Мовний скандал в ІТ. Компанія відмовляє кандидатам, які спілкуються українською
доповненоIT-компанія Andersen опинилася у центрі скандалу після того, як відмовила в роботі кільком розробникам через те, що ті говорять українською мовою. Про неприємний досвід спілкування з їхніми рекрутерами розповіли одразу кілька IT-фахівців, серед яких ветеран війни на Сході.
Liga.Tech поспілкувалася з учасниками скандалу, зібрала реакцію спільноти та погляд юристів на цю ситуацію.
У чому суть скандалу
Скандал розгорівся після допису Дениса Водотійця, Java Software Engineer у компанії Atlas Aik. Розробник розмістив на своїй сторінці у Linkedin скриншот розмови з рекрутером компанії Andersen.
У коментарі Liga.Tech Денис розповів, що про мовну політику компанії він дізнався у процесі спілкування.
За словами IT-фахівця, після публікації безпосередньо перед ним вибачився представник компанії, проте офіційної відповіді не було. Розробник зізнався, що раніше чув про мовну дискримінацію в деяких організаціях, але сам потрапив у подібну історію вперше.
"Я вважаю, що такі ситуації є неприйнятними в Україні. Міжнародні IT-компанії мають розв’язувати їх на підставі законодавства країни, в якій працюють", – каже Водотієць.
У таку ситуацію потрапив ще один український розробник – Богдан Мельник. Інцидент із ним стався у грудні 2021 року, але він завершував справи на попередній роботі, тому зміг зробити публікацію лише днями. IT-фахівець розмістив скриншот свого діалогу з hr-менеджеркою Andersen в Linkedin і Facebook, а в коментарях нашому виданню докладніше розповів про ситуацію, що склалася.
"Я шукав роботу і розмістив свою анкету на сайті "Джині". До мене звернулася рекрутерка, ми почали спілкуватися в Telegram. Ініціатива йшла від них. Власне, на той момент я нічого не знав про цю компанію", – розповідає Мельник.
Розробник скинув своє резюме, проговорив основні питання. І його, і представницю компанії на той момент все влаштувало, тому вони почали домовлятися про наступний етап – технічне інтерв'ю.
"І тут з'ясувалося, що у них така принципова політика – вони використовують російську мову, тому я не підходжу їм", – говорить Мельник.
"До того, як стати розробником, я був на фронті. Спочатку був добровольцем, а у 2015–2016 роках воював у складі Збройних сил України. І тут, у столиці України, мені кажуть, що я маю спілкуватися російською. Для мене це дисонанс", – розповідає розробник.
Мельник вже написав скаргу Уповноваженому із захисту української мови і хоче оприлюднити цю ситуацію, щоби вона стала негативним прикладом для інших подібних компаній. Ті мають розуміти – з такою політикою в Україні вони працювати просто не зможуть.
"Раніше вони писали на DOU, що висувають такі вимоги лише для спілкування з іноземцями, бо це міжнародна компанія з офісами у країнах колишнього Радянського Союзу – у Казахстані, Білорусі тощо. Але це все відмовки.
У мене є друзі, які працюють в інших компаніях такого типу. Наприклад, EPAM – найбільший IT-роботодавець України з офісами у тих самих країнах, що й у Anderssen. Але кожен там спілкується, як йому зручно. Якщо колеги з іншого регіону – за ситуацією переходять на англійську чи російську. Але ніхто не вимагає, щоб ти говорив якоюсь певною мовою. Це нонсенс", – пояснює свою позицію Мельник.
Розробник не чекає від компанії вибачень, проте хотів би, щоб вони заплатили штраф – і ці гроші пішли до бюджету країни.
Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе
Що відомо про компанію
Andersen – IT-компанія, заснована у Білорусі у 2007 році. Розробники компанії працюють у 10 офісах у трьох країнах: Білорусь, Україна та Росія. Більшість із них розташовані в Україні – у Києві, Чернігові, Черкасах, Харкові, Одесі та Дніпрі. До 2021 року головний офіс був у Мінську, проте наприкінці 2020 року компанія оновила інформацію на сайті – тепер там вказано Київ.
У 2021 році компанія стала роботодавцем року в Україні за версією користувачів сайту DOU у категорії "800 – 1500 спеціалістів". Українські IT-фахівці, які проголосували, виставляли свої оцінки в п'яти блоках запитань: компенсація, умови праці, проєкт, кар'єра та лояльність.
Зараз у Andersen у роботі 133 проєкти. Серед клієнтів є такі міжнародні корпорації як Johnson & Johnson. Але найбільша кількість клієнтів з Росії – загалом 32 проєкти. Наприклад, банк Tinkoff. Його власник Олег Тіньков відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями та ще у 2014 році пропонував розділити Україну на дві частини. Чи працюють конкретно на цього замовника українські розробники – невідомо. Загалом до цього проєкту залучено 47 спеціалістів Andersen Lab.
Мовне питання в Andersen раніше обговорювалося на профільних IT-сайтах.
"Мені відмовили у співбесіді, тому що у мене немає знання російської. Хоча у вимогах було зазначено, що потрібне знання англійської", – писав Юрій Губер, iOS Developer – Sigma Software. Його пропозицію пройти співбесіду англійською в компанії не погодили.
"У будь-якому офісі, у курилці, у робочих чатах працівники можуть спілкуватися тією мовою, якою їм комфортно. Якщо вас хтось намагається переконати у зворотному – можете сміливо скаржитися своєму менеджеру, оскільки для нас ця позиція є принциповою", – говорила Бабенко.
Вона наголосила, що єдина причина, з якої вам знадобиться знання російської мови, – робота у змішаній команді. Крім України, компанія має офіси та працівників у Білорусі, Росії та Польщі. Через це всередині команди дійсно виникає необхідність спілкуватися тією мовою, яку розуміють усі її учасники. Насамперед з міркувань ввічливості.
"Цей момент завжди можна уточнити на співбесіді і якщо мовне питання для вас важливе, вас завжди попередять заздалегідь", – пояснювала Бабенко.
Що кажуть в Andersen
Liga.Tech звернулася щодо мовного скандалу в Andersen за коментарями, проте вони не змогли оперативно відповісти. Ми доповнимо статтю, щойно отримаємо інформацію від представників компанії.
Оновлено 18 січня о 16:15: Майже за тиждень після першої публікації у соцмережах співвласник компанії Andersen Олександр Орлов опублікував допис з вибаченням, щоправда лише перед Денисом Водотійцем, на своїй сторінці у Facebook. Він пояснив, що дискримінація абсолютно не прийнятна у компанії і вони ніколи її не толеруватимуть, а також поділився кроками, які вони вже зараз зробили, щоб таке не повторилося в майбутньому. Зокрема, пообіцяли провести низку тренінгів для команди рекрутменту та hr. Орлов також зазначив, що вони провели додаткову оцінку всіх hr-процедур на відповідність вимогам законодавства кожної країни своєї присутності, а також на відповідність корпоративним цінностям.
"Не повторюватиму, що всередині команд ми спілкуємось тими мовами, які нам комфортні для роботи в мультинаціональній команді. Про це неодноразово публічно говорили наші hr-фахівці.
Andersen – це команда топових талантів, що працюють у різних країнах та розмовляють різними мовами. Тільки такий колектив, об'єднаний цінностями толерантності, взаємної поваги та недискримінації, здатний розробляти програмні продукти, що покращують якість життя людей, які живуть, як і ми, у різних країнах та розмовляють різними мовами", – написав Орлов.
Цю ж заяву компанія розповсюдила на своїй офіційній сторінці.
Підписуйтесь на LIGA.Tech у Facebook: головні новини про технології
Як відреагувала IT-спільнота
Перший пост на цю тему з'явився у профільних соцмережах понад п`ять днів тому. За цей час інформацію про скандал поширили десятки разів. Під постами Дениса Водотійця та Богдана Мельника загалом понад тисячу коментарів.
Думки розділилися. Частина кореспондентів вважає, що розробники можуть спілкуватися будь-якою мовою, прийнятою в команді.
Ще частина підтримали авторів публікацій та називали таку мовну політику необгрунтованою.
Багато розробників зізналися, що від початку не прийняли би пропозицію компанії, в якій доведеться працювати з командами та клієнтами з Росії. З цієї причини вони порадили уважно вивчати відгуки про потенційного роботодавця, його репутацію перед тим, як розглядати вакансію.
До обговорення також приєдналися IT-фахівці з Білорусі, які часто працюють в одній команді з українцями.
Що кажуть юристи
Чи лежить скандал лише в морально-етичній та репутаційній площині, чи ця ситуація є порушенням українського мовного законодавства, ми попросили прокоментувати юристів.
Адвокатка ЛІГА:ЗАКОН Тетяна Осійчук розповіла, що відповідно до ст. 20 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" ніхто не може бути примушений використовувати під час роботи та виконання обов'язків за трудовим договором іншу мову ніж українська, крім випадків обслуговування нерезидентів та осіб без громадянства. Трудові договори/контракти мають бути укладені українською мовою, але допускається їхній синхронний переклад іншою мовою.
Проте закон не зобов'язує використовувати українську мову до укладення трудового договору (за винятком, коли особа планує обіймати посади відповідно до ст. 9 зазначеного закону). Відтак, на етапі комунікації з кандидатом це не є порушенням.
Відповідно до ст. 18852 КпАП, яка набуде чинності 16 липня 2022 року, порушення мовного закону тягнуть за собою штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімальних доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинено вперше.
На етапі комунікації з кандидатом, склад адміністративного правопорушення відсутній, відтак відповідальність не застосовуватиметься.
З початком використання штрафних санкцій, розпочнуться і процеси оскаржень. Якою буде судова практика – покаже час.
Медіаюрист громадської організації "Інститут масової інформації" Роман Головенко вважає, що у подібних випадках людина може посилатися на ст. 16 ЗУ "Про основи запобігання та протидії дискримінації в Україні", який дає право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
"Цей закон згадує мову як одну з категорій, за якою можуть дискримінувати. Але, на жаль, вона не передбачає адмінвідповідальності. Покарання з боку держави за це немає, тому потерпілому потрібно йти самому до суду та у цивільному процесі доводити, наприклад, наявність моральної шкоди", – каже експерт.