Штучний інтелект та майбутнє праці. Яким професіям варто боятися?

Успішний запуск чатбота ChatGPT і стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту (ШІ) — тема, що не лишила байдужими навіть українців під час війни. Погравшись із ChatGPT, ми переконалися, що він немало вміє в плані створення контенту. Може писати як статті, так і програмний код, хоч і з нюансами, про які вже багато сказано. Отже, майбутнє, про яке давно говорили, настало. Цифровізація і технології добралися туди, де раніше людський розум був поза конкуренцією — до сфери креативності. Розпочалися палкі дискусії про те, як це вплине на зайнятість і ринок праці.
В консалтинговій компанії McKinsey найбільші перспективи для генеративного ШІ бачать в маркетингу, обслуговуванні клієнтів, IT, HR, юридичних послугах. Саме McKinsey ще п’ять років тому спрогнозувала, що до 30% робочих годин людської праці може бути автоматизовано до 2030 року. Зараз компанія додає, що кожному шістнадцятому працівнику до 2030-го доведеться змінити рід занять. І так, це значною мірою пов’язано з розвитком технологій.
Найбільш резонансний коментар на тему зробили економісти Дарон Аджемоглу і Саймон Джонсон. У своїй колонці "Що не так з ChatGPT?" вони заявили, що боятися варто усім, хто не займається фізичною працею. Мовляв, замість того, щоб наймати людей взаємодіяти зі споживачами, компанії дедалі більше покладатимуться на генеративний ШІ для відповідей на дзвінки невдоволених клієнтів.
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.