Майже третина українських підлітків хоч раз ставали жертвами кібербулінгу. Ситуація погіршилася після повномасштабного вторгнення. Якщо раніше вони частіше могли зустрітися зі своїми однолітками лицем до лиця, то війна перенесла цю боротьбу в онлайн.
Liga.Tech розповідає про найпоширеніші типи кібербулінгу та публікує поради психолога, які допоможуть підліткам та їхнім батькам.
За даними ЮНІСЕФ в Україні 29% опитаних підлітків ставали жертвами онлайн-булінгу, 16% з них пропускали через це шкільні заняття. "Уявіть яка кількість підлітків просто приховує цей факт", – каже Юлія Лідіч, проєктна менеджерка ГО GoLOCAL та проєкту DRIVE з цифрової грамотності. Кібербулінг часто відбувається в соціальних мережах, в месенджерах, на ігрових платформах. Як пояснює експертка, це – поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження. Серед найпоширеніших типів – зламування акаунтів, поширення неправдивої інформації (наприклад, відредагованих у фоторедакторах фото), образи, шантаж, вимагання персональної інформації (наприклад, інтимних фото чи адреси проживання).
"Кібербулінг є серйозною проблемою в Україні, яку, на жаль, недооцінюють через свою віртуальну присутність. Це і є небезпечним фактором", – вважає менеджерка ГО GoLOCAL. Ця громадська організація розробила інтерактивну онлайн-платформу для підлітків та їхніх батьків, які стикнулися з кібербулінгом.
Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до трьох годин на день, а ще приблизно 50% – чотири та більше годин.
Відповідно, це може призвести до таких страшних наслідків як зростання кількості дитячих та підліткових суїцидів, вважає Лідіч.
"Військові дії та конфлікти можуть суттєво вплинути на психологічний стан дітей та підлітків, а також викликати різні прояви агресії та напруження", – каже гештальт-терапевтка Оксана Диптан.
"Багато дітей відчували стрес, тривогу та страх через нестабільну ситуацію у країні. Вони відмовлялися від звичних розваг та суспільних активностей, уникали школи, навіть втрачали інтерес до спілкування з друзями. Це впливало на їхні стосунки з оточуючими та на загальний прояв агресії", – каже Диптан.
У містах, де тривають військові дії, життя дітей та підлітків дуже змінилося. Спокійна атмосфера та звичайна рутина залишилися в минулому, замість цього у їхньому житті з'явились загрози, тривога та нестабільність.
Зміна середовища відразу ж вплинула на їхні взаємини. Через напругу та емоційний стрес підлітки стали більш агресивними. Однак, якщо раніше вони могли зустрітися зі своїми однолітками лицем до лиця, війна перенесла цю боротьбу у кіберпростір.
"Обізнаність – ключ до перемоги. Важливо знати, що таке кібербулінг та як його впізнати. Завжди треба бути обережним і звертати увагу на будь-які дивні повідомлення, образи чи загрози", – радить Оксана Диптан підліткам та дітям, які зіштовхнулися з булінгом.
Батькам Диптан також радить звернутися до адміністрації сайту або застосунку або, якщо кібербулінг відбувається в повідомленнях, – повідомити про проблему школу та правоохоронні органи: "Дитина повинна знати, що вона не сама. Забезпечте їй підтримку, адекватну консультацію та, можливо, професійну допомогу".
Крім того, важливо навчити дитину правильно налаштовувати приватність у соціальних мережах та інтернет-платформах.
Для батьків, які хочуть допомогти дитині зменшити кількість часу проведенного онлайн, гештальт-терапевтка також дала декілька порад.
Збільшення часу, який підлітки проводять онлайн, робить їх вразливішими до булінгу. Щоб підтримати дитину, гештальт-терапевтка радить батькам:
"Я вважаю, що потрібно проводити тренінги з антиагресії та антикібербулінгу, де діти вчились би виражати свої емоції позитивними способами, вирішувати конфлікти та спілкуватися зі своїми ровесниками на дружніх засадах", – коментує Оксана Диптан.
"Важлива не лише протидія кібербулінгу, але й створення сприятливого психологічного середовища для підлітків. Постійна підтримка та розуміння допомогають дітям подолати емоційний стрес та відновити свою психологічну стійкість", – говорить фахівчиня.
Коментарі