Віртуальний секс, Siri та відеоконференції. Яким бачили майбутнє у фантастиці 1990-х
Цього року стрічка "Руйнівник" (Demolition Man) відзначатиме 30 років з прем’єри. В момент виходу вона показала досить скромні касові результати – майже $160 млн за бюджету в приблизно $60 млн, – а критики пройшлись по фільму катком. Проте з часом стрічка з Сильвестром Сталлоне і Веслі Снайпсом отримала статус культової.
Бойовик Марка Брамбілли зміг зробити навіть більше – спрогнозував майбутнє краще за багатьох фантастів і футурологів. Які сучасні технології та соціальні тенденції були показані у фільмі задовго до їхньої появи – в матеріалі Liga.Tech.
Класична історія в футуристичних декораціях
За своєю формою "Руйнівник" є класичним бойовиком про протистояння крутого копа з абсолютно шаленим злочинцем. Пролог фільму показує Лос-Анджелес 1996 року, який потерпає від хвилі насильства і злочинності. Таке тло явно надихнули події реальних масштабних бунтів, які мали місце в каліфорнійському мегаполісі за рік до зйомок стрічки.
Пролог розповідає про те, як протагоністу стрічки Джону Спартану вдається заарештувати свого давнього ворога Саймона Фенікса. Єдина проблема – під час цього гинуть захоплені антагоністом заручники. Спартана звинувачують у ненавмисному вбивстві та засуджують до 70 років у кріов’язниці. Проте у 2032 році передчасно розморожують, щоб повідомити вкрай неприємну новину – Фенікс знову на волі й творить різноманітні безчинства.
Більшість фантастів були схильні бачити у найближчому майбутньому настання утопії або апокаліпсису. Прихильником першого варіанта був Роберт Земекіс: в його "Назад у майбутнє 2" (1989) люди пересіли на літаючі авто, навчились значно омолоджуватись, імплантувати нові органи, генерувати колосальні об’єми енергії зі шкірки бананів, кататися на антигравітаційних скейтах та дивитися нові частини франшизи "Щелепи". І все це відбувається 2015 року. Натомість одним з найвідоміших прикладів песимістичних прогнозів став фільм "Термінатор" (1984), який зображав 2029 рік, де залишки людства ведуть нерівну боротьбу з навалою машин на уламках спаленої ядерною війною цивілізації.
"Руйнівник", що є рідкісним для фантастики 1980-1990-х, зображає майбутнє в досить стриманому тоні й не демонструє якихось особливо неймовірних гаджетів чи технологій. Місцем дії стає мегаполіс Сан-Анджелес, який виник шляхом об’єднання Лос-Анджелеса і Сан-Дієго в один конгломерат.
Першим зразком футуристичної техніки в стрічці стають електромобілі, які обладнані вбудованим автопілотом. Електромобілі дійсно стали досить розповсюдженими, хоч про повну заміну "залізних коней" з двигуном внутрішнього згоряння мова поки що не йде. Наявність автопілота в авто досі залишається вкрай складним завданням, над яким б’ються найкращі спеціалісти Tesla та інших технологічних гігантів. Проте Ілон Маск постійно обіцяє прорив, і востаннє – вже цього року.
Наступною футуристичною технологією, показаною у фільмі, є віртуальний помічник. Він представлений як у вигляді розміщеного на вулиці термінала, так і портативного девайса. Його функціонал є досить широким: від простої довідки до психологічних порад і підказки патерну дій поліцейським в нестандартній ситуації. Можна сказати, що "Руйнівник" передбачив Siri за майже 20 років до того, як її придумала Apple.
Побічний антагоніст фільму професор Кокто проводить наради шляхом відеозв’язку. Виникнення відеодзвінків фантасти прогнозували ледь не з початку ХХ століття, проте "Руйнівник", можливо, серед перших показав віддалені конференції, коли платформи Zoom навіть не було в планах.
Без м’яса, сексу і нецензурних слів
Найдивнішим у "Руйнівнику" є те, як фільм передбачив суспільні трансформації найближчих десятиліть.
По-перше, політкоректність і толерантність в суспільстві Сан-Анджелеса досягла повного абсолюту: люди спілкуються між собою виключно ввічливо, а за нецензурні чи грубі слова спеціальна машина негайно виписує грошові штрафи. Сьогодні люди все ще мають змогу вільно лаятися, хоч і з певними обмеженнями. В суспільстві Заходу є цілий перелік висловлювань чи слів, які вважаються настільки образливими й табуйованими, що навіть їх озвучення загрожує "скасуванням" (cancel-culture) та пов’язаними з цим проблемами. Найвідомішим прикладом тут є історія Мела Гібсона, якому довелось довго відновлювати репутацію після необережно сказаних в приватному дзвінку слів.
По-друге, жирні продукти, сіль, алкоголь, сигарети та м'ясо у світі "Руйнівника" заборонені через шкоду, якої вони завдають людям. Скуштувати бургер герой Сталлоне може тільки в підземному містечку ізгоїв. Сьогодні ми теж маємо ситуацію, коли люди патологічно бояться продуктів з глютеном і вимагають відмовитись від ферм з коровами через їх шкоду. Мода на максимально здорову їжу впевнено набирає обертів.
По-третє, інтимні стосунки. В "Руйнівнику" фізичний контакт перебуває під забороною, натомість люди обходяться шоломами, схожими на гарнітури віртуальної реальності для обміну емоціями. Дещо схоже відбувається і в реальному світі: американські вчені констатують, що люди на всій планеті стали менше займатись сексом, як порівняти з 90-ми.
Часто це пояснюють тим, що стало значно більше віртуального сексу – на вибір користувача величезна кількість порнографічного контенту найвищої якості найрізноманітніших жанрів, є також "полуничка" в 3D і VR.
Зрештою, вкрай популярними є сервіси онлайн-трансляцій, де люди дивляться не завчасно заготовлений ролик, а озвучують свої фантазії партнерці в режимі реального часу. Розробники секс-іграшок намагаються зробити девайси, які могли б керуватись через інтернет. В цьому є певний плюс: люди мають змогу отримати розрядку і не ризикують підхопити інфекції. З іншого, віртуальна еротика відбиває у людей бажання займатись сексом у реальному житті.
У "Руйнівнику" вдалося побороти злочинність через імплантацію людям чипів. В реальності такі чипи тільки-но збираються впроваджувати для виконання різних функцій на кшталт оплати товарів і послуг.
Крім того, у фільмі вистачає сцен, які з висоти сьогодення сприймаються зовсім інакше. Наприклад, люди майбутнього вітаються жестами без фізичного контакту. Водночас не пояснюється, чому так сталось, тільки героїня Сандри Буллок згадує страшні інфекції, які мали місце раніше. В нашій реальності на фоні COVID-19 теж пропонувались альтернативні привітання. На щастя, пандемію вдалось відносно швидко подолати, тому звичні рукостискання чи обійми нікуди не поділись.
У світі "Руйнівника" люди взагалі відмовились від готівки. В нашій реальності через все ту саму пандемію теж значно зросло використання електронних грошей і безконтактних методів оплати. Звучали навіть пропозиції зробити Україну першою країною без готівки.
Частково реалізованим прогнозом, частково пересторогою "Руйнівника" можна вважати те, як у фільмі обігрується тема ставлення суспільства до насильства. Розбалувані "тепличними" умовами громадяни Сан-Анджелеса просто не знають, що робити, коли стикаються зі злочинцем, позбавленим будь-яких гальм. Втім, це можна трактувати як те, що в будь-які часи добро має вміти давати відсіч.