Зміст:
  1. Невмирущі дуелянти
  2. Фредді Мерк’юрі рятує ситуацію 
  3. Ще один з роду Маклаудів 

Історія про безсмертних воїнів, які з’ясовують стосунки на середньовічних мечах під Princess of Universe гурту Queen, стала важливою складовою попкультури 1980-х. А також значно популяризувала туризм до Шотландії. 

Розмови про потенційний перезапуск франшизи ведуться вже досить давно, і лише нещодавно почали вимальовуватись його чіткі обриси: постановку доручили співавтору "Джона Віка" Чаду Стахельски, а головну роль зіграє Генрі Кавілл. Обидва факти вселяють обережний оптимізм.

Про те, як Рідлі Скотт надихнув створення фільму, а гурт Queen і перший "Горець" (Highlander) допомогли одне одному, чому сага про мечників, які не старіють, ледь не закінчилась вже на другому фільмі та як з неї хотіли зробити кіновсесвіт – читайте в матеріалі Liga.Tech

Невмирущі дуелянти

На початку 1980-х років студент сценарного курсу університету Каліфорнії Грегорі Вайден здійснив коротку туристичну поїздку до Шотландії. Особливо сильно його вразила виставка середньовічної зброї. Роздивляючись важкі лати, хлопець задумався: "А як би почувалися в сучасному світі люди, які народились в ту епоху й носили подібні обладунки?".

Другим джерелом натхнення стала історична драма "Дуелянти" – дебютна стрічка британського режисера Рідлі Скотта. Вона розповідала про тривалу ворожнечу двох офіцерів наполеонівської армії, які протягом років перетинались і влаштовували поєдинки. 

Разом це все підштовхнуло Вайдена до ідеї фільму про ворожнечу двох безсмертних воїнів, яка розтягується на століття. Протагоністом був молодий хлопець на ім’я Коннор Маклауд (до речі, цілком реальний шотландський клан), який народився в XV столітті в невеликому селі біля гір. Він жив типовим для свого часу життям й мав одружитися з місцевою дівчиною. Після однієї з битв з’ясовується, що хлопець наділений даром вічного життя. Весілля скасовують, а героя проганяють з клану. Коннор певний час тиняється світом поки не зустрічає іншого безсмертного на ім’я Рамірез, який вводить його в курс справи. Він стає другом і близьким ментором хлопця, поки не гине від рук антагоніста – також нестаріючого воїна, іменованого Лицарем. 

Джерело: IMDB

Оригінальна чернетка сценарію "Горця" передбачала виклад історії в хронологічному порядку: від кінця Середньовіччя до Англійської революції, епохи Наполеона, Другої світової й зрештою сучасності. Автор пропонував цікавий погляд на природу вічного життя: переживши багатьох своїх друзів та дітей, Коннор почав сприймати безсмертя як прокляття та шукав спосіб покинути цей світ. Сама стрічка задумувалась автором як похмуре фентезі, наприкінці якого Коннор після перемоги над антагоністом нарешті отримував те, чого прагнув. 

Закінчивши з рукописом Грегорі Вайден почав активно оббивати пороги голлівудських студій. Його робота зацікавила досвідчених продюсерів Пітера Девіса і Вільяма Панзера. Ті відзначали, що сценарій був сируватим, але їм дуже сподобалась сама ідея. Продюсери найняли сценаристів Пітера Белвуда і Ларрі Фергюсона, щоб ті відшліфували текст. Дует змінив тон стрічки, придумав подавати пригоди героя в минулому через флешбеки та додав чимало елементів, які стали фірмовими фішками всесвіту "Горця". Так, в оригінальному сценарії після того, як голова безсмертного злітала з плечей, нічого не відбувалось. У новій версії після цього слідувала та сама епічна сцена, де переможець буквально всотував енергію переможеного. Через неї пояснили прагнення безсмертних вбивати собі подібних – це робило їх ще сильнішими. Також вустами різних персонажів неодноразово підкреслювалось, що останній невмирущий воїн отримає Приз, проте його суть не розкривалась. 

Фредді Мерк’юрі рятує ситуацію 

Постановку "Горця" доручили австралійському кліпмейкеру Расселу Малкехі, який тільки починав робити перші кроки як режисер повнометражного ігрового кіно. Зараз він також відомий завдяки фільмам "Тінь", "Справжня Маккой" і "Рикошет". 

Продюсери дуже хотіли бачити в головній ролі Міккі Рурка, але той зажадав гонорар у $5 млн, коли весь бюджет стрічки складав всього $16 млн. Почався кастинг, на якому розглядались усі помітні кінозірки-чоловіки тих років: Мел Гібсон, Кевін Костнер, Майкл Дуглас, Патрік Свейзі, Ед Гарріс й навіть співак Стінг. Частина відсіялась через малий гонорар, частині не сподобався сценарій. Досить близько до підписання контракту був Курт Рассел, однак, за чутками, дружина переконала його зробити вибір на користь "Великого переполоху в малому Китаї" Джона Карпентера. Цікаво, що ця стрічка теж провалиться в прокаті, але з часом отримала культовий статус. 

Нарешті режисер Малкехі випадково натрапив на фотографію Крістофера Ламберта й вирішив, що це "саме той хлопець, якого ми шукали". Однак вже після підписання всіх паперів з’ясувалась одна неприємна обставина. Француз за національністю Ламберт практично не говорив англійською. Актор був змушений по декілька годин займатись з репетитором протягом декількох місяців, а Рассел Малкехі вирішив, що характерний акцент піде тільки на користь – буде родзинкою персонажа. 

Урівноважити невідомого глядацькій аудиторії Ламберта продюсери вирішили запрошенням на роль Раміреза шанованої голлівудської зірки старшого покоління. Розглядались Джин Гекмен, Пітер О’Тул, Майкл Кейн, Малкольм Макдавел і Клінт Іствуд, однак тут повторилась історія з кастингом на головну роль: одних претендентів не влаштував замалий гонорар, інших – занадто короткий екранний хронометраж.

Джерело: IMDB

З залученням на цю роль Шона Коннері пов’язують цікаву байку: перший виконавець ролі Бонда поставився до пропозиції без ентузіазму, тим паче що за декілька місяців мали початися зйомки "Імені троянди" за однойменним бестселером Умберто Еко. На це Малкехі відповів, що зніме всі сцени з шотландцем за тиждень. Коли Коннері засумнівався, режисер запропонував йому парі: за кожен додатковий знімальний день він отримуватиме $1 млн. І хоча режисер дотримався свого слова, Коннері в програші не залишився – за сім днів зйомок він заробив $1,2 млн та отримав невелику, проте яскраву роль в свою фільмографію. 

Найскладніщими стали сцени фехтування. Для переконливості режисер вирішив використати справжні мечі, що ледь не спричинило нещасний випадок з Шоном Коннері вже в перший день зйомок. Ще через деякий час Малкехі вирішив підкреслити силу мечів та їх власників додаванням іскор під час схрещення. Зараз це можна було б швидко реалізувати в After Effects, але у 1980-ті комп’ютерна графіка тільки зароджувалась. Вирішили ситуацію через практичні спецефекти: від автомобільних акумуляторів до мечів прикріпили кабелі. Іскри таки з’являлись, але через кожні пару дублів доводилося перериватись – рукоятки мечів надто швидко нагрівались. 

Вісімдесяті – період розквіту індустрії музичних кліпів. Останні часто нагадували мікрофільми, а голлівудські продюсери намагалися залучити до написання саундтреків популярних виконавців і групи тих часів. Спочатку до "Горця" хотіли залучити популярний в ті роки британський рок-гурт Marilion. Переговори з ними зайшли в глухий кут й остаточно припинились, коли ті поїхали в турне. Тоді вирішили звернутись до групи Queen. Їм відправили приблизно 20-хвилинну нарізку сцен з фільму. "Квінам" так сподобалось побачене, що замість домовленої однієї пісні вони видали цілих три – Princess of Universe, Who Wants to Live Forever та It’s Kind of Magic. Остання дала назву 12-му альбому гурту, в який увійшли пісні з "Горця". Альбом став мультиплатиновим і реабілітував Queen після не надто вдалого The Works. 

Ще один з роду Маклаудів 

"Горець" вийшов у прокат у березні 1986 року й з тріском провалився – в США касові збори склали всього $5 млн. Більшість кінооглядачів вважають, що всьому виною переставляння в керівництві студії 20th Century Fox за декілька місяців до прем’єри. Новий топменеджмент не бачив у стрічці жодних перспектив і не став провадити якусь суттєву маркетингову кампанію. "Горця" не рекламували на ТБ/радіо чи білбордах, а єдиний постер являв собою чорно-біле фото обличчя Крістофера Ламберта великим планом з великою кількістю шуму. Американські глядачі гадали, що це якийсь черговий європейський артхаус і не поспішали купувати квитки. 

Джерело: Wikimedia

В Європі стрічка стала гучним касовим хітом, але й підхід до просування там був зовсім іншим. Особливо постарались на батьківщині виконавця головної ролі: довжелезні банери з Конором і Рамірезом розмістили вздовж Єлисейських полів у Парижі. Крім того, фільм ще й став бестселером на відеокасетах. Глядачам дуже сподобалося поєднання екшену і фентезі та наявність у "Горця" власної цікавої міфології. На радощах продюсери Девіс і Панзер задумались про повноцінну франшизу, хоча кінцівка фільму не натякала на можливість продовження. 

Сиквел, що вийшов в 1991 році, ледь не поховав усі плани продюсерів на фільм. Стрічка мала вкрай проблемний знімальний процес: з метою економії було прийнято рішення знімати в Аргентині, однак якраз в цей час в південноамериканській країні почалась одна з найбільших інфляцій в її історії. Це все доповнювалося відверто дивним сценарієм: так існування безсмертних пояснили тим, що вони нібито є прибульцями з планети Зайст. Другий "Горець" вийшов настільки невдалим, що всі наступні фільми в серії його ігнорували. 

Від повного забуття "Горця" врятував однойменний серіал, прем’єра якого відбулась 1993 року. Він розповідав про пригоди ще одного безсмертного воїна з клану Маклаудів – Дункана, роль якого зіграв британський актор Едріан Пол. Ламберт не захотів підписуватись на головну роль в серіалі, але з’явився в пілоті, щоб підкреслити зв’язок між фільмами. Хоча шоу мало досить шаблонну структуру епізодів – протагоніст зустрічав ще одного безсмертного, згадував про їхні попередні зустрічі в минулому через флешбеки – після чого все закінчувалось поєдинком в фіналі та перемогою головного героя. Однак, багатосерійний "Горець" протримався в ефірі шість сезонів, отримав низку нагород і спіноф з підзаголовком "Ворон", який, щоправда, закрили після першого сезону. 

Окрилені успіхом серіалу продюсери випустили триквел "Горця", а в фільмі "Кінець гри" замахнулися на кросовер між фільмами та серіалом. Проте обидва фільми в прокаті не змогли навіть відбити бюджет. Розвивати франшизу спробували в бік літератури з випуском книг та були спроби охопити молодшу аудиторію через анімаційний серіал, але знову ж таки невдало. Останнім підходом до всесвіту стала випущена в 2007 році стрічка "Джерело", яка, на думку багатьох глядачів, стала найгіршим кіно за "Горцем" з часів сиквелу.