Що обмежить перший закон про штучний інтелект та до чого тут Україна – просте пояснення

На цьому тижні Європейський парламент схвалив законопроєкт щодо регулювання штучного інтелекту. Очікується, що протягом декількох тижнів його затвердить рада міністрів.  

У The Guardian зробили розбір, як це вплине на користувачів та компанії. Liga.Tech публікує переклад основних тез цього матеріалу та пояснює, чому цей закон має значення для України та інших держав поза межами Європейського Союзу.

Як закон захистить звичайних громадян

Законопроєкт описує, які системи будуть заборонені. Ось основний перелік:

• намагаються маніпулювати людьми, щоб завдати шкоди, або класифікують людей на основі соціальної поведінки чи особистості;
• моніторинг емоцій людей на роботі чи в школі;
• системи "біометричної категоризації", які сортують людей на основі їхніх біометричних даних (сканування сітківки ока, розпізнавання обличчя, відбитки пальців), щоб зробити висновок про расу, сексуальну орієнтацію, політичні погляди чи релігійні переконання;
• складання баз даних розпізнавання облич шляхом копіювання зображень облич з інтернету чи камер відеоспостереження.

Що буде з генеративним ШІ

Генеративний штучний інтелект – термін для систем, які продукують правдоподібний текст, зображення, відео та аудіо на основі простих підказок. Таким, наприклад, є ChatGPT. У законі його регуляція підпадає під визначення "системи ШІ загального призначення".

Щодо них будуть використовувати дворівневий підхід. На першому – всі розробники моделей повинні дотримуватися законодавства ЄС про авторські права та детально звітувати щодо вмісту, який використовується для навчання моделі. До моделей з відкритим кодом, на відміну від "закритих" моделей (наприклад, GPT-4 ChatGPT), не застосовуватимуться вимоги авторського права.

Жорсткіше регулюватимуть моделі ШІ, які становлять "системний ризик на основі оцінки їхнього ШІ" як більш подібного до людського. Очікується, що це охопить чатботи та генератори зображень. Заходи вживатимуться щодо моделей, які спричинять серйозні інциденти -  наприклад, смерть або порушення фундаментальних прав. 

Чи заборонять дипфейки

Люди, компанії або державні органи, які публікують дипфейки, повинні будуть зазначати, що це штучно створений контент. Навіть якщо це зроблено з творчою або сатиричною метою. Законотворці просять робити це у спосіб, який "не перешкоджає показу або насолоді від роботи".

Текст, який був створений чатботом та інформує громадськість "про питання, що становлять суспільний інтерес", має бути позначений як створений штучним інтелектом. Але тільки у тих випадках, де він не пройшов перевірку людиною.

Яким буде покарання для компаній-розробників

Штрафи коливатимуться від 7,5 млн євро, або 1,5% від загального світового обігу компанії (залежно від того, що більше) за надання невірної інформації регуляторам,  до 35 млн євро, або 7% обігу, за розгортання або розробку заборонених інструментів ШІ.

Для невеликих компаній і стартапів будуть встановлені більш пропорційні штрафи. 

Коли закон набуде чинності

Очікується, що законопроєкт буде схвалений радою міністрів і стане законом протягом декількох тижнів. Однак закон набуде чинності поетапно, після публікації в офіційному віснику ЄС.

Постачальники систем високого ризику матимуть до трьох років, щоб виконати вимоги. Заборона певних категорій набуде чинності через шість місяців. Також буде створений новий Європейський офіс штучного інтелекту, який встановлюватиме стандарти та стане головним наглядовим органом. 

Чому це має значення для України

Законопроєкт матиме вплив за межами ЄС, оскільки Брюссель є авторитетним технічним регулятором. Як приклад наводиться "Загальний регламент про захист даних (GDPR)", який в певних випадках застосовується за межами Євросоюзу. Закон про штучний інтелект може працювати так само.

"Багато інших країн спостерігатимуть за тим, що відбувається в ЄС після ухвалення акту про штучний інтелект. Якщо підхід Євросоюзу спрацює – він, ймовірно, буде скопійований", – коментує The Guardian Гійом Кунесон, партнер юридичної фірми Linklaters.