Як українці з Jetbeep створили поштомати, що уп'ятеро-вдесятеро дешевші за європейські
Поштомати останніми роками часто можна побачити на вулицях України та навіть у прогонах будинків. Їх використовують поштові сервіси та ритейлери для зручного доставлення замовлень та посилок. В Україні є також компанія, яка створює начинку для поштоматів – це Jetbeep, стартап, який цього року посів третє місце на конкурсі IT Arena та представлятиме Україну на виставці CES 2024.
Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес
За словами співзасновника стартапу Валерія Чекалкіна, вартість встановлення їхньої розробки в рази менша за вартість встановлення звичайних поштоматів. Liga.Tech поговорила з Валерієм про конкуренцію на ринку поштоматів, вихід в інші країни та інвестиції.
Мобільні гаманці. Що було першим
Співзасновники Валерій Чекалкін та Олег Гордійчук із командою вже 10 років займаються рішеннями для ритейлу – почали з мобільних гаманців та застосунків для мереж. У ті часи був підйом мобільних гаманців, і команда Валерія впровадила рішення NFC замість QR-кодів, що дозволяло не заходити в застосунок і генерувати QR, потрібно було просто піднести телефон до пристрою. А з користувачем комунікували ще до транзакції через Bluetooth. "Ми могли певним чином вплинути на поведінку людини, на те, що вона купить, щось запропонувати, якусь рекламу відправити тощо", – пояснює співрозмовник.
Потім платіж поєднували з маркетинговою інформацією: "Якщо знати, за що людина платить, то, відповідно, можна зрозуміти, що вона купує іноді, де вона це купує, як часто вона купує тощо, – каже Валерій. – Цю інформацію ми могли використовувати і надавали це рішення ритейлерам". Найбільшим клієнтом Jetbeep був EasyPay – на ринку України починали з ним.
Рішення всім подобалось, каже Чекалкін, і всі ритейлери хотіли його отримати. Але почалася пандемія, потім – повномасштабне вторгнення, і "ритейлерам стало не до цього".
Далі – поштомати
Як команда почала працювати над поштоматами? "До нас прийшли наші партнери і сказали: Хлопці, ви передаєте картку лояльності і платіжну інформацію через Bluetooth, а можете просто відкрити замок дистанційно?" Jetbeep зробили прототип, зʼявився перший проєкт, після якого все поступово пішло. Зараз Jetbeep займається виключно поштоматами.
У компанії є два напрямки діяльності – постачання технологій та створення власної мережі поштоматів в ЄС. Jetbeep планує створити свою мережу і надати до неї доступ всім, хто з ними інтегрується – це має назву agnostic або open network, каже Валерій. Конкуренти Jetbeep – як правило, європейські виробники, каже співрозмовник, наводячи кілька назв – Swipbox, Cleveron.
Але рішення Jetbeep дечим вирізняється, стверджує Чекалкін. Це те, що їхні поштомати – автономні, тобто не потребують підключення до електромережі. З мінімальним споживанням електроенергії – поштомат може працювати на одній батарейці роками. Також розробка підтримує будь-який UX, який є у звичайних поштоматів – легко інтегрується у вже наявну мережу поштоматів без зміни процесів, що дуже важливо для наших клієнтів
"Встановлення нашого поштомата – це умовно 50-100 євро, без узгодження. З кабелем – це щонайменше 500 євро за встановлення", – зазначає Валерій. Автономний поштомат коштує дешевше і його можна встановлювати будь-де. До того ж периферія використовує менше живлення, тож батарейка житиме довше, а батарея самого поштомата тримає від року до чотирьох. "Це наше ноу-хау – ми вміємо під'єднувати і використовувати пристрої з мінімальним споживанням електроенергії і мінімальними потребами в пам'яті, в нас є мікроконтролер, а не звичайний комп'ютер", – пояснює Чекалкін.
Плани на інші ринки
Зараз стартап планує вихід на ринок Німеччини, який, за словами Валерія, має дуже великий потенціал: "Це найбагатша країна Європи, найбільша країна за населенням, але одна з найменших за кількістю поштоматів на тисячу людей". До того ж там здебільшого використовують поштомати з підключенням до мережі.
Щодо власної мережі Jetbeep також спілкується з Канадою, Іспанією, Францією, Італією, близькосхідними країнами. Найактивніші регіони для розвитку зараз – це країни Балтії і країни Балкан, є партнери у Греції та Португалії.
"Ми працюємо виключно через партнерів – нам потрібен партнер на місці. Це може бути виробник металу, це може бути системний інтегратор, компанія, яка встановлює поштомати, або ж розробник мобільного застосунку, постачальник програмного забезпечення для управління посилок, – додає співрозмовник. – Завдяки таким партнерам ми зрозуміли, що зазвичай партнер заробляє більше нас. Це дуже добре масштабується, і ми намагаємося вибудовувати взаємовигідні стосунки з партнерами, і завдяки цьому зростаємо".
В Україні Jetbeep зараз нічого не продає. Коли стартап шукав інвестиції, то звертався до фонду Нової пошти, відправили на перевірку інженерам своє рішення, але там ним не зацікавились, пояснює Валерій. – Дали фідбек, що воно забагато споживає – хоча показник вдесятеро менше за рішення НП".
За які кошти
"Звісно, ми залучали інвестиції, але загалом намагаємось побудувати компанію, яка сама себе окуповує. І це здебільшого вдається зробити, – каже Чекалкін. – За всю історію ми витратили трошки більше, ніж заробили".
Загалом компанія заробила близько 3 млн євро за роки роботи, водночас залучили 400 000 євро інвестицій. Було кілька невеликих раундів інвестицій, ангели-інвестори, далі – проходження акселерації і скейлап-програми. Зараз на стадії залучення раунд на 300 000 євро, який піде на розвиток власної мережі поштоматів – на інтеграції з клієнтами, онбордних клієнтів, розробку програмного забезпечення.
Про команду
Зараз у Jetbeep 17 людей на фултаймі, ще пʼять – на парттаймі. Більшість учасників команди – в Україні, в Києві, Черкасах, Дніпрі, Львові. Є дві людини в Португалії, одна людина – в Канаді, також є учасник команди у Варшаві, у Берліні. Команда працює повністю дистанційно.
"Люди – це найбільший актив компанії, будь-якої взагалі, а нашої особливо. Пройшли разом через дуже багато складнощів, за ковід і війну нікого не втратили, що теж дуже важливо. Але було багато втрат – падіння доходів, криза і війна так просто не минають", – резюмує Валерій.
