талони "по своїм каналам", аби не зупинялися налагоджувальні роботи. Через те, що покриття "Фрегату" у містах досить велике, то пошкодження ліній зв’язку чи об’єктів із обладнанням є після кожного прильоту. 

А коли прилетіло в район заводу ЮМЗ у Дніпрі, детонація продовжувалась до глибокої ночі. І наші монтажники буквально під вибухи відновлювали мережі на вулиці Робочій, що зовсім поруч. Ми не могли дозволити, щоб у момент шоку та паніки, у людей ще й не було інтернету. Адже вони всю ніч на зв’язку із близькими. 

Так само й в Кременчуці пошкоджені мережі ми відновлювали одразу після вибуху.

Фактично ми – четверта машина, що приїжджає на місце обстрілу, після швидкої, ДСНС і поліції. 

Один наш співробітник, який вже пів року налаштовує Starlink на передовій і відповідає за зв’язок, нещодавно поділився думкою: "Це – "війна планшетів" і  нам дуже потрібне покоління 30-річних генералів, які мають сучасний бойовий досвід". 

Що стосується важливості Starlink, то наразі це єдиний існуючий зв’язок для наших солдат, який вороги не можуть вивести з ладу. Він також є зв’язуючою ланкою між дронами та артою. Плюс можливість написати рідним, і тримати зв’язок один з одним. 

Інша частина наших співробітників із початком війни поповнила кібервійсько ЗСУ – блокували пабліки з пропагандою рф, відбивали атаки ботів, відновлювали стратегічні інтернет-ресурси. 

Регулярно поповнюємо автопарк ЗСУ

Загалом за пів року ми передали на фронт допомоги на 15 млн грн. Це – бронежилети, кулі, зброя, аптечки та радіозв’язок. Робимо це щомісяця і зупинятися не плануємо. 

У пріоритет поставили саме автівки, бо живуть вони на фронті недовго.  А залежить від них і логістика, і оперативність, і дуже часто життя наших захисників.  

За півроку війни ми відправили на фронт 21 авто  – два Nissan, три пікапи Ford і чотири Navara, три Renault Kangoo та інші.  

Стали хабом допомоги для інтернет-провайдерів зі сходу України 

Серед багатьох наших партнерів є інтернет-провайдери зі східної частини України – Слов'янська, Лисичанська, Краматорська.  

І коли перед ними постало питання як перемістити у безпечне місце своїх співробітників із родинами та транспортувати свої потужності, ми на кілька місяців перетворили офіс на місце, де всі ці провайдери тимчасово зупинялись і жили разом із родинами, а всі доступні нам паркувальні майданчики заповнили їхніми авто та технікою. 

Під’єднали понад 200 громадських локацій  

Також ми без обмежень під’єднуємо щодня бомбосховища, воєнні об’єкти, волонтерські штаби, родини переселенців.  

За півроку фахівці "Фрегат" підключили до інтернету понад 200 громадських локацій.

Це тисячі найважливіших повідомлень, розмов з рідними, переглянутих новин. 

Одного разу до нас звернулись власники маленької кав'ярні в Дніпрі, які розповіли, що за ці півроку війни вони прийняли у себе та своїх друзів близько 1000 переселенців із найгарячіших точок країни. А власну кав'ярню перетворили на їдальню для них.  

Вони просили допомогти з інтернетом для одного із будинків, де жило одночасно 15 людей! Звичайно, ми все зробили в той же день, абсолютно безкоштовно. 

На зв'язку залишалися навіть боржники та колишні абоненти 

З початком війни ми прийняли для себе рішення – забезпечувати зв'язком усіх, навіть боржників та колишніх абонентів. 

Тому перші три місяці наші абоненти із мінусом на рахунку отримували сталий інтернет-зв’язок на швидкості 10 Мбіт/с, достатньої для будь-якої роботи.  

Крім того, усіх наші колишні абоненти могли під'єднати кабель та мати безкоштовний зв'язок. 

Звісно, за цей період ми втратили приблизно 30% платежів, але люди були на зв'язку зі своїми родинами у критичний час – і це значно важливіше. 

Згодом усім абонентам ми відправили повідомлення із проханням: "Якщо можете, будь ласка, продовжуйте платити. Ви даєте нам можливість забезпечувати зв’язок для всіх, у кого немає цієї можливості".  

Люди потроху почали знову платити, а ми все одно залишили для боржників доступ до інтернету, проте на швидкості 2 Мбіт/с. Зараз ми вже на 10% втрат. "Фрегат" вже мав таку практику під час ковіду. 

Хоча серед слів вдячності за безкоштовний портал були також коментарі на кшталт: "А чого так мало? Чому лише 2 Мбіт/с?!". Ми ставилися до цього з розумінням, адже люди досить швидко звикають до гарного.  

Тому продовжували формувати у наших абонентів відчуття стабільності й захищеності: "Ніхто не здатен вплинути на те, як світ зміниться завтра. Але, що б не трапилось, у вас є мінімальний зв’язок, завдяки якому ви можете спілкуватися з рідними, продовжити працювати з будь-якої точки або знайти нову роботу".  

Своєрідна нова "гігієна безпеки".

Як практика пандемії зберегла команду 

У нашій команді 500 співробітників, приблизно 300 з яких – монтажники. Ми не звільнили за цей час жодного. 

Натомість поставили на паузу модернізацію об'єктів і перевели на дистанційку всі можливі відділи, зокрема техпідтримку. Топменеджмент постійно залишався на робочих місцях у Дніпрі.  

Ми вже застосовували подібну практику під час ковідної пандемії. І це спрацювало. 

Крім того, нашим колегам, які пішли до ЗСУ, ми зберегли робочі місця та повну зарплату, включно до їх повернення після перемоги. 

Нашу команду "Фрегат" формував роками і не збирається її втрачати, адже зовсім скоро – післявоєнна відбудова та модернізація України.