Штучний інтелект та майбутнє праці. Яким професіям варто боятися?

Успішний запуск чатбота ChatGPT і стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту (ШІ) — тема, що не лишила байдужими навіть українців під час війни. Погравшись із ChatGPT, ми переконалися, що він немало вміє в плані створення контенту. Може писати як статті, так і програмний код, хоч і з нюансами, про які вже багато сказано. Отже, майбутнє, про яке давно говорили, настало. Цифровізація і технології добралися туди, де раніше людський розум був поза конкуренцією — до сфери креативності. Розпочалися палкі дискусії про те, як це вплине на зайнятість і ринок праці.

В консалтинговій компанії McKinsey найбільші перспективи для генеративного ШІ бачать в маркетингу, обслуговуванні клієнтів, IT, HR, юридичних послугах. Саме McKinsey ще п’ять років тому спрогнозувала, що до 30% робочих годин людської праці може бути автоматизовано до 2030 року. Зараз компанія додає, що кожному шістнадцятому працівнику до 2030-го доведеться змінити рід занять. І так, це значною мірою пов’язано з розвитком технологій.

Найбільш резонансний коментар на тему зробили економісти Дарон Аджемоглу і Саймон Джонсон. У своїй колонці "Що не так з ChatGPT?" вони заявили, що боятися варто усім, хто не займається фізичною працею. Мовляв, замість того, щоб наймати людей взаємодіяти зі споживачами, компанії дедалі більше покладатимуться на генеративний ШІ для відповідей на дзвінки невдоволених клієнтів.  

Професор MIT Аджемоглу є одним з провідних дослідників ринку праці. Торік разом з колегами він опублікував цікаві оцінки впливу технологій (ШІ та робототехніка) на робочі місця в США. Під вплив підпадатимуть до 64% всіх працівників і до 72% промислових працівників. До того ж запровадження технологій означає вищу продуктивність праці. Цифри підтверджують тезу, що людство має справу зі змінами, співставними з промисловою революцією сторічної давнини. Тож не дивно, що тема ШІ стала предметом дослідження Американо-європейської ради з торгівлі і технологій.

Автори дослідження розділяють побоювання, що розвиток ШІ матиме негативний вплив на частину професій і буде поглиблювати соціальну нерівність. Основна гіпотеза, що технології автоматизують рутинні завдання — ті, що можна описати як чіткий алгоритм. Вважається, що рутинні завдання зосереджені в офісних професіях з середньою оплатою, тоді як нерутинні — в низькооплачуваній ручній праці та високооплачуваній кваліфікованій праці.

ШІ не може виконати роботу управлінця, що має справу з великою невизначеністю, так само як і роботу офіціанта, що має справу з несподіваними побажаннями та реакціями клієнтів. Усі, хто тестував ChatGPT, могли переконатися, що він не замінить висококваліфікованих фахівців, але може впоратися з завданнями для початківців, зокрема, в програмуванні та підготовці контенту. Це означає, що з розвитком ШІ важче буде знаходити першу роботу для багатьох професій. Водночас з’являтимуться нові робочі місця та професії, пов’язані з обслуговуванням технологій. За даними WEF, протягом останніх п’яти років попит на експертизу у сфері ШІ та машинного навчання зростав вдвічі-втричі швидше ніж для інших затребуваних професій.

На данських даних було з’ясовано, що впровадження ШІ призводить до зростання безробіття передусім серед працівників старшого віку з посередньою освітою. Негативні наслідки автоматизації більш виражені для невеликих компаній, звільнені з яких не зможуть компенсувати втрати доходів допомогою з безробіття. Загалом очікуються значні зміни, пом’якшити які зможе знову таки ШІ — застосування алгоритмів в процесах найму зближуватиме інтереси роботодавців та шукачів роботи.

Цікаві прогнози щодо майбутнього ринку праці в контексті розвитку технологій ще кілька років тому зробив британський економіст Енді Голдейн. Протягом останніх століть розумові здібності були більш важливими, ніж емоційні навички та вміння працювати руками. Зараз відбувається розворот тенденції — емоційні (соціальні) навички, такі як емпатія, вміння будувати стосунки, переконувати, стають дедалі важливішими. На думку Голдейна, баланс між когнітивними та соціальними навичками значно змінюватиметься навіть у традиційно інтелектуальних професіях. Тож студентам краще розвивати емоційний інтелект, щоб підготуватися до конкуренції з роботами.

Загалом ця думка є консенсусною. ШІ витіснятиме людей у рутинних завданнях, а люди матимуть успіх у заняттях, що потребують гарних соціальних навичок (soft skills) та міждисциплінарного досвіду. Емоційний інтелект вважається не менш важливим, ніж розумові здібності (IQ), оскільки допомагає налагоджувати командну взаємодію, запобігати вигоранню.

Дописувачі Harvard Business Review ідуть ще далі у своїх висновках, стверджуючи, що ШІ допомагатиме і в царині соціальної взаємодії. Вже зараз набирає обертів використання ШІ для моніторингу невербальних комунікацій та оцінки емоційного інтелекту.

Навіть в умовах стрімкого розвитку технологій, саме люди залишаються найбільш цінним активом організацій. Але нема чого боятися лише тим, хто звик до безперервного навчання та саморозвитку. Бути успішним, опанувавши одну рутинну професію, ставатиме дедалі важче.