Близько третини українських підлітків стикалися з кібербулінгом. Як цьому запобігти – поради

Майже третина українських підлітків хоч раз ставали жертвами кібербулінгу. Ситуація погіршилася після повномасштабного вторгнення. Якщо раніше вони частіше могли зустрітися зі своїми однолітками лицем до лиця, то війна перенесла цю боротьбу в онлайн.  

Liga.Tech розповідає про найпоширеніші типи кібербулінгу та публікує поради психолога, які допоможуть підліткам та їхнім батькам. 

Чому булінг онлайн ранить сильніше

За даними ЮНІСЕФ в Україні 29% опитаних підлітків ставали жертвами онлайн-булінгу, 16% з них пропускали через це шкільні заняття. "Уявіть яка кількість підлітків просто приховує цей факт", – каже Юлія Лідіч, проєктна менеджерка ГО GoLOCAL та проєкту DRIVE з цифрової грамотності.  Кібербулінг часто відбувається в соціальних  мережах, в месенджерах, на ігрових платформах. Як пояснює експертка, це – поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження.  Серед найпоширеніших типів – зламування  акаунтів, поширення неправдивої інформації (наприклад, відредагованих у фоторедакторах фото), образи, шантаж, вимагання персональної  інформації (наприклад, інтимних фото чи адреси проживання).

"Кібербулінг  є  серйозною  проблемою в Україні, яку, на жаль, недооцінюють через свою віртуальну присутність. Це і є небезпечним фактором", – вважає менеджерка ГО GoLOCAL. Ця громадська організація розробила інтерактивну онлайн-платформу для підлітків та їхніх батьків, які стикнулися з кібербулінгом. 

Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до трьох годин на день, а ще приблизно 50% – чотири та більше годин. 

Відповідно, це може призвести до таких страшних наслідків як зростання кількості дитячих та підліткових суїцидів, вважає Лідіч. 

Як війна впливає на поширення кібербулінгу

"Військові дії та конфлікти можуть суттєво вплинути на психологічний стан дітей та підлітків, а також викликати різні прояви агресії та напруження", – каже гештальт-терапевтка Оксана Диптан. 

"Багато дітей відчували стрес, тривогу та страх через нестабільну ситуацію у країні. Вони відмовлялися від звичних розваг та суспільних активностей, уникали школи, навіть втрачали інтерес до спілкування з друзями. Це впливало на їхні стосунки з оточуючими та на загальний прояв агресії", – каже Диптан.

У містах, де тривають військові дії, життя дітей та підлітків дуже змінилося. Спокійна атмосфера та звичайна рутина залишилися в минулому, замість цього у їхньому житті з'явились загрози, тривога та нестабільність. 

Зміна середовища відразу ж вплинула на їхні взаємини. Через напругу та емоційний стрес підлітки стали більш агресивними. Однак, якщо раніше вони могли зустрітися зі своїми однолітками лицем до лиця, війна перенесла цю боротьбу у кіберпростір.

Як поскаржитися на булінг у TikTok та Roblox

"Обізнаність – ключ до перемоги. Важливо знати, що таке кібербулінг та як його впізнати. Завжди треба бути обережним і звертати увагу на будь-які дивні повідомлення, образи чи загрози", – радить Оксана Диптан підліткам та дітям, які зіштовхнулися з булінгом.  

• Не відповідай на агресію. Найкращий спосіб впоратися з кібербулінгом – це не реагувати на агресію. Важливо зрозуміти, що злі слова не варті вашого часу та уваги.

• Зберігай докази. Якщо ви хочете звернутись по допомогу, зробить скриншоти або зберігайте повідомлення як доказ того, що відбувається.

• Звертайся по допомогу. Ніколи не варто бути самотнім в боротьбі. Ви завжди можете звернутися до дорослих – батьків, вчителів або інших довірених осіб – і поділитися тим, що відбувається.

• Збереження доказів у вигляді скриншотів, записів тощо може бути корисним для подальшого розслідування. Також експертка нагадує, що на таких платформах як TikTok і Roblox існують механізми, які дозволяють заявити про неприпустимий контент та кібербулінг. "Знайдіть можливість звітувати про випадки кібербулінгу на цих платформах та надайте всі можливі докази", – каже Оксана Диптан.

Батькам Диптан також радить звернутися до адміністрації сайту або застосунку або, якщо кібербулінг відбувається в повідомленнях, – повідомити про проблему школу та правоохоронні органи: "Дитина повинна знати, що вона не сама. Забезпечте їй підтримку, адекватну консультацію та, можливо, професійну допомогу".

Крім того, важливо навчити дитину правильно налаштовувати приватність у соціальних мережах та інтернет-платформах.

Як зменшити залежність дитини від гаджета

Для батьків, які хочуть допомогти дитині зменшити кількість часу проведенного онлайн, гештальт-терапевтка також дала декілька порад.

• Встановити обмеження. Визначте розумні обмеження для щоденного часу, який дитина може провести перед екраном. Це може охоплювати час для навчання, фізичної активності, соціальних взаємодій тощо.

• Створити розклад. Розклад має містити різноманітні активності, такі як навчання, заняття спортом, читання, творчість та соціальні зустрічі. Це допоможе різноманітно використовувати час.

• Приклад дорослих. Якщо діти бачать, що і ви вмієте обмежувати свій екранний час, то це може надихнути їх робити те саме.

• Спільна діяльність. Разом грайте в настільні та спортивні ігри, готуйте тощо.

• Дискутувати про безпеку. Проговоріть з дитиною небезпеки екранної залежності та поясніть, коли потрібно зробити паузу.

• Визначити "екранно-вільний" час. Встановіть періоди, коли весь родинний годинник буде "екранно-вільним" – під час прийому їжі, перед сном або під час сімейних розваг.

• Поінформуйтесь про контент. Періодично дізнавайтеся, які застосунки та ігри використовує ваша дитина, та переконайтеся, що вони відповідають її віку та психологічному розвитку.

Чи можна запобігти кібербулінгу

Збільшення часу, який підлітки проводять онлайн, робить їх вразливішими до булінгу. Щоб підтримати дитину, гештальт-терапевтка радить батькам: 

• Відкрито спілкуватися. Розмовляйте з дитиною про її онлайн-активності та друзів, виявляйте цікавість і розуміння.

• Заохочувати добрі стосунки. Вчити дитину бути толерантною, поважати та співчувати іншим.

• Вчити цифрової грамотності. Розмовляйте про конфіденційність, онлайн-безпеку та те, як реагувати на негативні ситуації.

• Виявляти зміни. Спостерігайте за змінами в поведінці дитини, якщо вона стає вразливою до булінгу.

• Заохочувати до співпраці зі школою. Підтримуйте зв'язок зі школою, дізнайтесь про їх програми проти булінгу.

• Бути прикладом вдома. Будьте прикладом толерантної та поважної поведінки у відносинах з іншими.

"Я вважаю, що потрібно проводити тренінги з антиагресії та антикібербулінгу, де діти вчились би виражати свої емоції позитивними способами, вирішувати конфлікти та спілкуватися зі своїми ровесниками на дружніх засадах", – коментує Оксана Диптан.

"Важлива не лише протидія кібербулінгу, але й створення сприятливого психологічного середовища для підлітків. Постійна підтримка та розуміння допомогають дітям подолати емоційний стрес та відновити свою психологічну стійкість", – говорить фахівчиня.