Криза графіки, надлишок контенту і слабкий наратив – чому стагнує кіновсесвіт Marvel

Всього декілька років тому кіновсесвіт Marvel був беззаперечним гегемоном індустрії розваг. Два останні кросовери про "Месників" сумарно заробили $5 млрд. Студія Кевіна Файгі могла випускати по три фільми на рік – і аудиторія не втомлювалася: кожну стрічку супроводжував касовий і комерційний успіх.

Однак минулий рік показав, що супергеройська сага від Disney перебуває якщо не в стані занепаду, то у серйозній стагнації. Нові повнометражні та багатосерійні проєкти стикнулися не лише з холодним душем низьких оцінок, але й просіданням зборів. Чому КВМ вже не викликає такого захвату глядачів, як можна це виправити та що може прийти на зміну кінокоміксам – в матеріалі Liga.Tech. 

Перевантаження системи

Фільми й серіали під брендом Marvel групуються у фази – етапи великої спільної історії. Зазвичай, кожна фаза закінчувалась кросовером, в якому ключові герої збиралися, щоб дати бій якомусь особливо потужному антагоністу. Перші дзвіночки проблем в стані Marvel пролунали ще під час четвертої фази (контент, що виходив в період між 2020 роком і 2022-м), більшість фільмів якої критики і глядачі небезпідставно звинуватили у вторинності та загальній деградації. Розчарування у франшизі рано чи пізно мало досягти критичної точки і конвертуватись у напівпорожні кінозали на прем’єрах Marvel Studios. Так і сталося минулого року.

Якби не треті "Вартові Галактики", 2023 рік можна було назвати повним провалом для Marvel. Остання наразі повнометражна ітерація франшизи – "Марвели" – спромоглась на неможливе: побила касовий антирекорд "Неймовірного Халка". Стрічка з Едвардом Нортоном зібрала $263 млн, а нова пригода героїні Брі Ларсон заледве подолала рубіж в $200 млн. Ще ганебнішим результат останньої робить той факт, що з 2008 року вартість квитків здорожчала.

Як медіафраншиза, яку називали феноменом сучасної попкультури, а кожен новий фільм – подією, докотилася до такого? Тут є три основні причини. 

Перша полягає в тому, що Marvel стала заручником своїх велетенських розмірів. Багато глядачів, які почали з нею знайомство ще в часи перших фільмів про Залізну людину, сприйняли підзаголовок "Завершення" в останніх "Месниках" буквально і просто закинули подальший перегляд. Після того, як більшість ключових героїв, які й змусили їх полюбити серіал Disney, вибули з історії, подальше знайомство для них втратило будь-який сенс. Потенційних нових глядачів КВМ цілком може налякати необхідність подивитись з три десятки фільмів, аби зрозуміти нюанси стосунків між персонажами й що тут взагалі відбувається.

Тим паче, що сама Disney щедро підлила олії у вогонь цієї проблеми. У 2019 році корпорація запустила власний стримінговий сервіс Disney+, який збиралася просувати насамперед з проєктами за своїми найпопулярнішими франшизами – Star Wars і Marvel. Після початку глобального карантину люди почали проводити більше часу вдома і споживати більше відеоконтенту. Керівництво корпорації вирішило "осідлати" цю тенденцію та поставило завдання забезпечити глядачів майже безперебійним потоком контенту. Значною мірою виконання цього завдання лягло на плечі Marvel Studios. 

Лише в 2021 році під брендом Marvel було випущено пʼять оригінальних серіалів, кожен з яких містив щонайменше шість майже годинних епізодів, і чотири повнометражні фільми. Гонитва за кількістю очікувано призвела до падіння якості. Більш-менш теплий прийом отримали тільки "Локі" та "ВандаВіжин", оцінки решти варіюються від посередніх до "навіщо це взагалі було треба випускати". 

Додаткова проблема в тім, що серіали для Disney+ не розповідають окремі історії, як це було, наприклад, з марвелівськими проєктами Netflix. Вони часто вплетені в основний сюжет КВМ. Наприклад, сиквел "Доктора Стренджа" був ще й продовженням "ВандиВіжена". Глядачі, які пропустили цей серіал, могли просто не зрозуміти, чому героїня Елізабет Олсен опинилась на Темній стороні та постійно щось торочить про своїх дітей. Розуміння того, що тепер треба дивитись не лише фільми, а й серіали, причому часто сумнівної якості, ще більше руйнує бажання глядачів далі стежити за КВМ. 

Втома спецефектів

Вагомим козирем Marvel була здатність змальовувати красиві та вигадливі світи у своїх фільмах: Асгард, Ваканду чи незвичайні планети, якими мандрували в трилогії Вартових Галактики. Якість сюжету чи акторської гри у фільмах франшизи завжди були дискусійною темою, але майже всі погоджувалися, що її стрічки являють собою першокласний візуальний атракціон. За який не шкода й накинути зверху за квиток в IMAX. 

В останні декілька років якість графіки у нових фільмах Marvel почала помітно просідати, нагадуючи в окремих моментах роботи випускника швидких курсів After Effects. Спочатку це пояснювали карантином: спеціалісти з комп’ютерної графіки змушені працювати з дому, де не мають доступу до потужної апаратури. Тим паче, що схожі проблеми були помітні в інших блокбастерах. Однак з завершенням обмежень ситуація не лише не покращилася, а й навіть стала гіршою. В мережі почали з’являтися численні інтерв’ю зі спеціалістами з візуальних ефектів, які не добирали висловів під час опису своєї співпраці з титаном індустрії розваг. 

За словами одного з VFX-художників, під час роботи над одним з фільмів Marvel йому довелось працювати понаднормово протягом шести місяців. Щодня він приділяв проєкту по дев'ять годин без вихідних – і це ще в кращому разі. Він був свідком того, як у колег просто під час робочого дня траплялись зриви. 

Стабільний конвеєр блокбастерів від студії Кевіна Файгі призвів до того, що студії візуальних ефектів просто панічно бояться її засмутити, адже це збільшує ймовірність залишитись без стабільного і великого замовника. Компанія охоче користується цим статусом: графіка кожного нового фільму стає об’єктом тендеру, і кожна студія намагається перебити конкурентів демпінгуванням вартості своїх послуг. Такий підхід дозволяє Marvel економити, але призводить до того, що фільмом займається неповна команда спеціалістів. 

Також комікс-гігант відомий своєю практикою регулярно вносити численні правки під час процесу. Деякі з них були вкрай значними за обсягами та мали дуже стислі строки виконання. Був випадок, коли Marvel зажадала повної зміни графіки у третьому акті фільму за місяць до його прем’єри. Студія з цим завданням не впоралась, тож її внесли в "чорний список", а проєкт передали іншій команді. Marvel вимагає суворого дотримання встановлених дат, але сама може легко їх змінювати через відправлення фільму на перезнімання після тестових показів. 

Інша суттєва проблема полягає в тім, що більшість режисерів КВМ ніколи не мали досвіду роботи з комп’ютерною графікою у кіно. Вони просто не вміють візуалізувати того, чого немає на знімальному майданчику. Спеціалісти з візуальних ефектів часто надсилають замовникам чорнові варіанти візуалу, якість якого ще далека від фінальної, але показує на якому етапі ті перебувають. Недосвідчені режисери часто вимагають "фінального рендеру" вже на ранніх етапах, чим тільки відбирають час і ресурси у студій графіки. 

Також до процесу розробки візуальних ефектів не залучають режисера чи головного оператора. Через це VFX-художники самі змушені на ходу вигадувати, яким буде компонування кадру в тій чи іншій сцені. Це призводить до серйозних невідповідностей. Тому не дивно, що в умовах стислих строків, низької оплати праці та поведінки Marvel задіяні студії ефектів працюють за принципом "тяп-ляп – і в продакшен". Зате глядачі тепер можуть досхочу іронізувати над літаючою головою сина Хеймдаля чи третім оком у Доктора Стренджа. 

Плащ і трико на цвях

Протягом 40-х і 50-х років минулого століття головним блокбастерним жанром вважались пеплуми. Це були масштабні костюмовані постановки за мотивами античної історії чи біблійних сказань. Вони отримували найвищі бюджети, залучали найвідоміших голівудських зірок тих років та збирали найбільшу касу за результатами року. Апофеозом жанру вважається стрічка "Бен-Гур", яка за бюджету в $15 млн заробила $164 млн та встановила рекорд за кількістю "Оскарів", вигравши 11 статуеток. Проте вже невдовзі провали тієї самої "Клеопатри" з Елізабет Тейлор і "Падіння Римської імперії" жанр пеплуму пішов на пенсію і з середини 60-х нагадує про себе лише спорадично. 

Пізніше ситуація повторилась з вестернами. Фільмів про ковбоїв і Дикий Захід виходило дуже багато, і вони збирали солідну касу протягом 60-х і 70-х. Однак фіаско "Воріт раю", який за бюджету в $44 млн зібрав менше ніж $4 млн перевів жанр в нішевий статус. 

Дослідники кіно майбутнього будуть називати період 2010-х часом домінування супергероїки. Однак кожна тенденція має властивість закінчуватися, й історії про анонімних героїв у масках і плащах навряд чи стануть винятком. Тим паче, що з проблемами стикнулись і конкуренти Marvel. Усі минулорічні фільми DC теж з тріском провалились, а зараз в прокаті тоне "Мадам Павутина". 

Найімовірніше, новим головним трендом кіно стануть екранізації відеоігор. Так минулорічні "Брати Супер Маріо" зібрали $1,3 млрд, а до них себе дуже добре показали "Детектив Пікачу", "Мортал Комбат" та "Сонік". Зараз в роботі є ще з десяток проєктів – від екранізації Borderlands до серіалу за Fallout. Якщо вони теж покажуть хороші результати – тоді голлівудські продюсери точно перемкнуться з коміксів на інтерактивні розваги.