Чи бути мільйону людей на Марсі. Що не так з планами Маска колонізувати Червону планету
У 2020 році засновник SpaceX Ілон Маск заявив, що планує переселити мільйон людей на Марс до 2050 року. Візія марсіанського мегаполіса, вкритого деревами, хромованими монорейками та людьми у футуристичній уніформі, давно живе в уяві людства – від науково-фантастичних романів Рея Бредбері до "Згадати все" з Арнольдом Шварценеггером.
На думку Маска, постійна колонія на Червоній планеті може підтримувати наш вид, якщо все людство буде знищено на Землі. Як показав 2023 рік, побоювання Маска щодо Третьої світової війни можуть впливати на його рішення навіть щодо допомоги Україні.
Але що, якщо Маск робить помилку й у відношенні освоєння Марса? Liga.Tech публікує скорочений переклад статті Insider, де видання опитало експертів про їхню думку щодо освоєння Марса. Червона планета може бути не найкращим вибором для переселення людства – і ось чому.
Застаріла візія
Плани Маска щодо Марса спираються на Starship від SpaceX, 120-метрову космічну систему з ракети й корабля багаторазового використання. Хоча перший тестовий орбітальний запуск Starship пройшов невдало – система вибухнула у небі над Мексиканською затокою у квітні 2023-го. Другий запуск досі не відбувся.
Але невдачі не заважають "візіонеру". Виступаючи на Міжнародному астронавтичному конгресі на початку жовтня, він припустив, що перший безпілотний корабель Starship може приземлитися на Марсі в найближчі три-чотири роки.
Перші плани Маска передбачали відряджання безпілотних кораблів на поверхню Марса, а потім уже транспортування людей. Після того, як перші місії приземляться, вони працюватимуть над перетворенням води та CO2 з поверхні Марса на рідкий кисень і метанове паливо, яке є двигуном Starship.
Після дозаправлення кораблів Starship вони зможуть повернутися на Землю. Першочерговим завданням SpaceX є "встановлення вантажного маршруту на Марс", сказав Маск Washington Post у 2016 році.
Після перших польотів Маск хоче залучити людей масово будувати колонії та заводи, щоб зробити колонію автономною. Головним серед цих пріоритетів є будівництво заводу з виробництва ракетного палива, завдяки чому Марс стане форпостом для космічних подорожей.
За словами Маска, з Марса люди можуть дістатися до поясу астероїдів, супутників Юпітера та Сатурна й пояса Койпера. І якщо раніше життя на Марсі уявляли у гігантських скляних куполах, схожих на оранжереї, то тепер Маск хоче нагріти планету, щоб зробити її придатною для життя.
Проблема №1. Не вистачає CO2 для трансформації атмосфери
Маск заявив, що планує використати природні ресурси Марса, щоб перетворити його атмосферу і зробити планету теплішою та більш вологою. Цей процес, який називається тераформуванням, базується на передумові, що на Марсі достатньо CO2 для цього.
Молекули вуглекислого газу вловлюють інфрачервоні промені сонця. Ось чому Земля нагрівається з часів промислової революції, коли люди почали викидати більше CO2 та інших парникових газів в атмосферу.
По суті, тераформування Марса передбачатиме танення його полярних льодових шапок, що вивільнить запаси CO2. Потім ці молекули, що вловлюють тепло, можуть потрапити в атмосферу і з часом нагріти планету. На папері це звучить правдоподібно, але є кілька проблем, каже Крістофер Едвардс, планетолог з університету Північної Аризони.
По-перше, людство просто не має технологій і ресурсів на Марсі, щоб зробити тераформування реальністю в найближчому майбутньому. І навіть якби ми це зробили, "згідно з найбільш оптимістичними припущеннями, на Марсі просто недостатньо CO2, який можна було б мобілізувати та створити довговічну атмосферу", — каже науковець.
Окрім того, навіть якби було достатньо молекул CO2, щоб створити густу атмосферу, як у Землі, на Марсі не вистачить магнітного поля, що б запобігло ерозії газів із часом.
Маск також визнав проблеми з цією частиною плану. "Тераформування буде надто повільним, щоб реалізуватися протягом нашого життя. Однак ми можемо створити там людську базу за цей час", — написав він на X.
Проблема №2. Як доставити людей на Марс
У більш короткостроковій перспективі існує проблема доставляння людей на Марс. Більшість місій на Марс просто пролетіли повз планету або облетіли її. З місій, які намагалися приземлитися, лише 40% були успішними, і в жодній з них не було людей.
Попри те, що Маск зробив революцію в інших напрямах ракетної промисловості, запустити ракету на Марс справді важко, каже Брюс Якоскі, планетолог і головний дослідник супутника Mars Maven.
Starship ще не здійснив успішного випробувального польоту. І все ж Маск заявив, що планує відправити першу людину на Марс до 2029 року. Хоча Якоскі захоплюється всім, що Маск зробив для пожвавлення громадського інтересу до космосу, він не вважає, що підхід бізнесмена до колонізації Марса є реалістичним чи заслуговує на довіру.
Проблема №3. Що робити, якщо на Марсі вже є життя?
Якщо Маску вдасться доправити людей на Марс до того, як науковці закінчать вивчення його поверхні, це може загрожувати людству втратою одного з найбільших відкриттів усіх часів. Так вважає Ендрю Коутс, професор фізики з космічної наукової лабораторії Малларда Університетського коледжу Лондона.
На Марсі є багато умов, які зробили б його гарним місцем для поселення, вважає вчений. На планеті є замерзла вода, яку можна розтопити для питної води й виробництва ракетного палива. І є вуглець, водень, азот, кисень, фосфор і сірка.
Але саме ці елементи також є причиною, чому не треба чіпати Марс. На думку науковців, 3-4,1 мільярда років тому Марс був дуже схожий на Землю. Він мав густу атмосферу, а деякі регіони були вкриті гігантськими озерами, в яких, можливо, містилося життя.
У разі успішного тераформування Марса зміни клімату порушать ґрунт і лід, що можуть зберігати докази стародавнього життя, вважає Коутс. Це було б "космічним вандалізмом".
Проблема №4. Радіація
Науковці досі не знають, як наше тіло й розум справляться з перебуванням на іншій планеті протягом тривалого періоду часу. Більшість того, що ми знаємо, отримано від астронавтів, які перебувають на Міжнародній космічній станції, що знаходиться в захисній магнітосфері Землі.
"Фізіологічні наслідки перебування на МКС не схожі на те, що може статися під час подорожі на Марс", — каже Рейчел Зайдлер, професорка прикладної фізіології та кінезіології в Університеті Флориди.
NASA підрахувало, що астронавти, які подорожують за межі МКС, будуть піддаватися радіації, еквівалентній 150-6000 рентгенівських знімків грудної клітки, залежно від того, як довго вони знаходяться в космосі та яким видам космічного випромінювання вони піддаватимуться.
Атмосфера Землі захищає нас від найжорсткіших форм радіації. Але на Марсі, де атмосфера більш ніж у 100 разів тонша, ніж на Землі, космічне випромінювання може буквально бомбардувати поверхню.
Космічне випромінювання може спричинити рак, завдати шкоди нервовій і серцево-судинній системам і спричинити протікання захисних мембран мозку. Вчені вважають, що нинішнє бачення Марса з колоніями й парками – "дуже романтичне". Реальність може бути набагато суворішою та похмурішою.
Мріяти – круто. То чи треба щось колонізувати взагалі?
Серед наших космічних сусідів є світи, більш придатні до потенційної колонізації. Наприклад, супутники Сатурна Енцелад чи Титан або супутник Юпітера Європа. Але вони знаходяться на сотні мільйонів кілометрів далі, ніж Марс, а дістатися до Марса і так досить важко.
Але є ще одне місце, набагато ближче за Марс. Це Місяць. У 2019 році сам Маск підрахував, що колонізація Марса коштуватиме від $100 млрд до $10 трильйонів. Для порівняння, розробка місячної бази коштувала б $35 мільярдів, згідно з аналізом Центру стратегічних і міжнародних досліджень 2009 року. У сьогоднішніх цінах це становить $50 мільярдів — половина нижчої оцінки Маска.
Водночас планетолог Якоскі вважає, що зараз спроби колонізувати будь-яку планету – нежиттєздатні. Але це можливо у майбутньому, хоча науковець просто не вважає це необхідним зараз. І навіть якщо заселення Марса не здійсниться у найближчому майбутньому, це не обов’язково погано, вважає Едвардс з університету Північної Аризони. Адже "мріяти – це круто".
SpaceX не відповіла на запит Insider прокоментувати матеріал.