Фанатський фільм, який зайшов надто далеко. Як знімався "Дедпул"
В українських кінотеатрах стартував прокат третього "Дедпула" – стрічки, яка може повернути кіновсесвіт Marvel в сідло після тривалої кризи. Іронія ситуації в тому, що перший фільм про язикатого найманця міг взагалі не відбутись: студійні боси й чути нічого не хотіли про нього, й лише настирність Раяна Рейнольдса, виконавця головної ролі, врятувала проєкт.
Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес
Як взагалі з’явився персонаж Дедпула, чому його вважають плагіатом, чому шоураннер "Гри престолів" розізлив фанатів Людей Ікс, як витоки в мережу інколи бувають корисними та цікаві факти зі зйомок найбільш карколомних сцен фільмів – в огляді Liga.Tech.
Маска, пістолети і два меча
Дедпул досить "молодий" персонаж за мірками американської індустрії коміксів: вперше він з’явився на сторінках серії The New Mutants в 1991 році. Генетично модифікований найманець, який у бою покладається на комбінацію вогнепальної і холодної зброї, викликав стійкі асоціації з персонажем конкуруючого видавництва DC – Дезстроуком. Навіть їх імена були майже ідентичні – Вейд Вілсон і Слейд Вілсон відповідно.
Власне, два комікс-гіганти неоднократно робили один у одного творчі запозичення різного ступеня очевидності. Так Marvel під час створення персонажа Чорної Кішки надихався Жінкою-кішкою, Таноса – Дарксайдом, Соколиного ока – Зеленою стрілою і Халка – Соломоном Гранді. Натомість Аквамен від DC був явно створений під враженням від Неймора, який дебютував на два роки раніше. Фанатська спільнота досі сперечається щодо того, чи можна вважати ці випадки плагіатом.
Хоча образи обох супернайманців мали чимало схожих рис, характери серйозно відрізнялись. Якщо Дезстроук був мовчазним і суворим, то Дедпул майже ніколи не замовкав і мав надзвичайно цинічне і вульгарне почуття гумору.
Персонаж стрімко набрав широку популярність і вже у 1997 році отримав власну серію коміксів. Її характерними фішками стала маса епізодів гротескного насильства і божевільні пригоди, в які регулярно вплутувався герой.
Крім того, Дедпул усвідомлював, що є персонажем коміксу і частенько "ламав четверту стіну" через звертання напряму до читача.
12-річна погоня за мрією
Фільм про "Дедпула" міг вийти ще в середині нульових. Після закриття Artisan Entertainment, з якою Marvel мала угоду, проєкт фільму про язикатого найманця підхоплює компанія New Line Cinema. Автор трилогії про Блейда Девід Гоєр навіть встиг написати до неї першу чернетку сценарію. В головній ролі він бачив Раяна Рейнольдса, з яким познайомився на зніманні третьої стрічки про мисливця на вампірів. Самому актору теж не терпілось одягти червоний спандекс.
В одному з випусків коміксу була репліка про те, що Дедпул виглядає, як Раян Рейнольдс, схрещений із собакою породи шарпей. Дізнавшись про це від друзів, актор не лише не образився на таке порівняння, але й сам почав активно читати графічні романи про Вейда Вілсона.
В процесі Рейнольдс з’ясував, що має з цим персонажем дуже багато спільного: канадське громадянство, алітерацію в імені та схильність жартувати в напружених ситуаціях.
Навіть їх кар’єра почалась в однаковий час: акторський дебют Раяна відбувся через два дні після першої появи Дедпула на сторінках коміксів. Словом, вийшов цікавий кругообіг алюзій у природі.
Проте вже під час розробки з’ясувалось, що може виникнути юридичний конфлікт зі студією 20th Century Fox, яка володіла правами на Людей Ікс, а саме з ними в основному мав справу Дедпул в першоджерелі. Зрештою New Line Cinema закинула проєкт, Девід Гоєр пішов знімати трилогію "Темного лицаря" з Крістофером Ноланом, а Раян Рейнольдс – активно пітчити екранізацію своєї мрії вже "фоксам".
Йому таки вдалось переконати включити Дедпула у "Люди Ікс. Росомаха" 2009 року. Проте дебют персонажа на великих екранах був не особливо вдалим. Сценаристи стрічки Скіп Вудс і Девід Беніоф (згодом шоураннер "Гри престолів") вирішили пограти з очікуваннями аудиторії, тож в їхній версії у Вейда Вілсона після отримання надздібностей заклеювався рот. Глядачі таких креативів не оцінили й загалом активно критикували стрічку за відхід від сюжету коміксів.
Тим не менше, вона мала комерційний успіх, і у 20th Century Fox задумались над спінофами про інших найвідоміших представників команди Людей Ікс. Сценаристам Полу Вернику і Ретту Різу дали запит написати сценарій "сольника" "Дедпула", який би ігнорував події "Росомахи" і повертав персонажа до його коренів.
Дует видав текст, який був переповнений ультранасильством, жартами нижче пояса і "ламанням четвертої стіни". В студії вирішили, що їм підсовують касову міну: мало того, що персонаж Дедпула був маловідомим широкому глядацькому загалу, так ще й фільм задумали знімати з віковим рейтингом R (тільки для глядачів старше 17 років). Тоді вся супергероїка знімалась із підлітковим PG-13 рейтингом, щоб на сеанс можна було піти всією родиною.
Та і попередня спроба у дорослу супергероїку – "Хранителі" Зака Снайдера – хоч і стала успішною як витвір мистецтва, але не як комерційний проєкт.
За дивним збігом обставин у 2010 році сценарій просочився в інтернет і викликав значний ентузіазм. Коментарів штибу "я б глянув такий фільм" було так багато, що стіна скепсису босів 20th Century Fox потроху почала танути. Наступного року вони дали добро на створення тестових футажів спеціалісту з візуальних ефектів і анімації Тіму Міллеру.
Скоріше за все, потужний касовий провал "Зеленого ліхтаря" з Рейнольдсом у головній ролі знову змусив студію сумніватись у перспективах стрічки про язикатого найманця. Проте в 2014 році тестовий футаж потрапив у мережу: це був CGI-ролик тривалістю майже дві хвилини, в якому Дедпул голосом Рейнольдса жартував і напряму звертався до глядача, а також брав участь у бійці з поганими хлопцями.
Як пізніше розповідав сам актор, кіностудію накрила злива фанатських прохань зняти цей фільм і за 24 години після зливу вони отримали зелене світло на його знімання.
Багатоликий Колос, цифрова автострада та інші хитрощі
"Дедпул" став повнометражним режисерським дебютом Тіма Міллера, який до цього був відомий як супервайзер візуальних ефектів і співзасновник Blur Studio, яка займалась комп’ютерною графікою.
"Фокс" погодилась із рейтингом R, але виставила жорсткі часові рамки – прем’єра мала відбутись вже в лютому 2016-го – та виділила виробничий бюджет в $58 млн. Для порівняння, основні фільми з лінійки "Люди Ікс" знімались із майже вчетверо більшим кошторисом. Тим не менше, навіть із таким скромним бюджетом авторам "Дедпулу" вдалось створити досить разючий візуально фільм.
Крім власної Blur Studio, Міллер залучив до роботи низку VFX-компаній, включно з відомою Veta Digital режисера "Володаря перснів" Пітера Джексона. Кожна з них мала робити свою частину, а загалом у стрічці було створено 1200 епізодів із використанням спецефектів.
Одним із найбільш складних викликів став персонаж Колос, якого захотіли зробити максимально схожим на його прототипа з коміксів. До його створення доклали руку декілька акторів і команд із візуальних ефектів.
"Тіло" зіграв канадський актор і каскадер Андре Трікоте. Попри солідний зріст в 2,1 метри, йому все одно доводилось носити на знімальному майданчику спеціальні туфлі на платформі чи капелюх, щоб здаватись ще вищим. Під час знімання бійки Колоса з Джиною Карано цей реквізит комбінувався залежно від типу сцени.
"Голосом" персонажа став сербський актор Стефан Капичич, а "обличчям" – каскадер Гленн Енніс. Його окремі рухи й удари записав каскадер і майстер бойових мистецтв Ті Джей Сторм. Команді довелось також попотіти, аби синхронізувати репліки персонажа з анімацією губ і зробити металеву текстуру його тіла більш переконливою.
Сцена погоні за поплічниками головного антагоніста на автостраді з початку фільму теж була досить складною. Проблема полягала в тому, що складно знайти підходящу автостраду, яку можна взяти в оренду і перекрити на декілька тижнів для зняття складних трюків. Звісно, можна спробувати знайти закинуту магістраль, але через це можна потрапити в чорний список страхових компаній.
Команда знайшла просте рішення цієї проблеми. Сцени всередині салонів автівок знімались на "зелений екран" із використанням LED-панелей. Самі ж транспортні засоби, автострада і навколишнє оточення були повністю творінням спеціалістів із CGI.
Інколи застосовувались практичні хитрощі: наприклад, для знімання епізоду з бандитом, що висить на задній частині автомобіля, актор ліг на бігову доріжку і шкрябав руками землю. Інші трюки, які не можна було зняти безпечно, створювались за допомогою графіки і motion capture.
Основну частину хронометражу Рейнольдс носить суцільну маску зі спандексу, що практично унеможливлювало передання актором експресії та емоцій, а це вже псувало всю харизму персонажа. Потенційним вирішенням цієї проблеми могла стати більш тонка маска, але це навряд чи б допомогло. Іншим варіантом було використовувати CGI-модель голови Дедпула, але бюджет цього б не потягнув, особливо достатньо переконливу маску.
Цікавий комроміс запропонувала Weta Digital, який полягав у тому, щоб не робити маску Вілсона ані повністю комп’ютерною, ані повністю фізичною.
Актор дійсно носив маску з маркерами CGI, а на етапі постпродакшену спеціалісти просто посилювали зіграні емоції на кшталт піднятих брів чи широко відкритих очей за допомогою тривимірної геометрії. Для цього використовувалась записана на камеру голова Дедпула. Результат вийшов досить цікавим: з одного боку було очевидно, що це графіка, але виглядала вона максимально природньо.
До речі, невдовзі після прем’єри почалось юридичне протистояння через технологію анімування облич: китайська компанія Shenzhenshi Haitiecheng, пов’язана з виробником спецефектів Digital Domain, заявила, що права на неї належать їй, і навіть зажадала припинення дистрибуції фільмів, що її використовували.
Тріумф людини в червоному
Понад десятирічна наполегливість Рейнольдса окупилась сторицею. Вже в перші три дні прокату "Дедпул" заробив $135 млн.
Попередній рекордсмен із рейтингом R – екранізація "50 відтінків сірого" за цей же час зібрала $85,2 млн.
Загалом стрічка про героя, який ніколи не замовкає, зібрала $782 млн, що було на рівні кращих фільмів основної лінійки "Людей Ікс". "Дедпул" одним махом перетворився із сумнівного проєкту в один із найцінніших активів студії 20th Century Fox.
Стрічка виходила незадовго до Дня всіх закоханих і в мережі жартували, що хлопці тепер зможуть "помститись" своїм половинкам, які потягнули їх на "50 відтінків" роком раніше. Маркетологи зрозуміли, куди віє вітер, і зробили відповідний постер, який подавав "Дедпула" як типову мелодраму.
Саме фільм Тіма Міллера спричинив новий сплеск інтересу до "дорослих" кінокоміксів. Fox дасть добро на "Логана" з рейтингом R, Sony – на "Венома", а Warner Bros – на "Загін самогубців".
Через творчі розбіжності з Рейнольдсом Тім Міллер покине проєкт, а в кріслі постановника сиквелу його замінить майстер екшен-стрічок Девід Літч ("Джон Вік", "Атомна блондинка"). Другий фільм про Дедпула вийде в 2018-му і за бюджету в $110 млн збере $785 млн.
За чутками, Fox далі хотіла зробити фільм про команду "Сила Ікс", в якому Дедпул відігравав би суттєву роль, але трапилась угода про злиття з Disney. В результаті третій "Дедпул" трансформувався в "Дедпула і Росомаху", який мав почати інтегрувати двох найпопулярніших персонажів "Людей Ікс". Стрічка вже отримала дуже теплий прийом від критиків і глядачів, проте про її касові збори наразі інформації немає.
