ІТ залишається однією з найефективніших експортних галузей для України та прагне повернення до минулих темпів росту. 

Декілька років тому українська ІТ-галузь відчувала гостру нестачу талантів: попит перевищував обсяг ринку. Водночас щороку мінімум дві ІТ-спеціальності стабільно були у десятці найпопулярніших серед абітурієнтів. Індустрія була цим задоволена й активно вкладалася у практичне навчання молодих фахівців. А от у 2022-2023 роках абітурієнтів стало відчутно менше, і водночас зростання ІТ-сфери зараз стримане через повномасштабне вторгення Росії та глобальне уповільнення економіки.

Щоб відновитися, необхідно навчати молодих фахівців якісно і невпинно. Багаторічний досвід підтверджує ефективність співпраці бізнесу і вищих навчальних закладів. І тепер до цієї роботи ще активніше долучається держава: у червні віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров презентував дорожню карту масштабної реформи ІТ-освіти. Адже Україна робить ставку на розвиток цієї галузі: в Мінцифри хочуть  збільшити частку IT у ВВП до $17 млрд до 2024 року. 

Насправді рівень підготовки в українських університетах досить високий, проте наші програми не завжди актуальні, вони не встигають за світовою науковою спільнотою. Але від початку повномасштабного вторгнення деякі викладачі мали змогу виїхати й навчатися або навчати за межами України: це дозволило їм наблизитись до норм європейської та американської освіти. Водночас вони ділились українськими напрацюваннями: у деяких напрямках (зокрема ІТ) наша освіта може бути взірцем.

З іншого боку наразі понад пів мільйона школярів залишаються за межами держави й там навчаються. В багатьох випадках на цьому наполягають батьки, адже безпека дітей є пріоритетом. Щодо мене, то я особисто довіряю державі, вірю у Перемогу та обираю вже зараз працювати на відбудову України. Водночас зрозуміло, що держава має інвестувати у покращення безпекових умов в навчальних закладах і все ж таки завоювати довіру батьків, які піклуються про майбутнє своїх дітей. 

Ще за часів пандемії ми в EPAM University Programs підрахували: для засвоєння однієї й тієї ж програми нашим учасникам треба 12 тижнів у разі офлайн-навчання і 14 тижнів – в онлайн-режимі. Чому так? Бо під час традиційного навчання початківці мають безпосередній доступ до менторів та лекторів і можуть неформально обговорити складні моменти.

Важливий аспект, який доповнює вищу освіту і допомагає стартувати кар’єрі в непростий період, – можливість практики для молодих фахівців. Причому нові можливості створюються і для ширшої аудиторії. Я пишаюсь тим, що абсолютна більшість учасників галузі не припинили свою підтримку освіти через війну.

Окрім традиційних освітніх програм, з’явились найбазовіші курси для широкого загалу (як от IT Generation від Мінцифри та партнерів, IT Fundamentals від EPAM Ukraine тощо), стипендії та можливості для ветеранів, вдів/вдівців і дітей героїв (наприклад, гранти від American University Kyiv (AUK), KSE Foundation та інших), компанії та організації створюють програми для внутрішньо переміщених осіб тощо. Більшість з них безкоштовні або навчання покривається коштом грантів. 

Відтак нам всім варто налаштуватися багато працювати. Адже попереду Перемога і відновлення України. 

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
IT ринокIT-освіта