Зміст:
  1. Мобільні гаманці. Що було першим
  2. Далі – поштомати
  3. Плани на інші ринки
  4. За які кошти
  5. Про команду

Поштомати останніми роками часто можна побачити на вулицях України та навіть у прогонах будинків. Їх використовують поштові сервіси та ритейлери для зручного доставлення замовлень та посилок. В Україні є також компанія, яка створює начинку для поштоматів – це Jetbeep, стартап, який цього року посів третє місце на конкурсі IT Arena та представлятиме Україну на виставці CES 2024.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

За словами співзасновника стартапу Валерія Чекалкіна, вартість встановлення їхньої розробки в рази менша за вартість встановлення звичайних поштоматів. Liga.Tech поговорила з Валерієм про конкуренцію на ринку поштоматів, вихід в інші країни та інвестиції.

Мобільні гаманці. Що було першим

Співзасновники Валерій Чекалкін та Олег Гордійчук із командою вже 10 років займаються рішеннями для ритейлу – почали з мобільних гаманців та застосунків для мереж. У ті часи був підйом мобільних гаманців, і команда Валерія впровадила рішення NFC замість QR-кодів, що дозволяло не заходити в застосунок і генерувати QR, потрібно було просто піднести телефон до пристрою. А з користувачем комунікували ще до транзакції через Bluetooth. "Ми могли певним чином вплинути на поведінку людини, на те, що вона купить, щось запропонувати, якусь рекламу відправити тощо", – пояснює співрозмовник.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Потім платіж поєднували з маркетинговою інформацією: "Якщо знати, за що людина платить, то, відповідно, можна зрозуміти, що вона купує іноді, де вона це купує, як часто вона купує тощо, – каже Валерій. – Цю інформацію ми могли використовувати і надавали це рішення ритейлерам". Найбільшим клієнтом Jetbeep був EasyPay – на ринку України починали з ним.

Рішення всім подобалось, каже Чекалкін, і всі ритейлери хотіли його отримати. Але почалася пандемія, потім – повномасштабне вторгнення, і "ритейлерам стало не до цього".

Далі – поштомати

Як команда почала працювати над поштоматами? "До нас прийшли наші партнери і сказали: Хлопці, ви передаєте картку лояльності і платіжну інформацію через Bluetooth, а можете просто відкрити замок дистанційно?" Jetbeep зробили прототип, зʼявився перший проєкт, після якого все поступово пішло. Зараз Jetbeep займається виключно поштоматами.

Як українці з Jetbeep створили поштомати, що уп'ятеро-вдесятеро дешевші за європейські
Фото: Jetbeep

У компанії є два напрямки діяльності – постачання технологій та створення власної мережі поштоматів в ЄС. Jetbeep планує створити свою мережу і надати до неї доступ всім, хто з ними інтегрується – це має назву agnostic або open network, каже Валерій. Конкуренти Jetbeep – як правило, європейські виробники, каже співрозмовник, наводячи кілька назв – Swipbox, Cleveron.

Але рішення Jetbeep дечим вирізняється, стверджує Чекалкін. Це те, що їхні поштомати – автономні, тобто не потребують підключення до електромережі. З мінімальним споживанням електроенергії – поштомат може працювати на одній батарейці роками. Також розробка підтримує будь-який UX, який є у звичайних поштоматів – легко інтегрується у вже наявну мережу поштоматів без зміни процесів, що дуже важливо для наших клієнтів 

В Європі зараз 90% поштоматів підключені до мережі, каже співрозмовник, і їх дорого встановлювати.

"Встановлення нашого поштомата – це умовно 50-100 євро, без узгодження. З кабелем – це щонайменше 500 євро за встановлення", – зазначає Валерій. Автономний поштомат коштує дешевше і його можна встановлювати будь-де. До того ж периферія використовує менше живлення, тож батарейка житиме довше, а батарея самого поштомата тримає від року до чотирьох. "Це наше ноу-хау – ми вміємо під'єднувати і використовувати пристрої з мінімальним споживанням електроенергії і мінімальними потребами в пам'яті, в нас є мікроконтролер, а не звичайний комп'ютер", – пояснює Чекалкін.

Плани на інші ринки

Зараз стартап планує вихід на ринок Німеччини, який, за словами Валерія, має дуже великий потенціал: "Це найбагатша країна Європи, найбільша країна за населенням, але одна з найменших за кількістю поштоматів на тисячу людей". До того ж там здебільшого використовують поштомати з підключенням до мережі.

Щодо власної мережі Jetbeep також спілкується з Канадою, Іспанією, Францією, Італією, близькосхідними країнами. Найактивніші регіони для розвитку зараз – це країни Балтії і країни Балкан, є партнери у Греції та Португалії. 

"Ми працюємо виключно через партнерів – нам потрібен партнер на місці. Це може бути виробник металу, це може бути системний інтегратор, компанія, яка встановлює поштомати, або ж розробник мобільного застосунку, постачальник програмного забезпечення для управління посилок, – додає співрозмовник. – Завдяки таким партнерам ми зрозуміли, що зазвичай партнер заробляє більше нас. Це дуже добре масштабується, і ми намагаємося вибудовувати взаємовигідні стосунки з партнерами, і завдяки цьому зростаємо". 

В Україні Jetbeep зараз нічого не продає. Коли стартап шукав інвестиції, то звертався до фонду Нової пошти, відправили на перевірку інженерам своє рішення, але там ним не зацікавились, пояснює Валерій. – Дали фідбек, що воно забагато споживає – хоча показник вдесятеро менше за рішення НП". 

За які кошти

"Звісно, ми залучали інвестиції, але загалом намагаємось побудувати компанію, яка сама себе окуповує. І це здебільшого вдається зробити, – каже Чекалкін. – За всю історію ми витратили трошки більше, ніж заробили".

Загалом компанія заробила близько 3 млн євро за роки роботи, водночас залучили 400 000 євро інвестицій. Було кілька невеликих раундів інвестицій, ангели-інвестори, далі – проходження акселерації і скейлап-програми. Зараз на стадії залучення раунд на 300 000 євро, який піде на розвиток власної мережі поштоматів – на інтеграції з клієнтами, онбордних клієнтів, розробку програмного забезпечення.

Про команду

Зараз у Jetbeep 17 людей на фултаймі, ще пʼять – на парттаймі. Більшість учасників команди – в Україні, в Києві, Черкасах, Дніпрі, Львові. Є дві людини в Португалії, одна людина – в Канаді, також є учасник команди у Варшаві, у Берліні. Команда працює повністю дистанційно. 

В команді багато людей працюють десяток років. Практично всі учасники команди мають опціони – тобто є акціонерами компанії.

"Люди – це найбільший актив компанії, будь-якої взагалі, а нашої особливо. Пройшли разом через дуже багато складнощів, за ковід і війну нікого не втратили, що теж дуже важливо. Але було багато втрат – падіння доходів, криза і війна так просто не минають", – резюмує Валерій.