Ефект "зловісної долини". Чому люди бояться роботів з обличчям

У грудні британська компанія Engineered Arts презентувала робота Ameca. У компанії називають його найпередовішим людиноподібним роботом у світі. Мета створення Ameca, за словами розробників – допомогти налагодити взаємодію роботів та людей.

Від інших роботів Ameca відрізняється жвавою мімікою. В інших "медійних" роботів – від Boston Dynamics, наприклад, обличчя зовсім відсутні. А обличчя китайського робота Софії викликає ефект "зловісної долини". Творці Ameca виклали поки що лише два ролики з роботом (їх можна побачити нижче за текстом). З них незрозуміло, чи може він ходити та робити ще щось, крім як усміхатися або розводити руками.

На сайті проєкту зазначено, що робота можна придбати або взяти в оренду, тільки не вказано, скільки треба заплатити за цю розробку.

Міміка "обличчя" робота Engineered Arts на перший погляд справді ближча до людської, ніж у попередніх роботів. Поки неясно, як на практиці можна буде використовувати Ameca, та й сучасні роботи все ще далекі від своїх фантастичних прототипів – наприклад, роботів з фільмів "Я, робот" або "Двохсотлітня людина". У наявних роботів немає свідомості, це не штучні люди, а поки що лише манекени, що рухаються.

"Зловісна долина"

Відтворення людської міміки – складний процес. У ній бере участь безліч м'язів, рухи очей, сама міміка – це вираз певних емоцій, які може зчитувати інша людина. Міміка персонажів анімації та наявних роботів поки що не дотягує до реальної людської. Це призводить до явища "зловісної долини". Воно ґрунтується на гіпотезі японського робототехніка Масахіро Морі. Згідно зі "зловісною долиною", робот або об'єкт, що виглядає і діє майже як людина, викликає огиду у людей.

У 1978 році Масахіро Морі з'ясував, що більше робот схожий на людину, то симпатичнішою вона здається людям, але до певної межі. Люди готові миритися з нерухомими промисловими роботами, гуманоїдними роботами, відторгнення не викликають зображення живих здорових людей. Але між першими та останніми – провал, "зловісна долина" із зомбі, трупами та протезами. Тобто об'єкт, який виглядає як людина, але рухається неприродно або зовсім нерухомий, лякає.

Попри "зловісну долину", люди вперто намагаються подарувати роботам обличчя. Liga.Tech зібрала кілька прикладів цього явища.

Софія

Гіноїд (робот у вигляді жінки) Софія, створений 2015 року гонконзькою компанією Hanson Robotics, здалеку виглядає як людина. Її покриття схоже на шкіру, у Софії є очі, ніс та рот. Творці робота стверджують, що вона здатна висловити понад 50 емоцій та схожа на актрису Одрі Хепберн, але, судячи з відео, ці емоції далекі від людських. Очі Софії майже не рухаються, а її "черепна коробка" зроблена із прозорого пластику.

Ameca

Ameca візуально менш схожий на людину, ніж Софія, – його "шкіра" є сірою, а очі майже безбарвні. На обличчі робота видно шви з'єднання, він виконаний не у "людських кольорах", тобто відмінностей від людини більше. Це зменшує наслідки "зловісної долини".

Affetto

У 2020 році вчені з університету Осаки в Японії створили робота у вигляді дитячої голови. Вона "відчуває біль" за допомогою синтетичної шкіри та показує спектр емоцій завдяки 116 тактильним датчикам. Affetto складно назвати повноцінним роботом, це скоріше випробувальний пристрій. Але виглядає він у повній відповідності до "зловісної долини".

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе

Чи потрібне роботу обличчя?

Сучасні технологічні пристрої – комп'ютери, смартфони – обходяться без міміки, і це зовсім не заважає людям із ними практично не розлучатися. У спілкуванні між собою в інтернеті люди використовують замінник міміки – емодзі, що підкреслюють емоції та почуття. Чи потрібні роботам саме людські обличчя? Навряд чи. Кінематографічні роботи у фантастиці часто не мають справді людських облич.

У C3PO в "Зоряних війнах" була нерухома маска, у Робокопа з однойменного фільму "хайтекова" маска закривала верхню половину обличчя, а в частині фільмів роботи навіть не зовсім андроїдні – наприклад, в "Інтерстеларі" або "Автостопом Галактикою". У фільмі "Місяць" 2009 року було показано оригінальне рішення для інтерфейсу робота – окрім голосу, він був оснащений екраном з емодзі, що виражає його "настрій".

Без людиноподібних облич або облич взагалі обходиться більшість наявних роботів. Промислові роботи та роботи для доставляння, роботи, призначені для дослідження інших планет або військові роботи, пристрої, на яких відточують робототехнічні технології – ті самі розробки Boston Dynamics. Усі вони не мають облич.

"Гуманоїдні роботи – це марнославний проєкт: спроба створити штучне життя за нашою власною подобою – по суті, спроба зіграти в Бога. Проблема в тому, що у нас це не дуже добре виходить. Попросіть кого-небудь на вулиці назвати робота, і ви у відповідь почуєте: "Термінатор", "Кіберлюди" (з "Доктора Хто") або "той золотий" із "Зоряних війн". Чого вам не назвуть, так це таких імен, як Tesla Model X, Cassini або DJI Inspire 2", – пише викладач робототехніки з Манчестерського університету Саймон Вотсон. Він вважає, що наше уявлення про те, що таке робот, було зіпсоване науковою фантастикою та популярною культурою.

Термін "робот" вперше використали 1920 року Карел і Йозеф Чапеки в п'єсі RUR для опису штучної людини. Відтоді людство прагне втілити цю вигадку за потреби чи без неї. Людство вже має промислових роботів, розробки штучного інтелекту, але, ймовірно, питання не буде закрито, доки не з'явиться справді штучна людина.